6. Аналіз діяльності закладів професійно - технічної освіти

У динаміці суспільного розвитку та ринкових перетворень винятково важливого значення набуває професійно-технічна освіта. Система професійно-технічної освіти виконує важливі функції соціального захисту молоді.

Головними завданнями аналізу фінансово-господарської діяльності професійно-технічного училища є:

• контроль за діяльністю ПТУ;

• виявлення відхилень фактичних показників від планових;

• установлення причин відхилень і відпрацювання заходів щодо усунення негативних явищ.

Дані зведеної звітності щодо мережі, штатів і контингентів дають можливість здійснити аналіз стану розвитку мережі та навчальних закладів системи професійно-технічної освіти. Раціональне розташування мережі, своєчасне відкриття нових навчальних закладів, укомплектованість закладів контингентом і штатом мають важливі показники ефективного використання бюджетних коштів.

У разі недоукомплектування закладу контингентом підвищується вартість навчання одного учня, що спричиняє перевитрати бюджетних коштів. Якщо аналіз показав неперспективність подальшого розвитку певного навчального закладу, то приймається рішення про неможливість підготовки в ньому кваліфікованих працівників, а отже, може йтися або про закриття закладу, або про об'єднання його з іншим закладом чи перетворення на філію.

Укомплектованість закладу визначається показником середньої наповненості навчального закладу, який розраховується діленням загальної чисельності учнів на кількість училищ. У процесі аналізу необхідно визначити причини зниження наповнюваності навчальних закладів, порівняти її з аналогічним показником за попередній період і з наповнюваністю за планом. Для проведення аналізу використовують дані річного звіту. При цьому слід мати на увазі, що поряд із відділеннями на базі 9 класів училища можуть мати відділення з підготовки висококваліфікованих кадрів із числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Із річної звітності є можливість виявити факти невиконання плану щодо мережі, по штатах і контингентах. Для цього порівнюють планові та звітні дані за цими показникам і визначають їх відхилення за певний проміжок звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У процесі аналізу через зіставлення перевіряється правильність запису планових показників із розвитку мережі, щодо штатів і контингенту учнів ПТУ. Фактична чисельність учнів на початок року має відповідати чисельності учнів на кінець попереднього звітного року. Проводиться порівняння показників звіту з відповідними даними статистичної звітності. У разі виявлення розбіжностей встановлюють їх причини, а за потреби здійснюють відповідні коригування.

Аналізуючи обсяг роботи ПТУ, значну увагу приділяють показникам середньорічного виміру, які визначаються за розрахунком. При цьому нерідко припускаються помилок, що позначається на інших розрахункових показниках, які використовуються у плануванні витрат і фінансуванні навчальних закладів. До таких показників належать:

• чисельність учнів, що припадає на одного майстра виробничого навчання, середня кількість годин на групу теоретичного навчання;

• вартість однієї теоретичної години;

• середній розмір заробітної плати майстрів виробничого навчання та адміністративно-господарського персоналу;

• кількість днів харчування одного учня.

Для достовірного обчислення середніх показників з використанням поіменної книги, табелів обліку виходів на роботу та інших документів установи складають відомість, в якій подаються ці показники за кожний день місяця.

Після обчислення середніх показників виконується аналіз руху контингенту учнів ПТУ з урахуванням даних плану щодо мережі, по штатах і контингенту.

У процесі аналізу кількісного контингенту ПТУ використовується інформація звіту про виконання плану за даним показником.

Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінювання показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціалістів.

Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями використовують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контингенту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.

Достовірність звітних показників можливо перевірити тільки безпосередньо на місці, ознайомившись з первинними документами (наказами, пояснювальними записками і т. ін.). Необхідно проаналізувати причини відсіву учнів та вжити заходів щодо запобігання цим негативним тенденціям.

Дані звітного року зіставляються з плановими та з аналогіч­ними показниками попереднього звітного періоду.

На поліпшення чи погіршання роботи вказують і дані, які характеризують відсів учнів (якщо порівнювати з даними за минулий рік).

Відносний показник (рівень у відсотках) відсіву учнів визначається відношенням абсолютної величини відсіву до наскрізного контингенту учнів.

На величину середньорічного контингенту училища впливають кілька факторів:

1. Зміна (відхилення від плану) чисельності учнів на початок звітного року.

2. Вплив фактора зміни виконання (недовиконання) плану прийому учнів.

3. Вплив виконання (недовиконання) плану випуску на величину середньорічного контингенту учнів.

4. Вплив фактора зміни відсіву учнів.

5. Вплив фактора зміни термінів прийому і випуску.

Після розрахунку впливу факторів на відхилення фактичних даних щодо середньорічної чисельності учнів від планових проводять аналіз наповненості навчальних груп ПТУ. Середню наповнюваність групи розраховують діленням середньорічного контингенту учнів на середню кількість навчальних груп. Цей показник має важливе значення для планування витрат.

Облік чисельності учнів у групах ведеться в установленому порядку і залежить від складності професії (навчання складним професійним навикам відбувається в групах, менших ніж загальноприйняті).

На рівень наповнюваності груп виробничого і теоретичного навчання впливають такі фактори: рівень професійної підготовки викладачів; стан навчально-виховного процесу та навчально-методичної бази; побутові умови в гуртожитках та ін.