7. Аналіз діяльності середньої загальноосвітньої школи

Зміст освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями та народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави України.

Важливим показником розвитку суспільства є стан системи народної освіти. В системі її закладів провідну роль відіграє середня загальноосвітня школа — навчально-виховний заклад, метою діяльності якого є надання дітям віком від 6 до 18 років систематизованих знань з основ наук, прищеплення навиків, необхідних для подальшої професійної підготовки та навчання.

Шкільна мережа певного району обслуговування покликана охопити навчанням і вихованням дітей віком від 6 до 18 років, створити їм необхідні умови для отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Стан шкільної мережі оцінюється передусім наявністю максимальних зручностей для навчання та виховання дітей. Вони залежать від: типу шкільних приміщень, наявності виробничих майстерень і спортивних комплексів; укомплектованості класів необхідним обладнанням; організації груп чи класів подовженого дня та інтернатів; змінності занять; в сільській місцевості — від віддаленості школи від місця постійного проживання школярів, організації їх підвезення в необхідних випадках.

У процесі аналізу стану шкільної мережі встановлюється забезпеченість її переліченими умовами, визначаються їх зміни порівняно з минулим роком і планом розвитку.

Важливим показником стану шкільної мережі є розмір школи, який характеризується кількістю класних кімнат і учнівських місць. Ці показники визначають рівень забезпеченості населення певного району послугами установ шкільної освіти (кількість шкільних місць на 1000 жителів району). Оцінюючи дані про розмір школи, необхідно враховувати орієнтацію на укрупнення шкільної мережі та розвиток кабінетної системи освіти. Реалізація цих заходів забезпечує ефект як в економічному, так і в педагогічному плані: підвищується ефективність використання ресурсів установи освіти та якість навчальної роботи.

Від стану шкільної мережі залежать умови, в яких відбувається навчальний процес, зміст і організація навчально-виховної роботи. Аналіз обсягу роботи школи здійснюється з вико­ристанням таких показників, як чисельність учнів (шкільний контингент), кількість навчальних класів, наповнення класів. Характеризуючи різні сторони педагогічної функції школи, ці показники тісно пов'язані між собою і віддзеркалюються в узагальнюючому показнику обсягу роботи — кількість годин навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження характеризує витрати праці вчителів з навчання школярів основам наук у визначений час. Навчальне навантаження (в годинах) з кожного навчального предмета і класу регулюється встановленими навчальними програмами та планами. На його обсяг в цілому по школі впливають:

• кількість і склад навчальних класів;

• кількість годин навчальної роботи відповідно до навчального плану і в розрахунку на клас.

Кількість класів залежить від контингенту учнів і наповненості класів. У процесі аналізу встановлюються зміни навчального навантаження порівняно з попередніми роками і з планом (навчальною програмою) поточного навчального року в цілому по школі, по групах класів і по навчальних предметах. Причинами невиконання плану навчального навантаження можуть бути зриви занять, хвороби вчителів, неукомплектованість школи вчителями. Крім того, слід враховувати, що витрати праці учителів школи на навчання та виховання школярів складаються із витрат на виконання як нормованої, так і ненормованої роботи різних видів (перевірка зошитів, керівництво класом і т. ін.).

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бю­джету на освіту і стан мережі.

Важливий напрям аналізу роботи школи — вивчення шкільного контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповідно до встановлених етапів набуття середньої освіти: І—IV класи (початкове навчання), V—IX класи (неповна середня освіта) та X—XI класи (повна середня освіта), а також за окремими класа­ми. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту — змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов'язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкіль­ного віку та збереження наявного контингенту школярів.

Головним завданням аналізу руху учнів школи є виявлення причин їх відсіву. До причин відсіву належать: переведення частини школярів в інші школи — спеціалізовані, вечірні; хвороба, виключення зі школи; працевлаштування.

Кінцеві результати роботи школи характеризуються повнотою випуску учнів із IX та XI класів і переведення учнів з класу в клас. Вони залежать від рівня роботи педагогічного колективу школи, головними показниками якого є повнота виконання навчальних програм, належна якість уроків, високий рівень знань учнів, позакласна робота вчителів.

8. Аналіз діяльності дитячих дошкільних закладів

Функцію з всебічного та гармонічного виховання та розвитку дітей виконують дитячі дошкільні заклади, які є первісною ланкою в системі освіти.

Виконання дитячими дошкільними закладами покладених на них функцій та повнота використання їх можливостей з надання послуг населенню у сфері виховання дітей є об'єктами економічного аналізу. До головних завдань аналізу фінансово-господарської діяльності відносять такі:

• оцінювання стану та розвитку мережі;

• характеристика рівня укомплектованості установи контингентом обслуговування та забезпеченості населення послугами;

• визначення повноти використання мережі та ефективності роботи закладу.

Аналізуючи ринок послуг, які надають дитячі заклади, передусім необхідно дати характеристику мережі. З цією метою заклади поділяються:

1) за характером обслуговування дітей — ясла (діти до 3-х років), дитячі садки (діти від 3 до 6 років), дитячі дошкільні комбі­нати (діти від 2 до 6 років);

2) за терміном обслуговування контингенту — такі, що працюють 9 год. на добу; 12 год. на добу; цілодобові.

