logo
Акцизне оподаткування в Україні

1. Сутність та значення акцизного збору

Акциз - від латинського „accidere” - один з видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерію тощо) [11,ст.46].

В широкому розумінні акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку з обороту, цей податок вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до законодавства установлено види підакцизних товарів. Ці види підакцизних товарів наведені в таблиці 1, яка наведена в додатку 1.

Головними ознаками акцизного збору є:

· це непрямий податок; 

· це податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні; 

· сума АЗ включається до ціни підакцизних товарів. 

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію. Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї АЗ. 

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм. 

АЗ подібний до податку на додану вартість: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації

Але існують певні відмінності між АЗ і податком на додану вартість. Ці відмінності наведені в таблиці 2, яка наведена в додатку 2.

Платниками акцизного збору є:

а) субєкти підприємницької діяльності, а також філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору в твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарам, акцизний збір по яким встановлений у процентах до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які субєкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші відокремлені підрозділи, які імпортуються на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або не супроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів [8, ст.84-85].

Обєктом оподаткування акцизним збором є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в т.ч. з давальницької сировини шляхом їх продажу, обміну та інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовленої з давальницької сировини;

- обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

У разі продажу ( інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) обєктом оподаткування є:

- для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, повязаних із такою реалізацією;

- для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції) включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, повязаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції) з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита [16,ст.81].

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції):

- на експорт за іноземну валюту;

- легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

- при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту продажу;

- товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України , що діє на день подання митної декларації.

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):

- ставки акцизного збору є єдиними на всій території України;

- суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співідношеннях, установлених Верховною Радою України.

Крім того, для громадян, що займаються підприємницькою діяльнястю без створення юридичної особи податок визначається, виходячи з фактичного обороту в роздрібній вартості за вирахуванням сум комісійного збору, а при наявності вантажної митної декларації по імпортних товарах - виходячи з їх митноі вартості з урахуванням акцизного збору.

Датою виникнення податкових зобовязань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій , що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплати товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору , або дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Виникнення податкових зобовязань по акцизному збору наведені в таблиці 3, яка наведена в додатку 3.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. 

Субєкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обовязковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням субєктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. 

Субєкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших субєктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору. 

Відповідно до платників акцизного збору виділяють різні терміни сплати акцизного збору. Строки сплати акцизного збору наведені в таблиці 4, яка знаходиться в додатку 4.

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору. Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.

Виробництво субєктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється. 

Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору. 
Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним процесом або зберігання для вивозу з митної території України). 

Алкогольні напої та тютюнові вироби, не позначені українськими марками акцизного збору, які зберігаються субєктами підприємницької діяльності в товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивозу за межі митної території України), розглядаються як такі, що призначені для реалізації на території України. 

Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними податковими інспекціями. 

Покупцями марок акцизного збору можуть бути субєкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства України є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється таким способом і в такому місці, щоб марка розривалася під час розкупорювання (розкриття) пляшки (іншої тари), пачки (упаковки). 

Технічний порядок маркування алкогольних напоїв (включаючи маркування одиниць тари великого обєму - бутлі, бочки тощо, які використовуються при реалізації напоїв на розлив) і тютюнових виробів визначається Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Покупці марок акцизного збору повністю відповідають за фінансовими зобовязаннями, повязаними з одержанням марок акцизного збору, до моменту настання однієї з перелічених нижче подій: 

· сплати сум акцизного збору у повному обсязі; 

· повернення невикористаних марок акцизного збору продавцеві марок, в якого вони були придбані (у разі, коли марки повернуті протягом 90 днів з моменту їх придбання). 

Плата за придбані марки в такому разі покупцеві марок не відшкодовується.
Начальники державних податкових інспекцій та їх заступники мають право виносити постанову про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що реалізуються торговельними підприємствами без наявності на пляшці, пачці, упаковці марки акцизного збору. 

Виконання постанови про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється згідно з Порядком реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Конфісковані алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають реалізації або знищенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 

 

2. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2001-2007 роки

Аналіз динаміки податкових надходжень Зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків наведено в табл. 5 [23,32-33], яка представлена в додатку 5. Як бачимо з даних табл. 3.1 податкові надходження Зведеного бюджету в 2004 році становили 63161,7 млн.грн.,що в 2 рази перевищує надходження в 2001 році.

