5.1. Оподаткування прибутку підприємств

Господарюючі суб'єкти в процесі здійснення виробничої і фінансо­вої діяльності вступають у взаємини з різними ланками фінансово-кредитної системи і, передусім, з бюджетом. Основним видом прямих податків, що сплачуються господарюючими суб'єктами до бюджету, є податок на прибуток.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, внесені Зако­ном України від 24.12.2002р. № 349-ІV, податок на прибуток спла­чують суб'єкти підприємницької діяльності й інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на. отримання прибутку.

У зв'язку з цим платниками податку на при­буток є:

• з числа резидентів — суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, які здійс­нюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на тери­торії України, так і за її межами;

• з числа нерезидентів — фізичні і юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи, з дже­релом їх походження в Україні;

• філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи та знаходяться на іншій території, ніж платник податку. Водночас, платник податку, що має такі філії, може ухвалити рішення про сплату консолідо­ваного податку. У цьому випадку сума податку на прибуток філії за відповідний період визначається розрахунково, виходячи з за­гальної суми податку, нарахованого платником податку, і питомої ваги валових витрат з урахуванням амортизації філії в загальній їх сумі платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток у цьому випадку визначає його платник самостійно до початку звітного року, про що повідомляється податковим органам як за місцем знаходження платника податку, так і за місцем знахо­дження його філії. Відповідальність за своєчасну і повну сплату податку до бюджету за місцем знаходження філії несе платник податку;

• постійні представництва нерезидентів, які одержують прибуток із джерел їх походження в Україні або виконують представницькі функції щодо таких нерезидентів чи їх засновників;

• інші організації і установи, які одержують прибуток від своєї ді­яльності.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вирахування від скоригованого валового доходу (виручки) сум вало­вих витрат і амортизаційних відрахувань. При цьому валовий дохід являє собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її ме­жами без сум акцизного збору, податку на додану вартість і інших надходжень, що не є доходом платника податку.

До складу валового доходу включають:

• доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

• приріст балансової вартості запасів;

• доходи від виконання довгострокових договорів;

• прибуток від операцій із землею;

• доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг;

• суми страхового відшкодування за втрачене застраховане майно;

• дохід від продажу цінних паперів, операцій із валютними ціннос­тями і борговими зобов'язаннями;

• доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними акти­вами;

• доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, від здійснення операцій лізингу (оренди);

• доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої в звітному періоді, а також у вигляді вартості безкоштовно наданих товарів;

• доходи від урегулювання сумнівної або безнадійної кредиторської заборгованості;

• інші види доходів, що входять до складу об'єкта оподаткування (суми отриманої пені, штрафу, неустойок; доходи, не враховані в минулі роки, а виявлені в звітному році; проценти (комісійні), от­римані від здійснення кредитно-депозитних операцій та ін.).

Водночас, до складу валового доходу не включаються:

• суми ПДВ, акцизного збору, отриманого (нарахованого) підприєм­ством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг);

• суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна у платника податку у випадках, передбачених законодавством;

• сума коштів і вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) у вигляді компенсації прямих витрат або збитків, понесених платником податку внаслідок пору­шення його прав і інтересів, що охороняються законом;

• суми податків, зборів і обов'язкових платежів, що повертаються платнику податку з бюджету, як зайво внесені платежі;

• суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій, у тому числі грошові або майнові внес­ки, здійснювані відповідно до договорів про спільну діяльність на території України, без створення юридичної особи;

• суми отриманого платником податку емісійного доходу;

• доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, які були вже оподатковані у встановле­ному порядку;

• кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжна­родних угод;

• кошти, що надаються платнику податку з державного інноваційно­го фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

• суми доходів, що накопичуються на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;

• інші надходження, згідно з законом про оподаткування прибутку.

Склад доходів платника податку по їх групах, виділених у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» і в деклара­ції про податок з прибутку вказується у відповідних спеціальних розрахунках (додатках до декларації), в яких і проводиться визначення цих сум.

