1.2 Завдання, функції та права гудксу

Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Діяльність ДКСУ щодо забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів регламентована статтею 43 Бюджетного кодексу України.

Основними завданнями Казначейства є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів[3, ст. 26].

На ДКСУ покладено такі функції:

1) здійснення через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

2) управління ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка;

3) за погодженням із Мінфіном України залучення на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

4) відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

5) здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

6) здійснення безспірного вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

7) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

8) нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства;

9) здійснення розподілу коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

10) проведення взаємних розрахунків між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

11) ведення бази даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складання та ведення єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

12) ведення обліку бюджетних асигнувань, доведення до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витягів із розпису державного бюджету та змін до нього;

13) здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету;

14) забезпечення організації та координації діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та здійснення контролю за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

15) погодження призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;

16) ведення бухгалтерського обліку усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

17) зведення та складання звітності про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подання звітності органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством.

18) здійснення за дорученням Мінфіну України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валютах;

19) попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

20) зупинення операцій з бюджетними коштами та ініціація зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;

21) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на Казначейство Президентом України[1, ст. 1-5].

ДКСУ у межах своїх повноважень здійснює контроль за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

- відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- відповідністю платежів узятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

- дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

- дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

- закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства[1, ст. 1-5].

Виходячи із наведених функцій сутність полягає у:

1) забезпеченні ведення бухгалтерського обліку надходжень податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

2) проведенні видатків за рахунок коштів державного бюджету;

3) казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів.

Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право:

1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для видачі готівки в НБУ та інших уповноважених банках;

2) розміщувати за рішенням Міністра фінансів, погодженим із Національним банком України, тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунка та кошти валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів;

3) складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу та на підставі цих протоколів у межах наданих законодавством повноважень зупиняти операції з бюджетними коштами, а також ініціювати зупинення бюджетних асигнувань;

4) списувати позички, надані місцевим бюджетам, відповідно до законодавства[4, ст. 52-57].

Отже, система органів казначейської служби є інститутом управління грошовими потоками бюджетних коштів на загальнодержавному рівні. Проте, практика функціонування казначейських органів демонструє їхню в деякій мірі пасивну роль в процесі виконання бюджету без права суттєвого самостійного впливу на ключові управлінські рішення.

РОЗДІЛ II. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ ТА РОЛЬ ОРГАНІВ КАЗНАЧЕЙСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ ДАНИХ ПРОЦЕСІВ