Обов'язки розпорядників бюджетних коштів
Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.
Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;
2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Асигнування, що передбачені кошторисами, надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядниками бюджетних коштів, згідно з Бюджетним кодексом України, виступають керівники закладів, підприємств та організацій, яким надається право розпоряджатися затвердженими для них бюджетними асигнуваннями. Найбільша відповідальність за ефективне та цільове використання коштів покладається на головних розпорядників бюджетних коштів, які розподіляють і надають кошти розпорядникам нижчих ступенів.
Фінансування по державному бюджету України здійснюється Міністерством фінансів України шляхом надання головним розпорядникам права використання бюджетних коштів в установах банків, визначених чинним законодавством. По бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, окружним, міським (крім міст районного підпорядкування) та районним бюджетам фінансування здійснюється відповідно Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовими відділами виконкомів органів місцевого самоврядування шляхом перерахування коштів з рахунків відповідних бюджетів на поточні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів в тих визначених законодавством установах комерційних банків, в яких відкриті бюджетні рахунки підприємств, що одержують фінансування.
Після отримання коштів із бюджету на свої рахунки головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів - на рахунки розпорядників нижчого ступеня.
По бюджетах міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетах фінансування здійснюється відповідними виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Таким чином, у фінансуванні витрат з бюджету беруть участь всі ланки бюджетної системи України.
Кожне окреме бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється в залежності від їх значимості та підпорядкування.
Так, з державного бюджету отримують фінансування національні установи; підприємства, організації та заклади, що підпорядковані безпосередньо Міністерствам України, державним комітетам та відомствам. Інші бюджетні установи фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.
Як вже визначалося раніше, кошти на фінансування бюджетних підприємств, організацій та установ відпускаються за статтями відповідно до бюджетної класифікації. Керівники - розпорядники бюджетних коштів - мають право збільшувати квартальні витрати по одній статті за рахунок відповідного скорочення витрат по іншим статтям без перебільшення загальної суми квартальних асигнувань по кошторису. Таке збільшення допускається по всім статтям, крім видатків на заробітну плату, капітальні вкладення, харчування, стипендії, а для установ, що фінансуються з державного бюджету також крім витрат на придбання обладнання та інвентаря.
Всі видатки бюджетних установ, що фінансуються у кошторисно-бюджетному порядку, поділяються на дві частини: капіталовкладення (видатки розвитку) та поточні видатки. Поточні видатки, в свою чергу, поділяються на адміністративно-господарські та операційні.
Адміністративно-господарські видатки — видатки на утримання апарату управління, господарського та обслуговуючого персоналу, на відрядження, придбання інвентаря тощо.
Операційні видатки — видатки, що пов'язані з характером діяльності установи: учбові видатки, фонд заробітної плати викладачів, на харчування тощо.
- Тема 1. Предмет, метод, система та джерела фінансового права
- Тема 2. Фінансова діяльність держави, її правові аспекти
- 2.1. Сутність і структура фінансової системи держави
- Структура фінансової системи України
- 2.2. Правові форми фінансової діяльності держави
- 2.3. Характеристика основних методів фінансової діяльності держави
- Тема 3. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини
- 3.1. Фінансово-правові норми, їх зміст, особливості та види
- 3. За формою вираження:
- 3.2. Фінансово-правові відносини, їх зміст, особливості і види
- Тема 4. Правові засади фінансового контролю в україні
- 4.1. Поняття фінансового контролю, його зміст та призначення
- 4.2. Види фінансового контролю, організація фінансового контролю
- 1. За змістом:
- 2. За часом здійснення:
- 3. За обстежуваним періодом діяльності:
- 5. За суб'єктами контролю:
- 4.3. Органи фінансового контролю
- Державна контрольно-ревізійна служба України
- Державна податкова служба України
- Національний банк України
- II. Індикативне регулювання:
- Митна служба
- Фонди державного соціального страхування
- Тема 5. Бюджетне право та бюджетний устрій україни
- 5.1. Правовий механізм бюджету
- 5.2. Бюджетна система та її склад
- 1. Принцип єдності бюджетної системи.
- 2. Принцип збалансованості
- 3. Принцип самостійності.
- 4. Принцип повноти.