При цьому в складі окремих видів доходів ураховують:

а) у складі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) ураховують:

• вартість відвантажених товарів, а по роботам (послугам) — вар­тість фактично наданих результатів робіт (послуг) платником по­датку або сума коштів, що надійшла на рахунок у банку від покуп­ця (замовника) в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, або в касу платника податку. При цьому сума від прода­жу товарів, виконаних робіт, наданих послуг ураховується без сум податку на додану вартість і акцизного збору. Доходи, які отрима­ні (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, Пере­раховуються в гривні по офіційному валютному курсу Національ­ного банку України, який діяв на дату отримання валюти, і Пере­рахунок в подальшому, у зв'язку зі змінами курсу обміну гривні, не відбувається;

• вартість здійснення товарообмінних (бартерних) операцій в об'ємі вартості відвантажених товарів, а для робіт (послуг) — в об'ємі вартості фактично наданих результатів робіт (послуг) в оцінці По договірним цінам або вартості оприбуткованих товарів (робіт, по­слуг), а для робіт (послуг) — вартість фактично отриманих результатів робіт (послуг) платником податку;

• вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які були виключені з валового доходу в попередньому податково­му періоді у зв'язку з затримкою оплати їх вартості більш ніж 30 днів і незадоволення судом позову платника податку в звітному періоді по його вині, а також сума пені на цю заборгованість.

б) у складі приросту балансової вартості запасів ураховується су­ма приросту балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складах, в незавершеному виробництві, в запасах го­тової продукції, в складі малоцінних та швидкозношуваних предме­тів, в роздрібній торгівлі та інші. Сума приросту вказаних запасів визначається в спеціальному додатку (К 1/1) до декларації про по­даток на прибуток у вигляді різниці між балансовою вартістю відпо­відних видів товарно-матеріальних цінностей на кінець і початок звітного періоду.

в) до складу доходів від операцій з цінними паперами, валютними цінностями і борговими зобов'язаннями включаються:

• прибуток, отриманий від торгівлі цінними паперами;

• прибуток, отриманий від торгівлі деривативами;

• дохід від операцій з валютними цінностями, отриманий у вигляді виручки (доходу) від продажу іноземної валюти;

• дохід, отриманий у результаті перерахунку іноземної валюти, що числиться в обліку платника податку на кінець звітного періоду, в гривні у випадку збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ;

• сума коштів, отримана платником податку від продажу (розміщення) випущених ним облігацій, ощадних сертифікатів та інших цінних паперів (крім цінних паперів, які посвідчують корпоративні права) з обмеженим строком дії. У випадку ж придбання платни­ком податку вказаних цінних паперів витрати на ці цілі відносяться до валових витрат і відображаються в складі витрат по операціях з борговими зобов'язаннями і валютними цінностями;

• кошти, отриманні платником податку від погашення відповідних цінних паперів емітентом і отримання по них відсотків;

• доходи заставодавця від відчуження його майна як об'єкта застави в розмірі вартості відчуженого об'єкта застави (майна) в рахунок погашення кредитору (гаранту) боргового зобов'язання з нарахованою сумою відсотків;

• доходи заставоутримувачів від продажу майна, котре відчужене як об’єкт застави, в сумі коштів, отриманих від продажу придбаного у власність майна в результаті відчуження його в рахунок погашення боргових зобов’язань та інше.

Розрахунок суми прибутку від операцій із цінними паперами, деривативами, що відображається в декларації про податок на прибуток, розраховується в спеціальному додатку (К3) до декларації у вигляді різниці між доходами, отриманими від продажу відповідних видів цінних паперів і витратами на їх придбання. При цьому під витратами, в даному випадку, слід розуміти суму коштів або вартість майна, оплаченого платником податку продавцю цінних паперів і деривативів як компенсацію їх вартості.

