2.1. Системи електронних грошей

Протягом кількох років у нашій країні діють системи розрахунків електронними грошима як на програмній основі, так і на основі карток. Поряд з російськими он-лайновими технологіями, добре відомими в країнах пострадянського простору, намагаються вийти на ринок України і вітчизняні проекти. Окремі продукти, що відносяться до електронних грошей, упроваджують як українські банки, так і небанківські установи. У другій половині 2006 року на ринок України вийшло відразу два дніпропетровських проекти електронних грошей на програмній основі: система UkrMoney, запроваджена ЗАТ «Купуй», та система Limonex, запроваджена ТОВ «Приват Екю».

В Україні найбільш поширені такі системи електронних грошей: E-gold, WebMoney Transfer, „Яндекс.Деньги”, „Інтернет.Гроші”, MoneXy, „Максі” тощо.

У сучасних умовах в Україні налічується більше десяти видів систем електронних грошей, проте найбільш активно використовується: WebMoney Transfer, „Інтернет.Гроші”, MoneXy тощо.

Обсяг ринку електронних грошей постійно зростає. Так, у 2009 році він оцінювався у розмірі 100 млн доларів США, а у 2010 році зріс майже вдвічі та оцінювався від 200 до 300 млн доларів США.

Характеризуючи найбільші системи електронних грошей, що використовуються в Україні, варто зупинитися на WebMoney Transfer, що створена в 1998 році.

Принцип роботи системи простий, кожний користувач володіє особистим рахунком, який має назву WMID (рахунок складається з 12 цифр, кожний WMID у системі унікальний). Всередині WMID може бути відкрито декілька електронних гаманців – спеціальних облікових записів, на яких здійснюється облік коштів користувача. При цьому платіжні засоби можуть бути номіновані в різних валютах.

Саме тому гаманці класифікуються на типи:

– U-гаманець WMU– гривні;

– R-гаманець WMR – російський рубль;

– Z-гаманець WMZ – долар США;

– E-гаманець WME – євро;

– B-гаманець WMB – білоруський рубль;

– G-гаманець WMG – золото.

Управління гаманцями здійснюється за допомогою клієнтського програмного забезпечення. У системі використовуються чотири версії відповідної програми: під ОС Windows (Keeper Classic), універсальна браузерна версія (Keeper Light), полегшена браузерна версія (Keeper Mini), бідлет для мобільних пристроїв (Keeper Mobile).

Здійснення розрахунків відображається в історії по гаманцю обох контрагентів та зберігається в базі даних системи. При цьому перерахунок електронних грошей можливий лише між гаманцями одного типу, наприклад, з U-гаманця на U-гаманець, з R-гаманця на R-гаманець і т. д.

У системі WebMoney передбачені розрахунки з іншими користувачами за схемами: С2С, С2В та В2С тощо.

Щодо особливостей організації системи електронних грошей WebMoney в Україні, то зазначимо, що гарантом по гаманцях у гривні (WMU) є ВАТ „Українське Гарантійне Агентство” та „Український Професіональний Банк”. Українські гаранти забезпечують можливість поповнення U-гаманців та зняття з них готівкових та безготівкових коштів у гривнях, укладають договори з українськими торговими підприємствами тощо.

У випадках „введення” користувачами грошових коштів у систему вони передають гаранту готівкові або безготівкові кошти у національній валюті, при цьому баланс електронних гаманців збільшується на відповідну кількість WMU. У випадку „виведення” коштів із системи користувачі передають гаранту WMU і отримують готівкові або безготівкові кошти.

Тобто WMU – це інструмент для обліку зобов’язань гаранта перед користувачами системи, а передача WMU із гаманця в гаманець – це передача права вимоги за цими зобов’язаннями. При цьому під час обігу WMU всередині системи грошове забезпечення зберігається на рахунку гаранта в комерційному банку і не використовується.

Наступна система електронних грошей, що широко використовується в електронній комерції, є „Інтернет.Гроші”.

Принцип роботи системи схожий з тим, що застосовується в системі WebMoney Transfer. Для того, щоб отримати можливість здійснення розрахунків у системі, необхідно встановити на персональний комп’ютер клієнтську програму „Інтернет.Гаманець”, поповнити рахунок у системі та вибрати тарифний пакет.

При відкритті рахунка він автоматично отримує тарифний пакет iMoney-Classic. Користувач може змінити пакет, обравши iMoney Professional. Залежно від обраного пакета змінюються тарифи на обслуговування в системі.

