48. Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні.

Сільське́ господа́рство (с/г) — галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення (ЕАН). Сільське господарство, - обробка землі (для отримання\підвищення врожаїв) і вирощування свійських тварин.

Колективні сільськогосподарські підприємства — це добровільні об'єднання громадян у самостійні підприємства для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, вони діють на засадах підприємництва й самоврядування. Економічною основою такої форми господарювання є колективна власність на основні й оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблену продукцію, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. У кооперативних господарствах частину земель передано в колективну власність, частина земель перейшла у приватну власність селян. Селяни, які вступають до кооперативу, передають свій пай землі в оренду й одержують за це орендну плату. Отже, майно в колективному господарстві належить на правах спільної часткової власності його членам. Якщо член кооперативу виходить з підприємства, він одержує частину свого майна (тобто свій пай). Пай може успадковуватись згідно з чинним законодавством. На кожному підприємстві є пайовий фонд майна членів підприємства, який включає вартість основних і оборотних виробничих фондів, створених за рахунок діяльності членів кооперативу. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щороку нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді.

Колективне сільськогосподарське підприємство має право самостійного господарювання на землі на засадах підприємництва; власності на посіви та посадки сільськогосподарських культур і насаджень, на одержані результати праці; будування у встановленому порядку житлових, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд.

Колективне сільськогосподарське підприємство самостійно визначає напрям сільськогосподарського виробництва, його структуру й обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами і здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству України.

Колективне сільськогосподарське підприємство має право кооперуватися з промисловими підприємствами при переробці сільськогосподарської продукції; виготовленні промислових та інших товарів; розширенні сфери соціально-культурного, комунального обслуговування сільського населення, підготовки і перепідготовки кадрів. Оплата праці здійснюється грошима або власною продукцією за кількістю та якістю трудового внеску кожного члена підприємства і зумовлена кінцевими результатами, розмір доходу не обмежується. Управління колективними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється на засадах самоврядування.

Більшість економістів-аграрників під фермерським господарством  розуміє  самостійний господарюючий суб'єкт, який використовує на правах оренди, приватної власності або довічно успадкованого володіння виділену йому земельну ділянку. Дане визначення у значній мірі орієнтоване  на виробничу сторону явища, не відображаючи його соціальний характер.

В залежності від типу організації виробництва фермерські господарства поділяються на такі категорії:

• сімейні (один двір), власники яких разом із своїми сім’ями займаються господарською діяльністю, вкладають необхідні засоби і виконують всі виробничі операції;

• сумісні, утворені із декількох сімей рідних або шляхом об’єднання власності двох і більше осіб.

Основними видами діяльності фермерського господарства є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, транспортування (перевезення), зберігання, реалізація сільськогосподарської продукції власного виробництва, а також сільський туризм (агротуризм).

Фермерське господарство саме визначає напрямок своєї діяльності, обсяги виробництва і форми реалізації продукції, необхідні умови по забезпеченню ефективного використання землі, збереженню і поліпшенню її родючості.

Якщо у діяльності фермерського господарства використовується наймана праця, її оплачують по попередньо укладеному договору. Причому розрахунок із залученими працівниками не залежить від підсумків  роботи господарства.

Майно фермерського господарства формується за рахунком матеріальних засобів і особистих вкладів його членів, а також за рахунок доходів, одержаних від виробничої і комерційної діяльності, інших надходжень (доходів від цінних паперів, кредитів банків та інших кредиторів, дотацій із бюджету добродійних внесків, пожертвувань) і є спільною власністю його членів.

.Фермерське господарство як вид малого бізнесу, являє собою форму вільного підприємництва, що здійснюється на принципах економічної вигоди. Фермерське господарство вигідне, поки воно дає продукцію і дозволяє відновлювати виробництво, забезпечуючи потреби сім'ї. Звідси виключне виживання і стійкість фермерських господарств. Господарська рівновага буде тоді, коли доход, який одержує сім'я фермера забезпечує її потреби, тобто особистий бюджет сім'ї, в тому числі за рахунок діяльності за межами селянського господарства. Таким чином, розмір господарської діяльності визначають: склад сім'ї, особисте споживання, доход від сільського господарства, сукупний доход, площа землі та інші технічні елементи господарства. Така основна механіка, за допомогою якої наявна робоча сила сім'ї за даної ринкової кон'юнктури, за наявної кількості їдців у сім'ї, землі і капіталу, пристосовуючись до цих останніх, встановлює обсяг свого сільськогосподарського підприємств