2. Аналіз необоротних активів

Ураховуючи особливості руху необоротних активів (формування їх не за ініціативою установи, а через систему планування бюджетних асигнувань), доступність і достовірність джерел інформації, визначають найбільш раціональні напрями їх аналізу, якими є структурно-динамічний аналіз і параметричний аналіз.

Передусім у процесі структурно-динамічного аналізу за статтями необоротних активів досліджуються абсолютні зміни питомої ваги в розрізі окремих груп. Оптимальна структура має відповідати періоду найбільш ефективного виконання кошторису, досягнення показників раціональної економії матеріально-технічних ресурсів, а також (за можливості) кредитового сальдо рахунка «Результати виконання кошторисів ».

Основними джерелами надходження необоротних активів є централізовані поставки за рахунок коштів загального та спеціального фондів і безоплатні надходження.

Для визначення ефективності системи постачання необоротних активів не­обхідно:

• вивчити обґрунтованість підготовки кошторису за статтями капітальних видатків;

• дослідити оптимальність вибору постачальників (ціновий фактор, територіальне розташування, відповідність технічних характеристик сучасним вимогам);

• переконатися в правильності визначення первісної вартості при оприбуткуванні та відображення її в документах первинного обліку;

• переконатися у своєчасності передання необоротних активів в експлуатацію.

Детальніше проаналізувати структуру необоротних активів можна за показниками рядків форми № 5 «Звіт про рух необоротних активів». Аналіз причин вибуття необоротних активів як за всім переліком, так і за окремими видами та об'єктами проводиться з використанням даних первинних документів.

Рівень забезпеченості бюджетної установи необоротними активами, ефективність їх використання визначає параметричний аналіз.