74. Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс країни.

1. Сутність платіжного балансу

Платіжний баланс має велике значення для аналізу міжнародних

економічних позицій держави, оскільки він характеризує реальні та

фінансові потоки між даною країною та світовою економікою загалом.

Сукупність зовнішньоекономічних зв'язків окремої країни можна об'єднати

в декілька груп, кожна з яких характеризує особливості її участі в

міжнародному поділі праці. До першої групи входить множина торговельних

операцій, пов'язана з експортом та імпортом товарів. Ця група зв'язків

називається товарною торгівлею, або товарним експортом та імпортом. До

другої групи належать послуги в галузі банківської справи, страхування,

транспорту тощо, тобто операції, об'єктом яких є нефізичний

(нематеріальний) продукт. Сьогодні торгівля послугами — один із найбільш

динамічних секторів світового ринку. Третя група зовнішньоекономічних зв'язків охоплює фінансові та інвестиційні операції, тобто купівлю-продаж акцій, облігацій, інших

фінансових активів, а також матеріальних елементів капіталу — машин,

обладнання, землі тощо.До першої групи належать реальні (нефінансові) потоки. Цей термін використовується для позначення операцій, які мають місце в процесі

виробництва або придбання товарів та послуг. Другу групу становлять фінансові потоки, до яких відносять зміни обсягів міжнародних фінансових активів та зобов'язань

країни.

Як і будь-який бухгалтерський рахунок, платіжний баланс має дві частини —

дебет та кредит. До дебету належать операції, внаслідок яких у країни

з'являються платіжні зобов'язання щодо інших держав. Так, імпорт товарів

та послуг, грошові перекази за межі країни, закордонні капіталовкладення

резидентів записуються в дебетовій частині балансу. Ці операції

відображаються зі знаком «мінус». До кредиту відносяться операції, в

результаті яких з'являються платіжні зобов'язання інших держав стосовно

даної країни.

Кожна позиція платіжного балансу містить досить важливу характеристику

тій чи іншої форми зв'язку національної економіки зі світовим

господарством, та на практиці економічного аналізу користуються певними

агрегованими показниками (різновидами платіжного балансу), а саме:

1. Операції з експорту та імпорту товарів (товарна торгівля) являють

собою товарний торговельний баланс.

2. Операції з експорту товарів та послуг — це баланс торгівлі товарами

та послугами (всі операції категорії ї). Він характеризує фінансові

потоки, пов'язані з експортом-імпортом товарів та послуг. Зазначимо, що

об'єктами товарної торгівлі є фізичні продукти, тоді як до сфери обміну

послугами (або невидимої торгівлі) відносяться такі операції, як

а) транспортне забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків. Ця позиція

охоплює рух коштів, пов'язаних з оплатою переміщення товарів та

приватних осіб всіма видами транспорту;

б) туризм. За цією статтею обліковуються виграти туристів та інших осіб

під час перебування на території іншої держави (оплата житла, продуктів

харчування, екскурсійних та транспортних послуг на території країн

перебування);

в) купівля-продаж патентів, ліцензій;

г) різні послуги, що надаються приватним особам (страхування;

банківські та посередницькі послуги, консультування, поштово-телефонний

зв'язок тощо);

д) утримання дипломатичних та інших офіційних представництв за кордоном;

е) військові витрати за кордоном (утримання військових об'єктів та

військовослужбовців в інших країнах);

є) переказ коштів, отриманих від інвестиційної діяльності вітчизняних

інвесторів за кордоном та іноземних підприємців на території даної

країни (дивіденди, проценти, тобто різні види доходу за надання послуг у

вигляді факторів виробництва).

3. Операції категорій І та П становлять поточний платіжний баланс або

баланс поточних операцій (Бпо). Слід зазначити, що до категорії П

належать односторонні перекази грошей приватними особами (наприклад,

заробітної плати робітників, що працюють за кордоном, своїм родичам на

батьківщину), а також урядові гранти та дари

4. Операції категорій Ш та IV становлять баланс руху капіталів (Брк),

оскільки вони спричинюють рух фінансових активів.

5. Операції категорій І, П та III належать до так званого балансу руху

поточних коштів та довгострокового капіталу, який частіше називають

базовим або основним балансом (у даному випадку йдеться про основні

статті платіжного балансу).

6. До категорії V належать так звані «офіційні резервні операції», тобто

збільшення (зменшення) золотовалютних резервів, резервна позиція країни

в МВФ, офіційні іноземні позики тощо. Ці операції становлять баланс

офіційних резервів (Бор).

7. Операції категорій І — IV разом являють собою загальний платіжний

баланс (ПБ).

Платіжний баланс України.

В Україні відповідальність за складання платіжного балансу на законодавчому рівні покладено на Національний банк (Закон України «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р.). Спільною Постановою Національного банку і Кабінету Міністрів України № 517 «Про складання платіжного балансу» встановлено порядок координації дій міністерств і відомств щодо формування інформаційної бази платіжного балансу.В Україні організовано замкнуту систему збору інформації. Мається на увазі, що, крім дебетових та кредитових оборотів за коррахунками з розбивкою за операціями, уповноважені банки надають інформацію щодо залишків на коррахунках на початок та кінець звітного періоду. Форми надаються в оригінальній валюті за кожним кореспондентським рахунком (ностро та лоро). Операції надаються в агрегованому та закодованому вигляді відповідно до стандартної класифікації керівництва щодо складання платіжного балансу МВФ (п’яте видання). Національний банк України конвертує ці дані в еквівалент доларів США за середньомісячним курсом.