1.1 Акцизний податок як форма специфічних акцизів

Одним з невідємних елементів податкових систем країн світу є індивідуальний (потоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний.

Акцизний податок (до 2011 року - акцизний збір) - це різновид непрямих податків, яким оподатковуються високорентабельні та монопольні товари, який включається у ціну товару та платниками якого виступають кінцеві споживачі товару, на який нараховується акциз.

Акцизний податок (як форма специфічних акцизів) та податок на додану вартість (як форма універсальних акцизів) мають ряд відмінностей (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Відмінності акцизного податку від податку на додану вартість

Акцизне оподаткування в податковій системі України започаткувалося у X ст. н.е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу зустрічається згадка про "медову" данину та "бражне" мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Згадка про мито з кожного "хмільного" короба зафіксована у договорі між Великим Новгородом та тверським князем Ярославом у 1265 році.

Історично склалося так, що одним із найзначніших джерел доходу державної казни було акцизне оподаткування виробництва та реалізації алкогольних напоїв як основних підакцизних товарів. Державна монополія на цей вид діяльності у Великому князівстві Московському була запроваджена у 1474 році Іваном III. Спочатку московські князі оподаткували місця продажу алкоголю - корчми, а згодом почали відкривати власні "питущі заклади" - царські кабаки, перший з яких засновано у 1533 році.

В окремих випадках, коли держава вимагала значних обсягів фінансування для проведення реформ, оборони чи ведення воєн, застосовувалася система відкупів, при якій приватним особам передавалося виключне право "курити вино" та продавати його на певній місцевості за встановлену плату, яку необхідно було вносити у встановлений термін до одного із Наказів, до якого приписана місцевість, віддана на відкуп.

Акцизи були важливим джерелом доходу Української держави часів Богдана Хмельницького. Крім грошового акцизу стягували цей податок і в натуральній формі - по одному відру із торговців алкоголем, які взамін отримували право на торгівлю ним у землях Коша за цінами, визначеними козацькою адміністрацією.

В новітній історії України акцизний збір запроваджено з прийняттям Закону України "Про акцизний збір" від 18.12.1991 року №1996-ХІІ, який введено у дію з 01.01.1992 року. Разом з податком на додану вартість вони замінили податок з обороту на окремі види товарів. При цьому українські акцизи орієнтувалися не стільки на міжнародну практику і досвід акцизного оподаткування, скільки на попередню практику податку з обороту. Так, до переліку підакцизних товарів ввійшло 27 товарних позицій, де головними критеріями для віднесення тих або інших груп товарів до підакцизних були порівняно високі ставки податку з обороту в попередні роки. Таким чином, у 1992 році до переліку традиційних підакцизних товарів - алкогольних та тютюнових виробів - було додано, так звані, товари розкоші: килими і кришталь, ікру і рибні делікатеси, шоколад і автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри. Це було повязано, насамперед, з фіскальною спрямованістю податкової політики цього етапу розвитку держави. Суттєве скорочення підакцизних товарів відбулося з 1999 року.

Нині справляння акцизного податку в Україні регламентоване розділом VI Податкового кодексу України.

Усі підакцизні товари поділяються на групи, які представлені на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Види підакцизних товарів

Ст. 9 Податкового кодексу України акцизний податок віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів.