2. Оцінка грошових потоків інвестиційного проекту.

Часто при оцінці інвестиційних пропозицій менеджери використовують інформацію з різноманітних джерел, не всі з яких є такими, що узгоджуються між собою. Виникає необхідність ретельної перевірки інформації щодо інвестиційної пропозиції перед поданням її на подальший детальний розгляд. Необхідно розрізняти грошовий потік від балансового прибутку. Грошовий потік - це прибуток від інвестиційного проекту після оподаткування, але перед нарахуванням амортизації, виплатою відсотків і дивідендів. Існує два міркування, які дають змогу пояснити відмінність між грошовим потоком від інвестиційного проекту і балансовим прибутком. По-перше, кошти, що знаходяться на рахунку прибутків і збитків на першому році і підлягають оподаткуванню, вираховуються з прибутку цього самого року, але на практиці більшість податків сплачується наступного року. По-друге, рахунок прибутків і збитків не бере до уваги витрати оборотного капіталу. Проте зрідка визначення грошових потоків за інвестиційним Проектом є досить нескладним. Існує два шляхи встановлення грошових потоків для подальшого їх використання в інвестиційному аналізі - з неопрацьованих первинних даних; з уніфікованих форм фінансової звітності, таких як звіт по прибутках і збитках і баланс. У даному разі необхідно скласти разом передбачені грошові потоки і не чіпати інформацію з прогнозованого на майбутнє звіту про прибутки і збитки. При розгляді прогнозів з продажу та експлуатаційних витрат необхідно враховувати такі зауваження: враховуються лише ті грошові потоки, що виходять за межі власної підприємницької діяльності, а не ті, які мають форму витрат; грошові потоки від продажу враховуються лише тоді, коли клієнти дійсно заплатять, а не тоді, коли бухгалтер зафіксує факт продажу; враховуються додаткові податки, обумовлені додатковими грошовими потоками інвестиційного проекту. Не варто включати грошові потоки для оподаткування у тому році, в якому вони були нараховані. Краще передбачати відтік коштів на наступний рік, коли ці податки дійсно будуть сплачені.

У більшості випадків потреба в оборотному капіталі може бути розрахована на основі інформації, наведеної у балансі. Визначаються вартість запасів і дебіторська заборгованість мінус кредиторська заборгованість. Незворотні витрати - це витрати, які вже було здійснено ; і вони не приносять жодних вигод, а додаткові надходження можуть бути отримані лише за умови подальшого інвестування коштів. Все ще багато нових інвестиційних проектів переобтяжені сторонніми витратами, які значно ускладнюють бачення того, варто чи ні реалізовувати інвестиційний проект.

Аналіз інвестиційних проектів в цілому полягає у порівнянні одного інвестиційного проекту з іншим. Помилковим є припущення, що при розгляді нового проекту необхідно порівнювати за категоріями «перед» і «після», а не за категорією «або - або». При оцінці інвестицій, з одного боку, враховуються нематеріальні втрати і вигоди, які можуть вплинути на діяльність підприємства. Аналіз затрат і вигод (СВА), з іншого боку, забезпечує глобальніший аналіз, ніж більшість інвестиційних оцінок, і спрямовується на встановлення затрат і вигод для суспільства в цілому, для всіх акціонерів, а не тільки для підприємства. Нематеріальні затрати і блага включають питання безпеки, покращення якості, моралі робітників та іміджу підприємства, їх можна поділити на дві категорії: ті, які за певних міркувань можуть бути конвертовані у грошовий еквівалент, і ті, з якими це зробити неможливо з огляду на їх якісну природу. Конвертація у грошову вартість: покращення якості продукту або скорочення часу поставок може бути конвертоване у грошову вартість. Так, пропонується інвестування у придбання нового обладнання, використання якого призведе до зменшення собівартості. Але головною перевагою тут є покращення якості продукту, яке воно забезпечить.

