12.2. Походження та розвиток комерційних банків
Початки банківської діяльності сягають часів Стародавнього Вавилону, коли храми приймали вклади на зберігання і видавали позички під проценти, беручи у клієнтів письмові зобов'язання чи заставу. Аналогічні операції, а також грошові розрахунки здійснювалися у Стародавній Греції жрецями, храмами і міняйлами-трапезитами, а у Стародавньому Римі - менсаріями. З падінням Римської імперії занепали і початки банківського ремесла. Розвиток виробництва і торгівлі у середні віки призвів до відродження банківництва. У 1171 р. був заснований банк Венеції, а у XIV-XV ст. банкіри вже були потужною суспільною силою. У багатьох країнах Європи банки виникли завдяки розвитку торгівлі. Вони створювалися купцями для зберігання грошей і здійснення розрахунків. У подальшому банківська справа набуває інтенсивного розвитку й удосконалення. Повноцінні гроші в банківських операціях поступово витісняються борговими розписками, записами на рахунках. З розписок, іменних1 векселів виростає банкнота, розширюються застосування чеків, практика безготівкових розрахунків, що призводить до розвитку "жиробанків". Кредитування значною мірою залишається в руках приватних банкірів-лихварів.
Потужним поштовхом для активізації й удосконалення банківського бізнесу став розвиток капіталістичного виробництва. Батьківщиною класичного капіталізму, як відомо, є Англія, тому саме там найперше почали складатися основи і принципи банківської справи в її сучасному розумінні. Першим великим акціонерним банком, який широко розгорнув комерційне кредитування, був Англійський банк, за ним ряд інших.
Якісно новим етапом у розвитку банківських операцій став перехід від діяльності, що базується передусім на емісії банкнот, наданні позичок з власних коштів, до кредитування за рахунок залучених коштів у формі клієнтських вкладів. Пріоритетними стають посередництво у платежах і кредитуванні. Швидко розвиваються пасивні операції - збирання, залучення вільних коштів у населення, підприємців, торговців, що зумовлює розширення активних операцій, і передусім "торгівлі грошима" (вигідного їх розміщення) з метою одержання прибутку. Власний капітал банків втрачає первісну функцію джерела активних операцій і слугує передусім фондом, який гарантує вклади клієнтів і платоспроможність банківської установи.
Разом із розвитком функцій зростають і самі банки як особливі капіталістичні підприємства. У XVII ст. з'являються банки у формі акціонерних товариств, а наприкінці XIX ст. у розвинутих капіталістичних країнах акціонерні банки займають провідні позиції. Під впливом концентрації виробництва у промисловості різко посилилась концентрація банків. Вона відбувалась шляхом інтенсивного зростання великих банків, об'єднання банків, а також поглинання одних банків іншими. На початок XX ст. у більшості капіталістичних країн провідні позиції в кредитній системі зайняли кілька гігантських банків, які налічували сотні філій (відділень) і мали тісні зв'язки з промисловими монополіями. І зараз у країнах з розвинутою ринковою економікою концентрація банків дуже висока.
У сучасних умовах банки західних країн виконують важливу роль у фінансуванні держави, розміщенні облігацій державних позик. У деяких країнах (Франції, Італії та ін.) держава володіє спеціалізованими комерційними банками. Існують різні форми державного регулювання банківської системи, іноді держава бере на себе гарантування банківських депозитів і позичок. У 70-80 роки XX ст. набула швидкого розвитку міжнародна діяльність великих банків. Поряд з міжнаціональними корпораціями в промисловості та інших галузях з'явилися національні банківські монополії, які діють переважно за межами країни базування. Такі банки мають назву транснаціональних (ТНБ). Діяльність ТНБ має різні форми, що визначаються національними традиціями, законодавством тощо. Виникають також багатонаціональні угруповання, до яких входять великі банки різних країн, тобто утворюються консорціуми. З концентрацією банків пов'язана тенденція до їх універсалізації - розширення великими банками кола операцій. Універсалізація поєднується з процесом спеціалізації банків. Обидві ці тенденції постійно взаємодіють. Серед спеціалізованих банків виділяються інвестиційні, ощадні, зовнішньоторговельні, сільськогосподарські, іпотечні тощо.
Банки відіграють важливу роль у суспільстві. Вони забезпечують передачу грошового капіталу зі сфер накопичення у сфери використання. Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами і галузями виробництва. Банки забезпечують економію суспільних витрат обігу і раціоналізацію всіх процесів обігу товарів і капіталів, сприяють подальшому зростанню концентрації виробництва і капіталу. Через банки мобілізуються великі капітали, необхідні для інвестицій, розширення виробництва. Роль банків суттєво змінюється в умовах дальшого розвитку ринкової економіки. Вони стають надзвичайно важливими суспільними інституціями, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави, країни в цілому і кожної людини зокрема. Функції банків все більше виходять за межі простого фінансово-кредитного посередництва. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї - впливу на всі основні економічні процеси в суспільстві. Поряд з традиційними банківськими операціями (кредитуванням, розрахунками) розвиваються нетрадиційні. Це насамперед банківські послуги, серед яких чільне місце посідають трастові, гарантійні, консультативні та ін.
- 1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- 1.3. Форми грошей та їх еволюція
- 1.4. Вартість грошей
- 1.5. Функції грошей
- 1.6. Якісні властивості грошей
- 1.7. Роль грошей у розвитку економіки
- 2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування
- 2.3. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
- 2.4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база
- 2.5. Швидкість обігу грошей
- 2.6. Закон грошового обігу
- 2.7. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- 3.2. Інституційна модель грошового ринку
- 3.3. Структура грошового ринку
- 3.4. Попит на гроші
- 3.5. Пропозиція грошей
- 3.6. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
- 3.7. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку
- 4.2. Види грошових систем та їх еволюція
- 4.3. Створення і розвиток грошової системи України
- 4.4. Державне регулювання грошового обороту та місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
- 4.5. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
- 4.6. Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні
- 5.2. Причини інфляції
- 5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
- 5.4. Державне регулювання інфляції
- 5.5. Особливості інфляції в Україні
- 5.6. Сутність та види грошових реформ
- 5.7. Особливості проведення грошової реформи в Україні
- 6.2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- 6.3. Валютний курс
- 6.4. Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи України
- 6.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- 6.6. Світова та міжнародна валютні системи
- 6.7. Міжнародні ринки грошей та капіталів
- 7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- 7.3. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- 7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- 7.5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
- 7.6. Грошово-кредитна політика україни в перехідний період у світлі монетаристської теорії
- 8.2. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
- 8.3. Стадії та закономірності руху кредиту
- 9.2. Характеристика основних видів кредиту
- 9.3. Економічні межі кредиту. Взаємозв
- 9.4. Позичковий процент
- 9.5. Роль кредиту в розвитку економіки
- 9.6. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- 10.2. Банки як провідні суб
- 10.3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україн
- 10.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
- 11.2. Функції центрального банку
- 11.3. Походження та розвиток центральних банків
- 11.4. Становлення центрального банку в Україні
- 12.2. Походження та розвиток комерційних банків
- 12.3. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків
- 12.4. Пасивні операції банків
- 12.5. Активні операції банків
- 12.6. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- 12.7. Банківські послуги
- 12.8. Стабільність банків і механізм її забезпечення
- 12.9. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні
- 13.1. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
- 13.2. Світовий банк
- 13.3. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- 13.4. Європейський банк реконструкції та розвитку
- 13.5. Банк міжнародних розрахунків