Головною умовою здійснення розрахунків у системі є обов’язковість онлайн-режиму програми „Інтернет.Гаманець”.

Власники системи гарантують захищеність даних, що зберігаються в її процесинговому центрі. Дані про користувача використовуються системою виключно для ідентифікації користувача і не передаються третім особам для інших цілей.

Функціонування системи електронних грошей „Інтернет.Гроші” засноване на технології інтернет-розрахунків PayCash.

Варто зазначити, що PayCash – спільний проект банку „Таврічеський”, ВАТ „Корпорація „Аерокосмічне устаткування” та групи компаній „Алкор”.

У технології PayCash реалізована ідея електронної (цифрової) готівки, запропонована Девідом Чаумом (David Chaum, система eCash).

Засновники системи інтернет-розрахунків PayCash визначають електронну (цифрову) готівку як грошові зобов’язання на пред’явника, що емітовані банківською або іншою структурою у формі електронних (цифрових) сертифікатів, що можуть бути використані для розрахунків через мережу Інтернет і забезпечуються звичайними коштами в момент пред’явлення зобов’язання його емітенту.

Технологія PayCash високо оцінена провідними світовими спеціалістами у сфері фінансової криптографії, зокрема Брюсом Шнайером (Bruce Schneier, Counterpane Systems). Розробникам вдалося перевершити західні аналоги, головним з яких є система eCash, і досягти патентної чистоти: пріоритет у США, три патенти в Росії.

Ще одна система, що задіяна в Україні при здійсненні розрахунків у сфері електронної комерції, – MoneXy.

MoneXy – міжнародна платіжна система, універсальний платіжний інструмент для розрахунків за товари та послуги як у мережі Інтернет, так і в реальному секторі (ресторани, кінотеатри, торгові центри). Користувачі мережі отримують можливість здійснювати платежі за допомогою персонального комп’ютера, КПК мобільного телефону, або ваучеру MoneXy тощо.

Особливістю цієї системи є те, що всі операції, пов’язані з авторизацією або „виведенням” коштів, підтвержуються SMS-паролем, який відправляється на ваш номер телефону. На думку засновників системи MoneXy, відповідний механізм забезпечує максимальний захист електронного гаманця.

Електронні гроші, емітовані в системі MoneXy, забезпечені банками-партнерами, що додатково підвищує можливість погашення зобов’язань у будь-який момент.

У системі електронних грошей MoneXy значна увага приділяється системам захисту транзакцій та електронних гаманців користувачів.

Усі операції здійснюються лише захищеними каналами зв’язку з використанням сертифікатів SSL, а також з додатковим попереднім шифруванням даних, що передаються.

Сучасний спосіб авторизації передбачає використання як логіна номера телефону користувача і миттєве отримання одноразового динамічного пароля, який вводиться в систему в момент авторизації на сайті.

При „виведенні” коштів або зміні налаштувань використовується додатковий пароль, який відправляється на номер телефону.

Для додаткової безпеки в системі використовується моніторинг усіх платежів в автоматичному та ручному режимах тощо.

Вище ми зазначали, що в Україні функціонує більше десяти систем електронних грошей. Проте протягом тривалого періоду функціонування платіжних систем у сфері електронної комерції були відсутні нормативно-правові регулятори відповідних відносин. Серед спеціальних нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин у сфері електронної комерції, можна виокремити лише Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Закон України „Про електронний документообіг” та Закон України „Про електронний цифровий підпис”. Фактично функціонування всіх елементів електронної комерції та безпосередньо систем електронних грошей не регулювалося.

Так, у Європейському Союзі ще у 2000 році було ухвалено Директиву Європейського Парламенту та Ради „Про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними”, а також ряд додаткових типових документів, які переважно ратифіковані всіма членами ЄС.

Порівняно з досвідом зарубіжних країн, в Україні перша спроба введення функціонуючих систем електронних грошей у правові межі була зроблена лише у 2008 році. Зокрема, постановою Правління Національного банку України від 25.06.2008 р. № 178 було затверджено Положення про електронні гроші в Україні (далі – Положення), яке встановило вимоги Національного банку України до суб’єктів здійснення випуску, обігу та погашення електронних грошей, а також до систем електронних грошей в Україні.

Відповідно до положень згаданого нормативно-правового акта випуск електронних грошей в Україні мають право проводити лише банки; банки, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні, зобов’язані подавати до Національного банку України для узгодження правила систем електронних грошей; юридичні особи, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні і не є банками, зобов’язані протягом одного року з дня набрання зазначеною вище постановою чинності привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення про електронні гроші в Україні.