г) до складу доходів від операцій з основними фондами, нематеріальними активами і капітального доходу, пов’язаного з видобутком корисних копалин, включаються:

• прибуток від продажу основних фондів групи 1 або нематеріальних активів, які підлягають амортизації, визначається у вигляді різниці між виручкою (доходом) від їх продажу та їх балансовою вартістю;

• сума перевищення вартості основних фондів груп 2 і 3 у випадку їх продажу (товарообміном) над балансовою їх вартістю;

• сума різниці в балансовій вартості проіндексованих в звітному періоді відповідних груп основних фондів і нематеріальних активів та їх вартості до проведення індексації (капітальний дохід);

• сума компенсації за основні фонди групи 1 в зв'язку з їх вимуше­ною заміною, отримана від страхових організацій чи винних у на­несеному збитку юридичних і фізичних осіб та інше.

д) у складі доходів від виконання довгострокових договорів ура­ховують суму доходу, нарахованого в зв'язку з виконанням довго­строкових договорів, а також суму збільшення (зменшення) валових доходів у зв'язку з перерахунком податкових зобов'язань по закінче­них довгострокових договорах.

При цьому під довгостроковими договорами слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, встановлення чи монтаж обладнання, що входить до складу основних фондів замовника.

Розрахунок суми доходу від виконання довгострокових договорів здійснюється виконавцями цих договорів у спеціальному додатку (К2) до декларації шляхом множення договірної ціни даного догово­ру (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту). Оціночний коефіцієнт виконання довгостроко­вого договору визначається як відношення суми фактичних витрат, виконаних по договору в звітному періоді, до суми загальних витрат, котрі плануються виконавцем по виконанню довгострокового договору.

е) доходами від безповоротної фінансової допомоги і безкоштов­но наданих товарів вважаються:

• сума коштів, переданих платнику податку у вигляді безповоротної фінансової допомоги, що визначається на основі укладених дого­ворів дарування та інших подібних договорів, котрі не передбача­ють відповідної компенсації чи повернення таких засобів (за ви­ключенням бюджетних дотацій і субсидій) або без укладання та­ких угод;

• сума безнадійної до удержання дебіторської заборгованості, повер­неної кредитору (платнику податку) позичальником після її спи­сання кредитором у попередні податкові періоди на витрати ви­робництва;

• сума кредиторської заборгованості платником податку іншим юри­дичним і фізичним особам, по котрим закінчився термін позивної давності у відповідному податковому періоді;

• вартість товарів, котрі надаються платником податку іншим юри­дичним і фізичним особам відповідно до договорів дарування та інших аналогічних договорів, котрі не передбачають грошової чи іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і немате­ріальних активів чи їх повернення;

• вартість товарів, наданих платником податку іншим юридичним і фізичним особам без якої-небудь їх компенсацій і без укладення відповідних угод та інше.

Названий склад (види) доходів розраховується по даним бухгал­терського обліку (звітності) і відображаються в спеціальних додатках до декларації про податок на прибуток підприємства.

ж) у складі прибутку від операцій з землею враховується сума прибутку, отриманого від продажу землі, котра розраховується у ви­гляді різниці між сумою доходу, отриманого від продажу землі та сумою витрат, пов'язаних з покупкою цієї власності, збільшених на коефіцієнт індексації балансової вартості відповідної групи основних засобів. Розрахунок суми прибутку від продажу землі проводиться в спеціальному додатку (К1/1) до декларації про податок на прибуток.

з) до інших видів доходів, що входять до складу об'єкта оподатку­вання, належать:

• сума державного мита, попередньо сплаченого позивачем, яке по­вертається в його користь по рішенню суду (господарського суду);

• доходи від спільної діяльності та від операцій із заставою;

• сума штрафів, неустойок, пені, отриманої на основі добровільного рішення сторін договору чи по рішенню державних органів стяг­нення, суду, господарського суду;

• суми страхового відшкодування, отримані за загибле застраховане майно і доходи від здійснення банківських операцій;

• суми, не враховані у складі доходів попередніх звітних періодів, але виявленні в поточному звітному періоді;

• суми відсотків (комісійних), отриманих платником податку при здійсненні кредитно-депозитних операцій;

• сума перевищення отриманих відсотків (комісійних) над нарахова­ними по кредитно-депозитних операціях у випадку довгостроково­го погашення зобов'язань по сплаті відсотків та інше.