- Видатки Державного бюджету України
- Бюджетна структура
- 5.4. Регулювання між бюджетних відносин
- 5.5. Поняття бюджетного права
- Тема 6. Бюджетний процес в україні
- 6.1. Правовий механізм бюджетного процесу
- 6.2. Складання проекту Державного бюджету України
- Розроблення інструкції з підготовки бюджетних запитів
- Розроблення бюджетного запиту
- Аналіз бюджетних запитів і розробка пропозицій проекту Державного бюджету України
- Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України
- 6.3. Затвердження бюджету України на поточний рік
- Представлення проекта Закону про Державний бюджет України Верховній Раді України
- Розгляд проекта Закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України у першому читанні
- Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні
- Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України Верховній Раді України у другому читанні
- Розгляд проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України у третьому читанні
- Особливості розгляду проекта Закону про Державний бюджет України
- Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття Закону про Державний бюджет України
- Виконання Державного бюджету України за доходами
- Виконання Державного бюджету України за видатками
- Порядок внесення змін до Закону про Державний бюджет України
- 6.5. Звітність про виконання Державного бюджету України
- Ведення бухгалтерського обліку виконання Державного бюджету України
- Звітність про виконання Державного бюджету України
- Розгляд звіту про виконання Закону про Державний бюджет України
- Тема 7. Система оподаткування в україні. Непрямі податки
- 7.1. Принципи системи оподатковування
- 7.2. Поняття податку і збору як обов'язкового платежу
- Співвідношення податку, збору, мита
- 7.3. Класифікація податкових платежів
- II. У залежності від каналу надходження.
- III. У залежності від платника:
- IV. У залежності від форми обкладення:
- V. У залежності від способів стягування:
- 7.5. Непрямі податки
- Податок на додану вартість
- Порядок нарахування податку
- I. За підакцизними товарами (продукцією) вітчизняного виробництва:
- II. За ввезеними на територію України товарами:
- Тема 8. Податок на прибуток підприємств
- 8.1. Платники податку
- 8.2. Об'єкт оподаткування. Механізм обчислення об'єкту оподаткування (валові доходи, валові витрати, амортизація)
- Механізм обчислення об'єкта оподаткування (валові доходи, валові витрати, амортизація)
- 8.3. Порядок нарахування та сплати податку
- Правила ведення податкового обліку (порядок нарахування податку)
- Порядок сплати податку
- Тема 9. Правове регулювання податків з населення
- 9.1. Податок з доходів фізичних осіб
- Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкової знижки
- Порядок нарахування, вирахування та сплати (перерахування) податку до бюджету
- Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація)
- Тема 10. Податки, що сплачують юридичні та фізичні особи
- Тема 11. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- II. За об'єктом позбавлення:
- III. За галузевим характером:
- Тема 12. Правові засади державного кредиту
- 12.2. Форми державного внутрішнього кредиту
- Інструменти внутрішнього державного кредитування
- Класифікація внутрішніх держаних позик
- I. За суб'єктним складом емітентів (позичальників):
- II. За ознакою власників цінних паперів кредиторів - позики поділяються на такі, що реалізуються:
- III. У залежності від форми виплати доходів позики:
- IV. У залежності від методів визначення доходів боргові зобов'язання держави поділяються на:
- VIII. За методами розміщення державні позики поділяються на:
- IX. Державні позики можуть бути:
- 12.3. Міжнародний державний кредит
- Тема 13. Правові засади страхування
- 13.1. Поняття, форми страхових фондів і функції страхування
- 13.2. Суб'єкт та об'єкт страхування
- 13.3. Форми і види страхування
- I. За правом вибору страхувальником страховика:
- II. За правовою формою здійснення обов'язкового страхування:
- Iiі. За мірою повноти обов'язкового страхування:
- 13.4. Особливості здійснення страхової діяльності Страховий ризик і страховий випадок
- Страхова сума, страхова виплата, страхове відшкодування і франшиза
- Система розподілу і вирівнювання ризиків
- Тема 14. Система державних видатків в україні
- 14.1. Поняття видатків бюджетів, які складають бюджетну систему України
- 14.2. Класифікація видатків бюджетів бюджетної системи України
- 2. Видатки на здійснення повноважень, що розмежовуються між місцевими бюджетами
- II. Видатки у залежності від джерел забезпечення
- 1. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- 2. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються за визначення обсягу міжбюджетних трансфертів
- 3. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються за визначення обсягу міжбюджетних трансфертів
- 4. Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються за визначення обсягу міжбюджетних трансфертів
- 5. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються за визначення обсягу міжбюджетних трансфертів
- 6. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються за визначення обсягу міжбюджетних трансфертів
- 14.3. Система управління видатками
- Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості
- Тема 15. Правові засади кошторисно-бюджетного фінансування
- Обов'язки головного розпорядника бюджетних коштів
- Обов'язки розпорядників бюджетних коштів