6. Споживчий кредит. Державний кредит

- це кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам-резидентам на придбання соживчих товарів та посдуг і який погашається поступово.

Суб'єктами кредитних відносин тут є фізичні особи — позичальники, комерційні банки, парабанки (ломбарди, кредитні спілки, кооперативи), підприємства та організації - кредитори. Між кредитором і позичальником можуть функціонувати посередники, наприклад торгові організації.

Банки надають кредити на такі цілі (об'єкти):

• інвестиційні кредити — на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, дач та інших будівель;

• споживчі кредити — на придбання споживчих товарів та послуг;

• кредити на розвиток особистого господарства;

• кредити на нагальні потреби;

• цільові кредити для окремих соціальних верств (молоді сім'ї, студенти, ветерани, пенсіонери та інші).

Чековий кредит - процес кредитування пов'язаний із наявністю поточного рахунка клієнта з використанням овердрафту (з від'ємним сальдо на поточному рахунку) або з відкриттям спеціального чекового рахунка. За браком коштів на рахунку банк покриває від'ємне (дебетове) сальдо кредитом у межах визначеного ліміту. Погашення кредиту здійснюється за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків.

Кредитна картка — власника кредитної картки обслуговують банк, котрий її видав, та торговельна організація. Для останньої кредитна картка є гарантією надання покупцю кредиту в банку

- надання державою позик, які реалізуються через фінансово-кредитні установи. Використовується для покриття державних видатків, а також для регулювання економіки.

Призначенням державного кредиту є мобілізація грошових коштів (позичкових капіталів) для фінансування державних витрат, особливо коли державний бюджет є дефіцитним.