У 2004 році спостерігаються значні підвищення надходження непрямих податків в порівнянні з 2001 роком, майже в 2 рази.Податкові надходження за період з 2001-2006 роки стрімко зросли, в 2006 році досягли 104473,10 млн.грн., що є значно більше ніж надходження в 2001 році.

Що стосується надходження акцизного збору до Зведеного бюджету України,то у 2001 році надходження становили 2653,3 млн.грн., у 2004 році спостерігається значне підвищення надходження акцизного збору майже в 3 рази в порівнянні з 2001 роком.

Потрібно також зазначити, що надходження акцизного збору до Зведеного бюджету України за період з 2001 по 2006 роки дуже стрімко зросли, в 2006 році досягли 7727,2 млн.грн. Починаючи з 2006 року надходження акцизного збору збільшилось майже в 2,5 рази в порівнянні з 2001 роком.

Якщо порівнювати надходження акцизного збору до Зведеного бюджету України з надходженням ПДВ, то можна зробити наступні висновки: у 2001 році надходження ПДВ становили 10348,4 млн.грн., а акцизний збір в 2001 році становив 2653,3 млн.грн. Можна зробити висновок ,що надходження від ПДВ значно більші ніж надходження від акцизного збору. У 2004-2006 роках спостерігається збільшення надходження ПДВ до Зведеного бюджету України. Така сама ситуація із з находженням акцизного збору, де також спостерігається значне збільшення.

У прогнозному 2007 році передбачається збільшення надходжень акцизного збору до зведеного бюджету України.

На основі даних табл. 5 [6] можна відзначити, що у 2007 році порівняно з 2006 роком податкові надходження прогнозують збільшити на 30256,30 млн.грн.Також передбачається зростання надходжень акцизного збору у 2007 році на 1001,1 млн.грн.

Проаналізуємо структуру податкових надходжень у розрізі непрямих податків у відсотковому відношені за 2001-2007 роки. Дані взяті з табл. 6 [23,33], яка представлена у додатку 6.

У 2002 році надходження від акцизного збору становили 9,0 % ; у 2003 році спостерігається збільшення надходження акцизного збору і становить 9,6% . У 2004 році спостерігається значне збільшення акцизного збору і становить 10,6% .

У 2005-2007 році спостерігаються певні коливання надходжень акцизного збору і становить у 2005 році 7,0 % ; у 2006 році 7,4% ; у 2007 році 6,5 % .

У 2002 році надходження від ПДВ становило 29,7 % , у 2003 році 23,2% , тобто спостерігається певні зменшення, але вже у 2004 році ПДВ становить 25,0% ,а з 2005 року поступово спостерігається зменшення надходження ПДВ. Так у 2005 році надходження від ПДВ становлять 17,0% . У 2006 році надходження ПДВ становлять 17,9 % , а в 2007 році прогнозується надходження 15,8%.

Якщо порівнювати надходження акцизного збору з іншими непрямими податками, то можна відмітити також тенденцію до певного спочатку зменшення надходжень ,потім спостерігається занчне збільшення надходжень до Зведеного бюджету України.

Проаналізувавши надходження Зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків за 2001-2007 роки можна зробити наступні висновки: на протязі 2001-2007 років спостерігається значне збільшення надходжень акцизного збору до Зведеного бюджету України. В порівнянні з іншими непрямими податками акцизний збір має тенденцію до швидкого збільшення надходжень. Таким чином акцизний збір найбільш яскраво виражає свою сутність через регулюючу функцію податку : коригування попиту і пропозиції ; про підвищення ціни товару за рахунок включення до неї акцизного збору.

3. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Акцизне законодавство -- сфера делікатна. Попри існування універсальних економічних законів, єдиної формули стягнення акцизного податку в світі не вироблено. Дискусії тривають. І кожна країна обирає свою систему. Україна -- не виняток.Акцизний збір є загальнодержавним непрямим податком на окремі високорентабельні товари (продукцію), диференційованим в залежності від споживчих якостей та попиту на відповідну продукцію. Україна приділяє значну увагу вступу до СОТ та ЄС і працює над тим, щоб стати членом цієї організації найближчим часом. Діючим законодавством України встановлені ставки акцизного збору нижчі ніж ставки ЄС. Оскільки акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів, і переноситься на споживачів різке підвищення ставок акцизного збору до рівня ставок передбачених в директивах ЄС неможливе і потребує поступового вирішення. Крім того, поступове підвищення ставок акцизного збору не повинно вплинути на рівень інвестиційної привабливості (наприклад, у тютюновій промисловості більшість виробників є підприємствами з іноземними інвестиціями) та на скорочення рівня легального виробництва і розвитку дешевої контрабанди (зокрема, тютюнових виробів, алкогольних напоїв).Тому основною стратегією реформування законодавства з акцизного збору є поступове наближення ставок акцизного збору та гармонізація їх структур, з урахуванням національних інтересів, до ставок ЄС зокрема, на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої, тощо [22,44-47].Поступове підвищення ставок повинно здійснюватись з урахуванням росту купівельної спроможності населення. Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою залишається наявність тіньового сектору у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У звязку з чим існує необхідність вдосконалення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що сприятиме розширенню легальної бази оподаткування та зменшенню податкового тиску.Реформування податкової системи в Україні повинно стабілізувати та уніфікувати законодавство з питань оподаткування акцизним збором, створити однакові умови оподаткування акцизним збором для платників податків незалежно від їх галузевої належності та форми власності. Найбільш ефективним способом вирішення зазначеного питання є прийняття Податкового кодексу [25].

В Україні при встановленні ставки акцизного збору прагнули покласти в основу економічні методи регулювання, визнані в усьому світі. Економічна теорія обґрунтовує частку акцизу в загальному бюджеті держави на рівні 5% (у країнах з перехідною економікою вона може сягати 7-8%). Непродумані, дії в цій сфері негайно призводять до зростання нелегального виробництва і контрабанди. Уникнути таких негативних наслідків, а також зробити акцизну політику України цивілізованою, сучасною і узгодженою із світовою практикою -- держава і ставить своєю метою. Коли на початку 1996 року парламентський Комітет з питань фінансів і банківської діяльності почав займатися питаннями оподаткування тютюнової галузі, багато хто звинувачував його у невчасності цього кроку: прибутки до бюджету галузь дає незначні, курити шкідливо для здоровя. Наше суспільство, на жаль, ще не настільки переймається здоровим способом життя, щоб сигарети стали «зайвим» товаром. А якщо попит є, необхідно створити всі умови, щоб його задовольняла якісна продукція, вироблена в Україні. Заборони тільки заганяють проблему в глухий кут і ведуть до розгулу контрабанди і чорного ринку. На час створення закону в Україні діяли вітчизняні підприємства, прийшли кілька міжнародних компаній, і логічно було створити такі умови для їхньої роботи, щоб податки залишалися в нашій країні (і використати їх, своєю чергою, на гострі соціальні потреби -- допомогу хворим, малозабезпеченим, пенсіонерам тощо. Крім того, налагодження виробництва безпосередньо в Україні дає змогу контролювати якість продукції та регулювати ринок відповідно до розвитку суспільних відносин. І що важливо -- створює додаткові робочі місця. Саме в таких умовах приймали Закон «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби в Україні», розроблений комітетом. Про ефективність і своєчасність цього документа можна судити з таких цифр: виробництво збільшилося з 46 млрд шт. сигарет 1996 р. до 69 млрд шт. 2001-го, а надходження від акцизного збору -- з 54 млн грн до 583 млн грн відповідно. Зараз все частіше лунає думка, що акцизи на тютюнові вироби слід збільшити, оскільки вони менші, ніж у європейських країнах. Цю думку можна підтримати, але в такому разі до рівня цивілізованих європейських країн необхідно наблизити й інші економічні показники: рівень зарплати, внутрішнього валового продукту на душу населення. Водночас підвищення ставок і, відповідно, кінцевої вартості товару для споживача особливо не змінить ситуації з дорогою продукцією -- копійчана націнка не вплине на платоспроможного споживача. Зате навіть мінімальне підвищення ціни для продукції недорогих цінових сегментів буде відчутним і вплине передусім на споживача , чий рівень прибутків залишає бажати кращого.

Акцизи на тютюнові вироби в Україні трохи вищі, ніж у Росії та Молдавії, але нижчі, ніж у Польщі. Тому у питаннях регулювання їх розміру необхідно виявляти особливу гнучкість. Хай там як, від сусідів ми ізолюватися не можемо, і рівень взаємовпливу залишається досить високим. Особливо це стосується Росії, де, як відомо, існує велике перевиробництво сигарет.

