3.2. Пенсійні системи промислово розвинутих країн сша

У США існують дві принципово різні пенсійні системи: приватна накопичу­вальна та державна перерозподільна. Приватні пен­сійні фонди створюються окремими корпораціями. Накопичені кошти є джерелом для інвестицій в еко­номіку. На приватні пенсійні фонди в США припадає майже п'ята частина всіх фінансових активів країни.

Працівники зацікавлені зберігати безперервний стаж протягом тривалого часу (не менше 5 років), оскільки за кожен рік стажу пенсія збільшується на певний фіксований відсоток від заробітку. Пропра­цювавши безперервно в одній компанії все трудове життя, можна отримати додаткову пенсію у розмірі половини свого заробітку.

Громадяни мають право самостійно обирати пен­сійні плани: чи з фіксованими виплатами (DB – defined benefit), чи з фіксованими внесками (DC – defined contribution). Страхування планів з фіксованими вип­латами здійснюється спеціально уповноваженою Кор­порацією по забезпеченню приватних пенсій. У разі виникнення у Корпорації дефіциту коштів, він покри­вається з цільового фонду Корпорації, який форму­ється за рахунок внесків застрахованих компаній.

Майже 50% американців охоплено приватним пенсійним страхуванням. Третина з них користуєть­ся системою з фіксованими виплатами, третина - системою з фіксованими внесками, третина - поєд­нує дві системи. Приватна пенсійна система більш вигідна для осіб з високими заробітками. Для низь-кооплачуваних працівників основним джерелом є державна пенсійна система.

Фінансовий стан державної перерозподільної сис­теми в США, як і в більшості країн світу, дедалі погір­шується, оскільки перерозподільна система є саморуйнівною. Вона сформувалася за найбільш сприят­ливих демографічних умов. Однак скорочення народ­жуваності, підвищення тривалості пенсійного віку призвело до старіння населення, а відтак, і до знижен­ня ефективності перерозподільної системи.