Зазначений склад інших видів доходів, що входять до складу об'єкта оподаткування, визначається на основі даних бухгалтерського обліку (звітності). Для визначення їх суми доцільно складати розра­хунок довільної форми (табл. 4.5.).

Таблиця 4.5

Розрахунок загальної суми інших видів доходів

Додаванням сум доходів, названих вище і відображених у відповід­них додатках до декларації, а також в самій декларації, визначається сукупний валовий дохід.

Розрахований валовий дохід коригується на суму зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг), на суму самостійно виявлених помилок за результатами діяльності підприємства в минулих податкових періо­дах и на суму врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

При цьому сума зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг) розраховується у тому випадку, якщо продані продавцем у звітному періоді товари змінили свою вартість. Якщо вартість раніше прода­них товарів зменшується або товар повертається, то у продавця на суму такого зменшення зменшується і валовий дохід. Якщо ж компенсація за раніше проданий товар збільшилася, то підприємство от­римало додатковий дохід. Отримане зменшення чи збільшення дохо­ду за рахунок зміни компенсації вартості товарів (робіт, послуг) відображається у відповідних рядках декларації і враховується при ко­ригуванні суми валового доходу.

Сума доходу помилково не врахованого або надмірно показаного в звітних (податкових) документах за минулі податкові періоди і са­мостійно виявленого в звітному податковому періоді відображається у відповідному рядку в декларації про податок на прибуток підпри­ємства.

Розрахунок суми збільшення валового доходу від врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості здійснюється підприємством в спеціальному додатку (К4) до декларації.

Сума скоригованого валового доходу визначається шляхом дода­вання до суми валового доходу (ряд. 01 декларації) сум компенсації вартості товарів, сум самостійно виявлених помилок у минулих звіт­них періодах і сум урегулювання сумнівної (безнадійної) заборго­ваності (ряд. 02 декларації) або віднімання цих сум від валового до­ходу.

Розрахований у викладеному порядку скоригований валовий дохід є одним із складників, необхідних для визначення оприбуткованого прибутку.

Іншими складовими, необхідними для визначення оподатковува­ного прибутку, є сума валових витрат і амортизаційних відрахувань, понесених платником податку за відповідний звітний період.

Валові витрати виробництва і обігу — сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що здійснюється як компенсація вартості товару (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх по­дальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому до складу валових витрат включають:

• суми всіх видів витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітно­го періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, введенням вироб­ництва, продажем продукції (робіт, послуг);

• суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (пере­даних) до Державного бюджету України або бюджетів територі­альних об'єднань, в добродійні фонди і організації, але не більше 4% оподатковуваного прибутку у звітному періоді;

• суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових пла­тежів), що включаються в собівартість продукції, а також пені, штрафів, неустойок, сплачених за порушення господарських дого­ворів або за рішенням суду;

• суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному періоді;

• суми безнадійної заборгованості, а також суми заборгованості, по яких закінчився термін позивної давності;

• суми збитків від перевищення балансової вартості покупних матеріа­лів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на скла­дах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що рахуються на початок звітного кварталу, над вартістю цих самих цінностей і витрат на кінець того ж кварталу;

• суми витрат на поліпшення основних фондів (капітальний ремонт, реконструкція та ін.) у межах 10% балансової вартості відповідних груп на початок року;

• витрати на утримання та експлуатацію житлово-комунального гос­подарства, об'єктів соціальної інфраструктури (дитячих дошкіль­них установ, клубів, установ охорони здоров'я та ін.);

• витрати на проведення реклами по пропаганді переваг вироблених товарів, а також витрати, пов'язанні з організацією прийомів, презентацій з метою реклами, але не більше 2% від оподатковуваного прибутку;

• витрати, пов'язані зі здійсненням лізингових (орендних) операцій;

• витрати по операціях із борговими зобов'язаннями та валютними цінностями;

• витрати по операціях із основними фондами та нематеріальними активами;

• амортизаційні відрахування по основних фондах та матеріальних активах;

• інші витрати.

