Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Адміністрування податків є управлінською діяльністю органів державної виконавчої влади, яка повязана з організацією процесу оподаткування та заснована на державних законодавчих та нормативних актах, одним з негативних аспектів в системі адміністрування акцизного збору є те, що його стягнення регулюються більше як 230 нормативно-правовими актами. Вказана ситуація значно ускладнює роботу як субєктів підприємництва, так і контролюючих органів України, а також не дозволяє ефективно здійснювати заходи державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Незважаючи на численні зміни до законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, сьогодні зберігається тенденція до використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного податку та інших податків економічними агентами, які повязані з даною сферою. Наявність таких схем викликана як недосконалістю законодавчої бази, так і проблемами в адмініструванні акцизного податку в Україні. Головним чинником втрат бюджету від ненадходження акцизного податку є суттєва величина незаконного виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що є також одним із каналів відтоку грошових коштів до "тіньового" сектора економіки. За окремими оцінками експертів лише по лікеро-горілчаній продукції величина "тіньового" сектора досягає 30%

Можна виділити й інші схеми зниження величини обєкту оподаткування акцизним податком. Зокрема, це стосується: ввезення підакцизних товарів поза митним контролем; здійснення "псевдоекспорту" підакцизних товарів; декларування товарів на фіктивні фірми; заниження митної вартості імпортованих товарів; переміщення товарів за фіктивними документами; використання не облікованого спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції; використання підроблених марок акцизного податку; заміна при маркуванні безпосереднього обєкту оподаткування та ін.

Зважаючи на фіскальне значення, особливу увагу органів державної податкової служби при адмініструванні акцизного податку на алкогольні напої спрямовано на забезпечення безпосереднього контролю за відпуском спирту етилового спиртовими заводами, повнотою його отримання виробниками алкогольних напоїв та подальшим використанням у виробничому процесі. З метою забезпечення та контролю на вказаних підприємствах створені акцизні склади, однак, на відміну від європейської практики, їх діяльність не дає належного ефекту, адже навіть у такій складній багаторівневій системі контролю залишаються можливості для виробництва та реалізації алкогольних напоїв без сплати акцизного податку.

Якщо порівнювати вітчизняне акцизне законодавство із законодавством ЄС, то в нашій законодавчій базі відсутнє таке поняття, як "режим припинення оподаткування". В Україні схоже за своєю суттю, але не за змістом є використання механізму сплати акцизного податку з використанням податкових векселів. Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Їх форма за своєю суттю не відповідає нормам, які діють в країнах-членах ЄС, де акцизні склади є платниками податків.

Ще однією проблемою, яка сьогодні і існує в системі оподаткування акцизним податку, є визначення оптимальних ставок оподаткування даної продукції. Рівень диференціації таких ставок є предметом дискусії як науковців, так і практиків. Серед аргументів "проти" наводяться: ускладнення адміністрування і обліку, негативний вплив на структуру попиту тощо. Однак, зважена диференціація дозволить державі регулювати споживання окремих видів товарів, а також підтримувати розвиток відповідних галузей національної економіки.

Крім того, одним із аспектів реформування оподаткування акцизним податком в Україні повинно стати поступове підвищення рівня виконання ним функції обмеження споживання шкідливих для здоровя людини товарів, адже саме диференціація податкових ставок податку та їх високий рівень суттєво впливають на структуру ринкових цін. Вказана тенденція спостерігається в країнах ЄС, в Україні останніми роками також здійснюються відповідні заходи, однак їх впровадження не носить системного характеру, що унеможливлює стратегічне планування як доходів бюджету, так і безпосередньо господарської діяльності підприємств-виробників підакцизної продукції.

Ще одним питанням, яке потребує розгляду при реформуванні акцизного податку є використання пільг. Основною відмінністю вітчизняного законодавства, що регулює стягнення акцизного податку, є наявність галузевих пільг. Так, в Україні основними "споживачами" пільг з акцизного податку є автомобілебудування та виноробна промисловість .