При оцінці проекту потрібно зібрати таку кількість інформації, яка буде достатньою для прийняття обґрунтованого рішення стосовно проекту, який дуже важко оцінити кількісно. Якісні витрати і блага: найчастіше до цієї категорії належать витрати і блага, що мають відношення до суспільства в цілому. Отже, можна дійти таких висновків стосовно того, які грошові потоки мають відношення до аналізу інвестиційних проектів: 1. Існують чотири критерії, що визначають, які грошові потоки мають відношення до аналізу інвестиційних проектів і тому повинні братися до уваги при оцінці інвестицій. Вони повинні бути у грошовій і тільки грошовій формі; мають демонструвати зміни і включати як матеріальні затрати і вигоди, так і нематеріальні затрати і вигоди, що можна конвертувати у грошову вартість. 2. При оцінці інвестицій береться до уваги інформація та передбачення стосовно грошових потоків, а не інформація про прибуток від виробничої діяльності. 3. Враховуються лише ті грошові потоки, що мають безпосереднє відношення до інвестиційного проекту. 4. При визначенні грошових потоків, що відносяться до інвестиційного проекту, до уваги беруться лише зміни у витратах. Незворотні витрати і витрати, що вже мали місце, не використовуються в інвестиційному аналізі. 5. Нематеріальні втрати і блага враховуються в інвестиційному аналізі у будь-якому випадку за умови, що їх можна конвертувати у грошову форму, яка є загальноприйнятою.

Існує кілька способів, щоб визначити, які саме проекти приносять гроші, задовольняють потреби споживачів на конкуруючих ринках. Розглянемо найуживаніші методи для оцінки капітальних проектів - чиста теперішня вартість; внутрішня норма дохідності; рентабельність; період окупності; дисконтований період окупності; дохідність (прибутковість) залученого капіталу; дохідність на акцію.

Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою дохідності, за винятком дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Правило чистої теперішньої вартості ілюструється формулою:

NPV =_t=1ⁿ [R_t / (1+k)^t – C],

де R_t - очікувані чисті грошові потоки; k - ставка дохідності, що вимагається від проекту; С - початкова витрата капіталу, що здійснюється зараз (або ж теперішні вартості всіх витрат).

Внутрішньою нормою дохідності (ІRR) є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку ІRR необхідно обчислити щодо R таку формулу:

0 =_t=1ⁿ [R_t / (1+k)^t – C],

де г - ставка дохідності, яка дає NРV= 0.

Індекс прибутковості (РІ) є часткою від ділення очікуваних майбутніх грошових потоків на початкові витрати:

PI =[_t=1ⁿ R_t / (1+k)^t ] / C,

Дисконтований період окупності різниться від періоду окупності тільки тим, що він розраховується після дисконтування грошових потоків. Таким чином, він завжди буде довшим ніж період окупності, який ігнорує дисконтування. Дохідність залученого капіталу (RОСЕ), або облікова ставка дохідності, широко застосовується як показник ефективності. Керівники використовують багато різних коефіцієнтів для оцінки успішності підприємницької діяльності. Коефіцієнти пропонують емпіричні правила, які допомагають керівникам у - порівнянні результатів поточного року з результатами минулого року; зіставленні результатів діяльності підприємства з результатами діяльності конкурентів; порівнянні фактичних показників діяльності з плановими; розробці фінансових планів.

Дохідність на акцію розраховується шляхом ділення балансового прибутку на кількість акцій в емісії. Такий метод розрахунку не враховує грошові потоки, їх розподіл у часі та ризик. Крім того, є інший поширений коефіцієнт, що показує балансовий прибуток, отриманий компанією за рік на кожну випущену компанією акцію. Коли відомо, скільки коштів потрібно, особа, яка має намір їх використати, може проконсультуватися з постачальником коштів щодо визначення, як багато потрібно буде заплатити за використання цієї суми. Ця відсоткова ставка, можливо з урахуванням оподаткування, буде вартістю капіталу для певного проекту.