Склад витрат по групам, передбачених у декларації, що вилу­чаються з сукупного валового доходу при визначенні оподатковано­го прибутку, наводиться у відповідних спеціальних розрахунках (до­датках до декларації), в яких і надається визначення їх сум. Наприк­лад, до складу витрат, пов'язаних з підготовкою, організацією, ве­денням виробництва і продажем продукції (робіт, послуг) включа­ються:

• вартість матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів;

• сума перевищення балансової вартості покупних матеріалів, сиро­вини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в не­завершеному виробництві, залишках готової продукції на початок звітного періоду над їх балансовою вартістю на кінець того ж пе­ріоду (збиток);

• витрати, пов'язані з наданням послуг, виконаних робіт платнику податку;

• витрати, понесені платником податку — замовником довгостроко­вого договору у вигляді наданих виконавцю авансів (передплат);

• витрати на оплату праці;

• сума нарахувань (зборів) на обов'язкове державне пенсійне стра­хування та обов'язкове соціальне страхування, а також інших нарахувань на заробітну плату і прирівняних до неї платежів, що включаються у витрати;

• інші витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, введенням ви­робництва, продажем продукції (робіт, послуг), котрі включають видатки на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, а також спецхарчуванням згідно з переліком, встановленим Кабміном України;

• витрати на відрядження, на при­дбання ліцензії та інше.

Названий склад витрат, пов'язаний із підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), визна­чається за даними бухгалтерського обліку.

Розрахунок окремих видів названих прямих витрат здійснюється у такому порядку.

Витрати, пов'язанні з придбанням сировини, матеріалів, послуг ви­значаються виходячи з використаної їх кількості і вартості при­дбання.

Витрати на оплату праці включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів виплат, нарахованих згідно із чинним порядком, а також суми виплачених премій, заохо­чень.

Сума нарахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування і обов'язкове соціальне страхування, а також інші нарахування на за­робітну плату та прирівняні до неї платежі визначається виходячи з виконаних об'ємів витрат на оплату праці і чинних ставок відраху­вань від неї на відповідні цілі.

Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), що включається до складу валових витрат, розраховується згідно із чинним порядком їх розрахунку. Для визначення їх розміру складається спеціальний роз­рахунок (додаток Р2 до декларації).

Сума збитку балансової вартості запасів включає суму збитку ба­лансової вартості товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складах, у незавершеному виробництві, в запасах готової продукції, в роздрібній торгівлі, в складі малоцінних швидкозношуваних предме­тів. Розрахунок суми збитку цих запасів матеріальних цінностей здійснюється в спеціальному додатку (К 1/1) до декларації як різни­ця між балансовою вартістю відповідних видів цих цінностей на кі­нець і початок звітного періоду.

Витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів, визна­чаються виконавцем самостійно в спеціальному додатку (К2) до дек­ларації.

Додаток Р2. Суми нарахованих податків, зборів (обов’язкових платежів), що включаються до складу валових витрат (скорочено).

Сума коштів або вартість товарів, послуг, котрі добровільно пере­раховані (передані) впродовж звітного періоду в державний бюджет, в бюджети місцевого самоуправління, неприбутковим організаціям, установам науки, освіти, культури, заповідникам и т. п., що включа­ються до складу валових витрат, ураховується в розмірі не більше 5% оподатковуваного прибутку минулого звітного року.

Сума ж коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, котрі постраждали в наслідок Чорнобильської катаст­рофи, враховується у складі валових витрат у межах 10% оприбутко­ваного прибутку минулого звітного року. Розрахунок суми названих витрат здійснюється в спеціальному додатку (Р3) до декларації на основі даних бухгалтерського обліку.

У випадках отримання платником податку в попередніх звітних періодах (року) негативного значення об'єкта оподаткування (збитку), його сума належить включенню до складу валових витрат пер­шого календарного кварталу наступного звітного року і в наступні періоди до повного погашення даного збитку.

Сума негативного значення об'єкта оподаткування (збитку) за звітний рік визначається у встановленому порядку за декларацією про податок з прибутку.