Такі норми не відповідають вимогам і принципам системи ГАТТ/СОТ та суперечить зобовязанням за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Крім того, на відміну від країн ЄС, в Україні основною пільгою зі сплати акцизного збору є звільнення від оподаткування окремих видів товарів або операцій. В країнах ЄС основною пільгою залишається застосування знижених ставок податку, причому знижені ставки акцизного податку не можуть бути нижчими за 50% від стандартної національної ставки акцизу.

Вдосконалення потребує і режим виробництва та обігу спеціальних марок акцизного податку. Незважаючи на всі намагання посилення ефективності їх використання в Україні, зберігаються випадки використання марок акцизного податку в схемах ухилення від сплати акцизного податку, особливо це стосується операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного походження.

Податковий кодекс України вніс зміни до процесу справляння акцизного податку. Так, розширено коло платників акцизного податку. Новації полягають у тому, що платником податку акцизного податку визначається: особа, яка реалізує підакцизні товари, що конфісковані або визнані безхазяйними та перейшли у власність держави; особа, яка використовує підакцизні товари (продукцію), ввезені або отримані за нульовою ставкою акцизного податку (спирт, нафтопродукти) не за цільовим призначенням; особи, що отримують або ввозять підакцизні товари в режимі звільнення від оподаткування, у разі порушення таких режимів; особи, що ввезли або отримали підакцизну продукцію із звільнення від оподаткування як сировину для виробництва інших підакцизних товарів та використали її не за призначенням.

Змінився і характер платника - якщо раніше замовники виноматеріалів, вироблених на давальницьких умовах, були платниками акцизного податку до бюджету, то із запровадженням норм Кодексу вони, як і замовники з нафтопродуктів, вироблених із давальницької сировини, зобовязані перерахувати акцизний податок виробнику - переробнику.

В Кодексі також закріплюється діючий перелік підакцизних товарів, встановлюються специфічні ставки акцизного податку в гривнях ( алкогольні напої та тютюнові вироби), в євро - на нафтопродукти та транспортні засоби, специфічні і адвалорні ставки одночасно - для оподаткування сигарет, що відповідає діючому законодавству і узгоджується з наявним світовим досвідом акцизного оподаткування, зокрема, в країнах-членах ЄС.

Новацією є й те, що перелік підакцизних товарів доповнено новим видом нафтопродуктів: скрапленим газом для використання транспортними засобами як моторного палива. Скраплений газ для потреб населення, що реалізується через аукціони, звільняється від оподаткування.

Напрямами подальшого вдосконалення оподаткування акцизного податку в Україні повинно стати:

- обґрунтоване зростання ставок акцизного податку на лікеро-горілчані та тютюнові вироби;

- з використанням світового досвіду, залучення до оподаткування даним податком товарів, які за своєю сутністю є підакцизними;

- вдосконалення державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;

- підвищення ефективності акцизних складів на підприємствах-виробниках підакцизної продукції;

- збалансування фіскальної та регулюючої складової використання акцизного податку з лікеро-горілчаної та тютюнової продукції;

- створення системи оперативного обміну інформацією між ДПА України та ДМС України щодо зовнішньоекономічних операцій з підакцизною продукцією;

- запровадження єдиної автоматизованої електронної системи моніторингу та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що дозволить як підвищити ефективність державного контролю, так і дозволить оцінити реальну картину сучасного стану даного ринку;

- запровадження системи контролю за виробництвом та обігом спиртовмісних рідин у безперервному потоці з метою унеможливлення виробництва спирту під виглядом спиртовмісних рідин.

В узагальненому вигляді основними завданнями, які постають при реформуванні оподаткування акцизним податком в Україні, є формування ефективної системи акцизного податку з використанням економічно обґрунтованого рівня його ставок і забезпечення виконання ним функції, повязаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоровя людини. Реалізація зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну роль акцизного податку в Україні, так і створить умови для забезпечення сталого розвитку підприємств-виробників підакцизної продукції, а також захистити вітчизняних споживачів від неякісної продукції як вітчизняного, так і імпортного походження.