2.2 Роль акцизного податку в податкових надходженнях

Проблематика акцизного оподаткування займає досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн. Питання становлення акцизного оподаткування, зокрема, розмірів податкових ставок, визначення критеріїв їх диференціації, порядку впровадження та застосування, встановлення переліку підакцизних товарів у контексті їхнього впливу на зростання суспільного добробуту на сьогодні є актуальними. В останні роки проблемним питанням акцизного оподаткування присвячується чимало праць.

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включають до ціни цих товарів (продукції). Товари, оподатковувані акцизами, володіють загальною характерною рисою: попит на ці товари мало еластичний щодо рівня доходу. Крім того, ці товари можуть мати монопольно високі ціни, які слабко впливають на попит.

Акцизний податок належить до категорії специфічних акцизів і є найбільш давньою формою оподаткування через відносну просту оцінку та порядок стягнення. Він стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів.

У деяких країнах система акцизного оподаткування вельми широка і включає значний перелік товарів. Так, Індія і Пакистан застосовує велику кількість акцизів у звязку з тим, що, на відміну від податку з продажів, надходження акцизів зараховуються до централізованого бюджету країни і є досить значним джерелом доходів. Серед розвинених країн, які застосовують широкий спектр підакцизних товарів, можна виділити Данію і Японію, де акцизами обкладено 18 товарних груп (у тому числі сірники, чай, кава, цукор, спеції, звукозаписи, електроенергія тощо).

В Україні акцизним збором обкладаються спирт, лікеро-горілчана продукція, виноробна продукція, пиво, тютюн та тютюнові вироби, окремі транспортні засоби, деякі нафтопродукти.

Існує три основні етапи становлення та розвитку системи акцизного оподаткування в нашій країні починаючи з 1996 р.

Перший етап - з 1996 по 1999 рр. - акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який, крім загальноприйнятих товарних позицій, включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, які мали високі ставки податку з обороту.

Другий етап - у 2000 році з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування - фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби.

Третій етап - з 2003 року. Зі складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби - останню позицію з товарів, на які було встановлено адвалерні ставки акцизного збору. Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують оподаткування за специфічними та адвалерними ставками) - на тютюнові вироби. Надходження від акцизного оподаткування тютюнових виробів в розвинутих країнах перебуває на рівні 0,5-0,9% ВВП (у Польщі - 1,0% ВВП), а у Україні - лише 0,4% ВВП. Це опосередковано свідчить про наявність в Україні широкого "тіньового" сектору, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. У країнах Євросоюзу якщо й використовується диференціація ставок акцизного збору, то її критерієм є не ціна підакцизних товарів, а інші чинники, наприклад, вміст шкідливих речовин (вміст сірки в моторному дизельному пальному), вміст алкоголю (при визначенні ставок акцизного збору на пиво).

На сьогодні законодавство України з питань акцизного податку вимагає удосконалення, оскільки різною є база оподаткування: в одних випадках це вартість підакцизних товарів, в інших - величина, визначена в одиницях виміру ваги, обєму, кількості товару, обєму циліндрів двигуна автомобіля, тобто натуральних показниках, а також змішана, яка поєднує вартісні і кількісні показники.