33.Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна хар-ка.

Структура ринку – це сукупність окремих ринків. Виділяють: ринок

природних ресурсів, ринок товарів, ринок робочої сили, ринок праці,

ринок інформації, фінансовий ринок, ринок цінних паперів.

На ринку природних ресурсів здійснюють купівлю-продаж ресурсів для організації виробництва: корисні копалини, земля, водні ресурси і т. д. Найціннішим з них є земля. Ціна на землю формується під впливом попиту і пропозиції. Попит на землю залежить від ціни продукції, яку виробляють на ній, і від її продуктивності.

Ринок товарівНа цьому ринку здійснюється рух предметів споживання та засобів виробництва. Тому ринок товарів поділяють на споживчий ринок і ринок засобів виробництва. Ринок засобів виробництва охоплює ринок паливних ресурсів, верстатів, інструментів, запчастин, виробничої деревини,металів тощо. На споживчому ринку покупцями є окремі особи або домогосподарства, які шукають і знаходять продукти для особистого споживання. Продавцями є фірми й особи, котрі виробляють споживчі товари та надають послуги. При цьому лише незначна кількість споживчих товарів і послуг надходить до покупців безпосередньо від виробників. Основну масу продукції реалізують через посередників.

Ринок праці охоплює відносини, що розпочинаються при найманні на роботу і завершуються звільненням з неї. Людина працездатного віку, яка не має місця праці, але шукає його, також перебуває на ринку праці. Об’єктом ринку праці є послуги праці, незалежно від того, втілюються вони у конкретних продуктах, виробах чи є послугами безпосередньо.

Ринок праці – це система розподілу робочої сили. Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, що реалізовуються у процесі праці для створення матеріальних благ або надання послуг.

Ринок праці виконує такі функції:

- оцінює корисність (споживчу вартість) робочої сили;

- регулює попит і пропозицію праці, розподіляє робочу силу між галузями

та регіонами країни.

Ринок цінних паперів тісно пов’язаний із ринком коштів та капіталів. Цінні папери є титулом фіктивного капіталу. Цей капітал безпосередньо не бере участі у виробництві, обміні чи створенні прибутку, проте дає право його власнику на отримання частки доходу, який виникає у результаті існування реального капіталу.

Розрізняють первинний і вторинний ринок цінних паперів. На первинному здійснюють продаж нових паперів відразу після їх випуску (емісії),а на вторинному – їх перепродаж. До цінних паперів належать акції і облігації. Різниця між ними у тому, що акції – це свідоцтва про участь у акціонерному капіталі, а облігації – свідоцтва про надання позики; акції дають дохід у вигляді дивідендів, а облігації – процентів.

На первинному ринку обертаються такі цінні папери – векселі, чеки, депозитні сертифікати, боргові зобов’язання державної скарбниці.