5.7. Сплата єдиного податку
З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 р. застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності таких суб'єктів малого підприємництва.
Спрощена система оподаткування передбачає введення єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності, які мають відповідні розміри їх параметрів.
Єдиний податок — це податок, який вводиться замість кількох видів діючих прямих і непрямих податків і розраховується у встановленому розмірі від відповідних доходів його платників.
Відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 р. спрощену систему оподаткування та сплату єдиного податку можуть застосовувати юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 1 млн грн.
Спрощену систему оподаткування можуть застосовувати також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 500 тис. грн.
При цьому виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції, товарів, робіт, послуг.
Юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
Не поширюється спрощена система оподаткування на:
суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в частині придбання спеціального торгового патенту;
фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують відповідний фіксований податок;
довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам і засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;
• фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).
Спрощена система оподаткування суб'єктами підприємницької діяльності обирається самостійно.
Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єкт підприємництва подає письмову заяву встановленого зразка до органу Державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду за умови сплати всіх встановлених податків і обов'язкових платежів у поточному періоді.
Податковий орган після перевірки правильності заповнення наданої заяви, виконання умов переходу на спрощену систему оподаткування заявника та сплату ним відповідних податків і платежів у поточному році вирішує питання щодо переведення цього суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування. У випадку виконання суб'єктом підприємницької діяльності всіх умов йому протягом 10 днів з дня подання заяви податковий орган зобов'язаний видати безкоштовно свідоцтво на право сплати єдиного податку встановленої форми.
Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. По закінченні терміну дії свідоцтва на право сплати єдиного податку воно підлягає поверненню до органу Державної податкової служби, який його видав.
Отримане суб'єктом підприємницької діяльності свідоцтво є основою для сплати ним єдиного податку.
Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за вирахуванням акцизного збору.
Розрахунок податку проводиться за однією з наступних ставок, яка самостійно обирається платником цього податку:
6% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства;
10% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
податку на додану вартість, крім випадку, коли платник обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
збору на спеціальне використання природних ресурсів;
комунального податку;
податку на промисел;
збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;
внесків до Державного Фонду сприяння зайнятості населення;
плати за патент та ін.
За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу Державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору та податку на додану вартість у разі застосування ставки 6%, а також платіжні доручення про сплату цього податку з відміткою банку про зарахування коштів. Форма розрахунку наведена нижче (табл. 4.17).
Таблиця 4.17
- Тема 4. Оподаткування підприємств
- Місцеві податки та збори.
- 1. Сутність, призначення і функції податків
- 2. Поняття, що застосовуються в оподаткуванні
- 3. Сутність податкової системи, принципи її побудови, види податків і джерела їх сплати
- 4. Непрямі податки
- 4.1. Податок на додану вартість
- Податкова накладна
- Податкова декларація з податку на додану вартість
- Продовження таблиці 4.2
- 4.2. Акцизний збір
- Акцизним збором не обкладаються:
- Розміри ставок акцизного збору по окремих видах підакцизних товарів в Україні
- Розрахунок акцизного збору
- Розділ 1. Обчислення акцизного збору
- Розділ 2. Результати перерахунку акцизного збору
- 4.5. Прямі податки
- 5.1. Оподаткування прибутку підприємств
- Розрахунок загальної суми інших видів витрат
- Розрахунок амортизаційних відрахувань
- Декларація про податок на прибуток підприємства (скорочена)
- 5.2. Оподаткування доходів фізичних осіб
- 5.3. Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю та інших доходів
- 5.4. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- 5.5. Плата (податок) за землю
- Розміри ставок земельного податку на землі, що мають вартісну оцінку
- Середні ставки земельного податку для земельних ділянок населених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена
- Податковий розрахунок земельного податку на 2003 р.
- Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, на 2003 рік
- 5.6. Плата за воду
- Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з водних об'єктів, які знаходяться на поверхні
- Розрахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів, використаних за третій квартал 2003 р. Платник ват «Житомирдрев»
- 5.7. Сплата єдиного податку
- Розрахунок сплати єдиного податку
- 5.8. Фіксований сільськогосподарський податок
- 4.6. Місцеві податки та збори
- 4.6.1. Комунальний податок
- 6.2. Податок з реклами
- 6.3. Місцеві збори
- 6.4. Джерела і порядок погашення податкових зобов'язань - платником податків