На державному рівні узгодження акцизної політики з країнами-сусідами ще серйозно не опрацьовували. В Україні, як відомо, діє специфічна система стягнення акцизного збору. У Європі загальноприйнятою є змішана система, з майбутнього року переходить на неї і Росія. Вже саме географічне розташування нашої країни -- між Росією і Європою -- зумовлює те, що майбутнє України саме за змішаною системою. Перехід до неї -- логічна реакція на зміни в світі.

Акцизна політика має втілювати розумний баланс, з урахуванням орієнтації нашої зовнішньої політики та ситуації на ринках країн-сусідів. Інша справа, що ці питання необхідно вирішувати поетапно, з урахуванням внутрішніх особливостей, а не бездумно копіювати чужий досвiд. У будь-якому разі, тільки змішана система дасть нам змогу інтегруватися в Європу (такою є вимога Директиви № 5 ЄС) і паралельно з цим убезпечити себе від напливу на ринок, зокрема, російських марок -- така перспектива загрожує нам через неузгодженість і відмінності в акцизній політиці наших держав. Є реальна перспектива виробництва сигарет наступного року, що також сприятиме зростанню прибутків бюджету, не змінюючи податкового навантаження. Проте державна скарбниця постійно потребує нових джерел надходжень. З огляду на це, а також на вимоги європейського співтовариства, в яке ми прагнемо інтегруватися, рано чи пізно перед нами постане запитання: «Що робити далі?».

Змішана система -- найгнучкіша форма стягнення акцизного збору. Вона обєднує переваги адвалорної та специфічної, стягуючи податок і в фіксованих одиницях, і в процентах до ціни. Крім того, вона сприяє рівномірнішому розподілу податкового навантаження. Для початку пропонується доповнити вже наявну фіксовану ставку адвалорною складовою. Вищою вона буде для дорогої продукції, і я думаю, це коректно, оскільки дорогі сигарети курять заможніші споживачі.

До того ж, прибутковість продукції вищої цінової групи набагато вища тому, що виробник здатний утримувати певну вартість на неї, навіть з урахуванням вищої процентної ставки. Тобто адвалерна ставка забезпечить соціальну справедливість, адже акциз -- це насамперед соціально орієнтований податок. І якщо на недорогу групу сигарет він не підвищуватиметься, то на дорогі, прибутковість яких і так вища, він буде цілком виправданий. Я не згодна з тими, хто каже, що в разі підвищення акцизу на дорогі сигарети споживач перейде до продукції нижчої якості. На сьогодні в Україні діє специфічна система стягнення акцизу. Згідно із Законом «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби» нині встановлено такі розміри ставок: для сигарет без фільтра 5 грн за 1000 штук, з фільтром -- 10 грн за 1000 штук. Крім того, з 1999 р. в Україні чинний спеціальний збір до Пенсійного фонду -- 1,5 грн за 1000 штук для сигарет без фільтра і 2,5 грн за 1000 штук для сигарет з фільтром. Останнім часом виробники дедалі частіше порушують питання про недоцільність стягнення такого податку, який, по суті, є ще одним акцизним збором. Їх пропонують обєднати в один, що спростить i механізм сплати, і адміністрування державою.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована

в  декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання продуктів, які несуть шкоду здоровю;
вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в алежності від споживчих якостей та попиту на них;

- стимулювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.

Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставок акцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яка завдає шкоду здоровю.

На даний час ставки акцизного збору в країнах ЄС значно перевищують ї х рівень в Україні. Так, мінімальне податкове зобовязання з акцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розмірі не менше ніж 57 % від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигарет та 60 євро за 1000 штук.

Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою у сфері виробництва та обігу алкогольних напої в та тютюнових виробів залишається
наявність тіньового сектору. У звязку з цим необхідно вдосконалювати систему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць: виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Використовуючи акцизні склади, держави -- члени ЄС забезпечують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також своєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні встановлені правові засади для застосування сукупного мінімального акцизного податку на сигарети (Директива Ради 92/79/ЄЕС), однак поки що не створено правових засад для поступового підвищення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Директива Ради 95/59/ЄС).

В Україні застосовуються підвищені ставки акцизного збору на алкогольні напої, що імпортуються, в Україну, порівняно із ставками акцизного збору на алкогольні напої, які виробляються українськими підприємствами. Це є порушення Статті 1 Угоди ГАТТ/СОТ 1994 року та Статті 15 УПС .

За період недовготривалого свого законотворення, українське суспільство зазнало чимало прикладів законодавчого хаосу. Про це не раз вже було сказано вище, і такі явища властиві тому періоду історичного, і, зокрема, економічного розвитку, в якому знаходиться наша держава [21,19-20].

