2. Звітність як джерело фінансового аналізу бюджетних установ

Інформація – це відображення характеристик та особливостей предметів, явищ і процесів.

Інформацію поділяють на: планово-нормативну, звітну, облікову, позаоблікову та конструкторсько-технологічну, дані особистих спостережень аналітика; на внутрішню та зовнішню.

Планово-нормативна інформація (документація) – це система норм і нормативів, які лежать в основі всіх показників підприємства і враховують досягнення передових підприємств. Вона включає господарські договори, плани соціально економічного та організаційно-господарського розвитку, бізнес-плани, нормативні документи, плани-графіки виконання окремих робіт, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про складання планів і ведення обліку, положення про нарахування та видачу заробітної плати, розпорядження тощо.

Звітна документація фіксує результати виконання планів на певну дату. її поділяють на бухгалтерську та статистичну.

Бухгалтерська звітність поділяється на періодичну та річну, включає перелік форм і пояснювальну записку, докладно висвітлює сторони господарської діяльності.

Статистична звітність об'єднує бухгалтерську та оперативно-технічну інформацію. Використовується для вивчення показників виробничо-господарської діяльності підприємств у динаміці. Дає можливість порівняти показники, що вивчаються, в часі та просторі.

Облікова документація використовується для аналізу роботи окремих підрозділів, дільниць, працівників. Без ве­дення такої документації неможливо виявити вади в роботі та відпрацювати конкретні заходи для подальшого вдосконалення роботи установи, підвищення продуктивності праці, раціоналізації управління господарською діяльністю. Прикладом облікової до­кументації слугують форми бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку, журнали робіт, інші первинні документи.

Позаоблікова інформація відбиває всі сторони господарської діяльності. Дає можливість доповнити, деталізувати та поглибити аналіз. Вирізняють внутрішню та зовнішню позаоблікову інформацію.

Внутрішня інформація включає матеріали нарад і зборів, протоколи засідань, матеріали ревізій та перевірок, звіти і доповіді керівників, працівників і спеціалістів, технічну та технологічну документацію, протоколи засідань підрозділів економічного аналізу, накази та розпорядження керівників, матеріали настінної та періодичної преси, радіо, телебачення тощо.

Зовнішня інформація – це звітні дані споріднених підприємств, матеріали науково-технічних конференцій і галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкетних опитувань.

Конструкторсько-технологічна документація несе синтезовану науково-технічну та економічну інформацію. Застосовується на стадії планування розвитку науки і техніки, виконання науково-дослідних робіт, виготовлення продукції та організації виробництва. Зберігається в науково-технічних інформаційних центрах та архівах.

Дані особистих спостережень аналітика містять хронометраж робочого дня і роботи обладнання, опитування працівників тощо.

Аналітичну інформацію подають у табличній, графічній і текстовій формах.

Найпоширенішою формою подання первинної та результативної інформації є таблична (документи, реквізити, звіти, відомості, розрахунки, таблиці та дані на магнітних носіях).

Графічна інформація дає наочне та концентроване уявлення про динаміку процесів, функціональні залежності між двома і більше факторами, сприяє виявленню тенденцій і закономірностей.

Текстова інформація є найменш формалізованою. Значна частина такої інформації не зафіксована на машинних носіях.

Розроблення зважених управлінських рішень потребує ретельної перевірки всієї залученої до аналізу інформації за формою та змістом.

Органічною складовою аналітичної роботи є перевірка достовірності джерел інформації. Достовірність аналітичних висновків за результатами проведеного економічного аналізу залежить передусім від якості звітних матеріалів. Помилки, недоліки, неузгодженості, які іноді мають місце у звітності, можуть суттєво негативно вплинути на результати аналітичної роботи. Аналітична робота потребує використання тільки об'єктивних, дійсних фактів, знання конкретних умов і обставин.

Усі показники як квартальної, так і річної звітності, підлягають ретельній перевірці відповідно до рекомендацій Державного казначейства України.

Під час перевірки інформації, передусім звітної та облікової, звертають увагу на правильність оформлення документів і звітів: наявність усіх реквізитів, підписів відповідальних осіб, правильність арифметичних сум. Відслідковуються відповідність і спадковість цифр, перенесених з інших документів, і за попередні періоди, узгодженість цифр у різних формах звіту тощо.