9. Адміністрування податків з фізичних осіб

Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій і політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства - як ті, що постійно проживають (не менше 183 календарних днів в рік), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Для того, щоб стати на облік в органах МДПІ, платником податку подається заява на реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності. Після реєстрації органом МДПІ видається довідка про взяття на облік платника податку, в якій повідомляє, що платнику податку надано реєстраційний номер та заводиться реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності.

Для всіх платників чинним законодавством передбачена єдина шкала ставок, за якими оподатковується сукупний річний доход, виходячи із середньомісячного доходу, що був одержаний з різних джерел , як на території України, так і за її межами.

Для громадян, які постійно проживають в Україні, об`єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. Доходи, одержані за межами України, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном, відповідно до законодавства іноземних держав, громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховують при сплаті ними прибуткового податку в Україні.

Доходи, одержані в іноземній валюті від нерезидентів, перераховують у національну грошову одиницю України за курсом НБУ, що діяв на дату одержання доходу. Прибутковий податок з доходів громадян, одержаних в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці.

Об`єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний протягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні. Доходи у матеріальній формі у вигляді продукції власного виробництва товаровиробників обчислюють за середньозваженою ціною реалізації стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому здійснюється нарахування, таких доходів суб`єктам оподаткування.

Доходи працівників підприємств з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (фермерські господарства, кооперативи), одержані протягом року у вигляді продукції цих підприємств, обчислюють за їх фактичною собівартістю.

Доходи у вигляді продукції інших товаровиробників розраховують за цінами придбання, збільшеними на офіційний індекс інфляції до місяця, що передує місяцю нарахування цих доходів суб`єктами оподаткування.

Доходи у нематеріальній формі (у вигляді послуг і прав) обчислюють за їх фактичною ціною у місяці, в якому одержано такий доход. При цьому фактична ціна послуг не може бути нижчою, ніж середньозважена ціна таких послуг стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому нараховуються такі доходи суб`єктам оподаткування.

Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. При оподаткуванні сукупного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, встановлено ряд пільг, які можна поділити на дві групи:

• звільнення від оподаткування певних видів доходів;

• зменшення сукупного оподатковуваного доходу.

КМУ може постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг, вони можуть бути встановлені тільки шляхом доповнення чинного Декрету.

Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого протягом року податку з місячного доходу. Розрахунок провадиться в такому порядку:

• визначення суми річного сукупного оподатковуваного доходу;

• визначення середньомісячного доходу;

• визначення прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу на основі діючої шкали ставок оподаткування.

Порядок і терміни перерахування до бюджету сум прибуткового податку, утриманого із заробітної плати робітників та службовців установлено ст.10 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», якою передбачено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності по закінченню кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних громадянам сум, зобов`язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов`язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним місцем роботи так і не за основним (дод.18). Громадяни, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, декларацію можуть не подавати.

При отриманні доходу не за основним місцем роботи видається довідка про суму отриманого доходу та утриманого податку за ф.№ 2.

Сплата прибуткового податку суб`єктами підприємницької діяльності провадиться протягом року щокварталу у розмірі 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платниками, які вперше залучаються до сплати податку, - у розмірі 25% суми, обчисленої їм податковими органами з оціночного доходу на поточний рік. Після подачі річної звітності - декларації, проводиться остаточний розрахунок прибуткового податку, акцизного збору та ПДВ з доходів громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Громадяни , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім`ї, які беруть участь у здійснені підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов`язаний видати патент протягом 3-х робочих днів з дня прийняття зазначеної заяви від платника податку, оформленої належним чином.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підстави для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Сума сплаченого фіксованого прибуткового податку у вигляді патенту підлягає перерахування, якщо фактичний річний дохід платника перевищує розрахунковий в 1,5 рази.

Перевірка правильності нарахування, утримання й перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян провадиться безпосередньо на підприємствах за допомогою касових книг, розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати й утримання податку, особистих рахунків, документів, що підтверджують право на пільги та інших документів.