Висновок

За своєю економічною сутністю акцизний збір - фінасовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило, ставки акцизного збору встановлюються в твердих сумах з одиниці товару. Це дає змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізаціх товарів.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акцизна політика має втілювати розумний баланс, з урахуванням орієнтації нашої зовнішньої політики та ситуації на ринках країн-сусідів. На державному рівні узгодження акцизної політики з країнами-сусідами ще серйозно не опрацьовували.

Тому основною стратегією реформування законодавства з акцизного збору є поступове наближення ставок акцизного збору та гармонізація їх структур, з урахуванням національних інтересів, до ставок ЄС зокрема, на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої, тощо.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована

в  декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання продуктів, які несуть шкоду здоровю;
вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в алежності від споживчих якостей та попиту на них;

- стимулювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.

Реформування податкової системи в Україні повинно стабілізувати та уніфікувати законодавство з питань оподаткування акцизним збором, створити однакові умови оподаткування акцизним збором для платників податків незалежно від їх галузевої належності та форми власності. Найбільш ефективним способом вирішення зазначеного питання є прийняття Податкового кодексу.

Що стосується даної теми, то на мою думку, вона є особливо актуальною в наш час. Проаналізувавши надходження Зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків за 2001-2007 роки можна зробити наступні висновки: на протязі 2001-2007 років спостерігається значне збільшення надходжень акцизного збору до Зведеного бюджету України. В порівнянні з іншими непрямими податками акцизний збір має тенденцію до швидкого збільшення надходжень.

Таким чином акцизний збір найбільш яскраво виражає свою сутність через регулюючу функцію податку : коригування попиту і пропозиції ; про підвищення ціни товару за рахунок включення до неї акцизного збору.

Список використаної літератури

1. Закон України “ Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР// ВВР, 1995, N 40, ст.297.

2. Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР//ВВР, 1996, N 8, ст.32.

3. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.06.96р. №313 96 - BP із змінами і доповненнями.
4. Декрет КМУ “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 18-92//ВВР, 1993, N10, ст.82.

5. Положення " Про порядок нарахування, термінах сплати і представлення розрахунку акцизного збору" Наказ ГНАУ від 19.01р. № 111.

6. Постанова КМУ „ Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування за 2005-2007 роки” від 9 вересня 2003 року № 1427.

7. Азаров М.Я. Все про податки : Довідник. - К.: ЕКСПЕРТ-Про.- 2000, с-492.

8. Василик О.Д. Податкова система України :Навчальний посібник.-К.:Поліграфкнига.-2004,с-478.
9. Гега П.Т. Основи податкового права: Навчальний посібник.- К.: Знання.-2004, с-272.

10.Данілов О.Д. Податки в Україні: Учбовий посібник.- К.: УкрІнтер.- 2003, с- 348.

11. Дяконова І.І. Податки та податкова політика України: Підручник - К.: Наукова думка,- 2005, с 486.

12. Золотько І.А. Податкова система: Навч. посібник. - К.: КНЕУ.- 2004, с-204.

13. Іванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навчальний посібник.- Х.: Інтек.- 2005, с- 288.

14. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.-2003,с-260.

15. Климчук С.В. Оподаткування підприємств: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.-2004 ,с- 191.

16. Крисоватий А.І. Податкова система: Навчальний посібник.- Т.: Картбланш.- 2004, с-331.

17. Лютий І.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія.- К.: Знання.- 2005, с-335.

18. Мельник П.В. Податкова система України: Практикум.- Ірпінь.: Академія ДПС України.-2004,с- 256.

19. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.- К.: КНЕУ.-2005, с- 368

20. Костюк Д.П. „Основне законодавство про акцизний збір”// Податки та бух.облік - 2002-№ 97, с- 14-18.

21. Мігунов І.В. „ Акцизний збір”// Вісник податкової служби України- 2007.-№ 1-2, с- 19-20.

22. Омельченко А.Д. “Податкова політика в Україні: перспективи розвитку” //Юридичний вісник України -2006 - №43.

23. Тимошенко О.В. „ Аналіз формування дохідної частини зведеного бюджету України в розрізі прямих і непрямих податків за 2001-2004рр.” // Формування ринкових відносин в Україні - 2006.- № 10(29), с - 21-29.

24. http: // www. minfin.gov.ua.

25. http://www.sta.gov.ua/news.php3?12022.