logo
shpory_po_dengam

103. Значення дискусій щодо нейтральності грошей для практики регулювання пропозиції грошей. Стабілізаційна політика кейнсіанців та механізм її впливу на коливання ділового циклу.

Стабілізаційна політика кейнсіанців та механізм її впливу на коливання ділового циклу. Проблема нейтральності грошей у монетарній теорії виниклав процесі дослідження їх впливу на реальну економіку. Вонастала своєрідною реакцією наукової думки на неспроможністьзнайти переконливі критерії побудови порівняльних моделейжономічних систем без участі грошей (бартерних) і з участюгрошей (монетарних)Гроші можна вважати ней-тральними, якщо після порушення початкової рівноваги економічної системи внаслідок номінальної зміни пропозиції грошейустановлюється нова рівновага в економіці, за якої реальні рівніекономічних змінних матимуть ті самі значення, що й до змінипропозиції грошей. Отже, темпи та обсяги суспільного виробництва не повинні змінитися.Незважаючи на зовнішню переконливість наведених аргумен-тів щодо нейтральності грошей, логіка їх застосування має суттє-ву ваду — визнання того, що зростання пропозиції грошей авто-матично і всеохопно збільшує номінальний рівень цін і всіхгрошових показників в економіці. Насправді ж цей процес можебути досить тривалим, що вимірюється місяцями і навіть роками,як це визнано сучасною наукою. Зараз уже жодне серйозне до-слідження монетарних процесів не обходиться без урахуванняцього явища, що дістало назву часового лага1 Якщо вказаний лаг справді існує, то в реальному секторі еко-номіки має виникати стимулювальний ефект внаслідок того, щозбільшення пропозиції грошей спричиняє насамперед адекватнезростання доходів, а рівень цін певний час відстає від цього процесу. Наведені логічні міркування дають достатні підстави для та-кого висновку: за наявності часового лага між збільшеннямпропозиції грошей і адекватними йому ціновими зрушеннямигроші перестають бути нейтральними. Оскільки такий часовийлаг має недовгий термін дії, то цей висновок обмежується корот-ким проміжком часу, тобто не має загального характеру. висновок про ненейтральність грошей на коротких ча-сових інтервалах набув широкого визнання. З ним погоджують-ся багато представників неокласичної школи, більшість кейн-сіанців та неокейнсіанців, представники кейнсіансько-неокла-сичного синтезу.Особлива заслуга в утвердженні цього висновку належитьДж. М. Кейнсу. Він першим розпочав дослідження ролі грошейза принципово іншою порівняно з представниками класичноїшколи схемою: гроші—процент—інвестиції—виробництво. Якщо неокейнсіанці вва-жають більш доцільною політику періодичного збільшення чизменшення пропозиції грошей залежно від стану справ у реаль-ній економіці, то неокласики (монетаристи) стверджують, щотакі зигзаги в пропозиції грошей лише поглиблюють нерівномі-рність економічного зростання, і пропонують політику стабілі-зації грошової маси з поступовим нарощуванням її пропорційнозростанню реального ВВП. Дискусії щодо нейтральності грошей у довгостроковому пері-оді велись в основному навколо двох питань:1. у чому полягає межа, що відділяє короткостроковий періодвід довгострокового;2.якій регулятивній політиці віддавати перевагу 3. спрямо-ваній на забезпечення короткострокової рівноваги чи довгостро-ковій.Проведений аналіз свідчить, що представники обох напрямівсучасної монетарної теорії — монетаристи і кейнсіанці — визна-ють активну роль зміни пропорції грошей у стимулюванні еко-номічного зростання на коротких часових інтервалах і погоджу-ються з нейтральністю грошей у довгострокових періодах.У зв'язку з цим визнається необхідність державного регулюванняпропозиції грошей з метою максимізації їх стимулювальноговпливу на реальну економіку