Проте норми Положення не застосовувалися майже два роки. І лише в листопаді 2010 року Національним банком України було узгоджено правила роботи двох перших українських систем електронних грошей – MoneXy, що належить невеликому банку „Контракт”, і „Максі”, емітентом якої є „ВіЕйБі Банк”.

Незважаючи на те, що більшість компаній та банків, що надають послуги, пов’язані з проведенням розрахунків через системи електронних грошей, не виконали вимог Положення, вони продовжували та продовжують функціонувати без необхідних дозволів, тобто поза межами правового поля.

Тому цілком доречним у кінці 2010 року стало звернення Національного банку України, яке було офіційною відповіддю на запити фізичних, юридичних осіб та органів державної влади щодо правомірності діяльності в Україні окремих платіжних систем і систем розрахунків, зокрема систем електронних грошей, у якому НБУ черговий раз відзначив, що випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки, які узгодили з Національним банком України правила системи електронних грошей.

Наступний крок Національного банку України був пов’язаний з прийняттям нової редакції Положення про електронні гроші в Україні, що затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 р. № 481 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей”.

Нові норми передбачають зміни в Переліку і тарифах послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 р. № 333. Зокрема, внесена норма щодо обов’язковості надання платіжній організації платіжної системи/системи розрахунків дозвільного документа на здійснення діяльності, пов’язаної з переказом коштів, та емітенту електронних грошей документа, що свідчить про узгодження правил системи електронних грошей.

У цілому відчутних змін щодо лібералізації процесів обігу електронних грошей не відбулося.

Відповідно до нової редакції Положення про електронні гроші в Україні банки, які є членами/учасниками міжнародних платіжних систем,

зареєстрували у НБУ договори про членство/участь у цих системах та здійснюють випуск електронних грошей та/або інші операції з електронними грошима з використанням відповідних міжнародних платіжних систем (у тому числі з електронними грошима, які містяться або до яких дають доступ наперед оплачені картки), зобов’язані узгодити з Нацбанком правила проведення операцій з електронними грошима та до 01.04.2011 р. подати до НБУ підписану керівником інформаційну довідку про порядок здійснення операцій з електронними грошима між емітентом, іншими членами/учасниками міжнародної платіжної системи, агентами, користувачами та торговцями, що має містити загальну схему всіх грошових та інформаційних потоків.

Підсумуємо, що на початок 2011 року жодна система електронних грошей не отримала відповідної легалізації. Отже, залишаються неузгодженими правила систем електронних грошей і найбільших гравців на відповідному ринку: WebMoney Transfer, „Інтернет.Гроші”, „Яндекс.Гроші” тощо.

Ураховуючи викладене, зазначимо, на сьогодні в Україні сформовані та діють системи електронних грошей на зразок міжнародних стандартів.

Більшість з тих, що активно використовуються у процесі здійснення електронної комерції, належать іноземним компаніям, у свою чергу, вітчизняні засновані на базі технологій іноземних платіжних систем та систем електронних грошей. До них, зокрема, відносять: E-gold, WebMoney та „Яндекс.Гроші”, „Інтернет.Гроші”, MoneXу та „Максі”.

При цьому, незважаючи на обсяги ринку електронних грошей, що зростають кожен рік, більшість експертів та дослідників висловлюють думку про існування в суспільстві недовіри до відповідних способів розрахунку, що пов’язана з новизною згаданих технологій та недостатнім рівнем інформатизації суспільства.

Крім того, додатковими факторами, що знижують потенціал та перспективи розвитку систем електронних грошей, виступають: недосконалість правової регламентації відповідних відносин і низький рівень правосвідомості та правової культури суб’єктів електронної комерції.

Щодо першого, то, на нашу думку, необхідне жорстке імперативне втручання не тільки на рівні центральних органів виконавчої влади, але і на законодавчому рівні. Оскільки занадто обмеженим та нечітким видається існування норми, закріпленої в п 6.9 Положення про електронні гроші в Україні, що передбачає відповідальність за порушення емітентами вимог згаданого Положення у вигляді заходів впливу, що застосовуються Національним банком відповідно до законодавства України.

Відсутність чіткої регламентації підстав та розміру відповідальності спричиняє невиконання суб’єктами відносин електронної комерції, що здійснюють емісію електронних грошей, положень чинного законодавства у сфері обігу електронних грошей.