Сума витрат, пов'язана з поліпшенням основних фондів (прове­дення ремонтів, реконструкція, модернізація), що підлягають аморти­зації, враховується у складі валових витрат в межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок відповідного звітного періоду. Розрахунок даної суми витрат на звіт­ний рік (ліміт) та фактичні об'єми поліпшення основних фондів у відповідному звітному періоді здійснюються в спеціальному додатку (К1/1) до декларації.

До складу витрат по операціях із борговими зобов'язаннями і валютними цінностями включаються:

• витрати, пов'язані з придбанням облігацій, ощадних сертифікатів та інших цінних паперів з обмеженим терміном дії;

• сума нарахованих (виплачених) покупцю відсотків по цінним паперам, емітованих платником податку;

• сума збитків від продажу (розміщення) дисконтних цінних папе­рів, емітованих платником податку;

• витрати, пов'язані з нарахуванням (сплатою) відсотків по боргових зобов'язаннях;

• суми перевищення сплачених сум над нарахованими по кредитно-депозитних операціях у випадку дострокового погашення боргових зобов'язань;

• оплата послуг осіб, котрі здійснюють обмінні операції з валютними цінностями за дорученням платника податку та інше.

Сума названих витрат за відповідний звітний період визначається за даними бухгалтерського обліку.

До складу витрат по операціях з основними фондами та немате­ріальними активами включається:

• витрати, пов'язані з утриманням основних фондів, що знаходяться на консервації (перепрофілюванні);

• сума перевищення балансової вартості окремих об'єктів основних фон­дів групи 1 та нематеріальних активів над виручкою від їх продажу;

• сума балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, котрий належить вимушеній заміні по незалежних від платника податку причинам (вкрадені, підлягають зносу у зв'язку з небезпе­кою їх подальшого існування та ін.) та інше.

Об'єм цих витрат визначається за даними бухгалтерського обліку платника податку.

В складі інших витрат, що належать до валових витрат, урахову­ються:

• витрати на охорону праці;

• витрати, що не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку зі зникненням, знищенням пер­винних документів, але підтверджених такими документами у звіт­ному податковому періоді;

• сума поверненої фінансової допомоги, отримана від неплатників податку на прибуток, пільговиків, повернена позичальником у пе­ріодах, котрі наступають після періоду її отримання;

• суми заборгованості, щодо яких закінчився термін позивної давності;

• витрати на спецодяг, спеціальне харчування робітників;

• витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію, на проведення науко­во-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення моде­лей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю, виплатою роялті;

• витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечен­ня господарської діяльності (щодо питань законодавства, спеціалізованих періодичних видань);

• витрати на проведення аудиту;

• витрати, пов'язані з професійною перепідготовкою робітників, які знаходяться в трудових відносинах з підприємством;

• витрати, пов'язані з професійною перепідготовкою робітників, які знаходяться в трудових відносинах з підприємством;

• витрати на рекламу товарів, які продаються платником податку;

• витрати на організацію прийомів, презентацій, придбання подарун­ків у межах 2% від оподатковуваного прибутку;

• витрати на страхування урожаю, майна, громадянської відпові­дальності, кредитних ризиків;

• витрати на придбання ліцензій, спеціальних дозволів, реєстрацію підприємства;

• витрати на відрядження фізичних осіб, котрі знаходяться в трудо­вих відносинах з підприємством;

• витрати на утримання та експлуатацію дитячих яслів і садочків, дитячих музичних і художніх шкіл, установ охорони здоров'я, спортивних залів і площадок, клубів та будинків культури, дитячих таборів відпочинку та інше, котрі знаходяться на балансі під­приємства;

• курсові різниці, які збільшують витрати;

• збитки від спільної діяльності;

• витрати, які виникають при продажу невиробничих фондів;

• балансова вартість об'єктів основних фондів групи 1 при їх лікві­дації;

• сума перевищення балансової вартості об'єкта основних фондів групи 1 над виручкою від його продажу та інше.

Оскільки перелік інших видів витрат дуже великий, розрахунок загальної їх суми можна зробити, склавши спеціальний розрахунок, наданий у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6