Організаційно-правова форма центрального банку

державний акціонерний

(100% державний (50% капіталу

капітал) держави)

Центральний банк

г оловний орган уряду з аналізу фінансового стану, вироблен­ня та реалізації грошово-кредитної політики держа­ви.

національ­ний Україна

емісійний Великій Британії

резервний США

2. Історичні аспекти організації центральних банків

Способи організації центральних банків

Перший - еволюційний - є характерним, наприклад, для Англії. Банк Англії був заснований 1694 р. як приватна ак­ціонерна компанія для фінансування війни короля Вільгельма III проти Франції

Д ругий напрям передбачав утворення центрального банку відразу як емісійного центру. Цей напрям був вибраний у США, де 1913 р. Конгрес прийняв Федеральний резервний акт, згідно з яким у країні було створено Федеральну резервну систему з 12 банків, що мають єдине керівництво та виконують роль центрального банку.

Наприкінці XIX та на початку XX ст. центральні банки було створено в переважній більшості країн світу. Отримавши монополію на випуск банкнот, вони поступово почали керувати всіма грошово-кредитними процесами в економіці та реалізувати державну політику в цій сфері, об'єднуючи навколо себе банки й інші інститути кредитної системи. Остаточно утвердився і термін «центральний банк» (хоча в багатьох країнах його називають національним, народним, державним та інші).