Узагальнюючим показником стану мережі є рівень забезпеченості населення послугами дитячих дошкільних закладів. Він вимірюється питомою вагою дітей, яким надаються такі послуги, у загальній чисельності дитячого населення та кількістю дитячих місць у розрахунку на 100 працюючих жінок віком від 18 до 44 років.

Стан мережі дитячих дошкільних установ визначає обсяг їхньої роботи, для вимірювання якого використовується система взаємозалежних показників. Передусім це чисельність дітей, кількість дитячих груп і кількість днів відвідування дітьми дитячих дошкіль­них закладів (дитино-дні). Кожен із цих показників віддзеркалює певні сторони фінансово-господарської діяльності установи. Так, чисельність дітей характеризує обсяг послуг і повноту використан­ня потужності установи; дитино-дні — обсяг безпосередньої роботи з виховання дітей, база для визначення витрат на харчування. Кількість дитячих груп — показник, що визначає масштаб роботи і використовується для оцінювання укомплектованості установи, а також слугує одиницею виміру витрат на її утримання.

Ефективне вирішення завдань з надання послуг населенню дошкільними дитячими закладами залежить від рівня організації їхньої роботи та використання потужності закладів. Він характеризується наповнюваністю дитячих груп і укомплектованістю дитячих місць. Перший показник визначається середньою чисельністю дітей в групі. Оцінюючи рівень наповнюваності груп, необхідно враховувати встановлені нормативи: для груп ясельного типу — 25 осіб, для груп дитячих садків — 30 осіб, для груп санаторного типу — 20 осіб.

Аналізуючи роботу дитячих дошкільних закладів, необхідно оцінити інтенсивність їхньої роботи. Для цього визначається середня зайнятість дитячого місці протягом року (відношення кількості днів перебування дітей у закладі до кількості дитячих місць).

8. Аналіз діяльності масових бібліотек

Бібліотеки є найпоширенішими установами мережі закладів культури. Сутність їхньої діяльності — надання населенню друкованих творів у тимчасове користування, задоволення певних духовних потреб суспільства.

Аналіз роботи бібліотечних закладів охоплює: характеристику стану мережі, повноту забезпечення населення друкованою продукцією, рівень обслуговування населення та читачів, повноту та якість виконання функцій з надання бібліотечних послуг.

Повнота задоволення потреб населення в послугах бібліотек залежить передусім від стану мережі. Вона характеризується потужністю, яка вимірюється середньоденною відвідуваністю читачів і профілем бібліотеки. За профілем розрізняють бібліотеки масові, що мають універсальні книжкові фонди, та спеціальні — наукові, технічні, бібліотеки підприємств, установ. Ураховується і рівень забезпеченості населення книжковим фондом (кількість екземплярів друкованої продукції в розрахунку на 100 осіб дорослого населення).

У процесі аналізу стану мережі зважають також на рівень територіальної доступності бібліотек, який характеризується кількістю бібліотек на визначеній території, кількістю селищ й інших населених пунктів, які мають (або не мають) бібліотеки. Узагальнюючими показниками територіального розміщення бібліотечної мережі є її щільність — кількість бібліотек на 10 000 осіб дорослого населення, та доступність — чисельність дорослого населення в розрахунку на одну бібліотеку. Рівень цих показників та їх зміна порівняно з попередніми роками характеризують стан бібліотечної мережі в районі обслуговування та роль окремих бібліотечних закладів у виконанні покладених на них функцій.

Оскільки діяльність бібліотечного закладу спрямована на надання послуг населенню, яке відвідує бібліотеку з метою користування її бібліотечним фондом, основними показниками обсягу роботи закладу є чисельність читачів, кількість книговидач і відвідувань. У процесі аналізу встановлюється зміна цих показників порівняно з попереднім роком. Крім того, вивчаються склад читачів і склад книговидач за різними ознаками (читачів — за віком, статтю, характером праці; книговидачі — за тематикою книжкової продукції: політична, економічна, художня тощо).

Одним із завдань бібліотеки є популяризація книжкової продукції серед населення. Показниками рівня проведення цієї роботи є питома вага читачів у загальній чисельності населення району обслуговування та середня кількість книговидач у розрахунку на одного жителя району обслуговування за рік. До уваги беруться також рівень роботи бібліотеки з розвитку інтересу читачів до книги, активність читачів у використанні книжкового фонду бібліотеки та стабільність читацького активу, який характеризується показниками читаності та відвідуваності. Читаність — це середня кількість книговидач на одного читача за рік. Показник читаності визначає, з одного боку, рівень обслуговування читачів бібліотекою, її можливості щодо задоволення духовних потреб населення, а з іншого — рівень культури читачів, їх інтерес до книги. Рівень відвідуваності, що визначається як середня кількість відвідувань одного читача за рік, характеризує активність читачів.

Якість роботи бібліотеки побічно (непрямо) характеризується рівнем відсіву читачів, котрий вимірюється питомою вагою осіб, які не відвідували бібліотеку протягом року, у чисельності читачів на початок року. Подібну роль виконує і термін користування послугами бібліотеки окремими читачами. З цією метою читачів бібліотеки необхідно згрупувати за термінами користування біб­ліотекою протягом року.

Аналіз використання книжкових фондів за окремими категоріями бібліотек, відділами та розділами літератури, вивчення читацького попиту і розрахунок зростання мережі бібліотек дають можливість визначити додаткову потребу в придбанні видань для поповнення книжкових фондів.