Тема 12. Правові засади державного кредиту

1. Поняття державного кредиту

Для повноцінного економічного розвитку будь-якої держави недостатньо фінансових ресурсів, які мобілізуються за допомогою основного (обов'язкового) методу збору. Необхідна також мобілізація грошових і матеріальних коштів у юридичних та фізичних осіб, що її засновано на принципах добровільності, зворотності, платності і строковості. Цей вид фінансових правовідносин називається державним кредитом.

Державний кредит є відносинами вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного доходу. Об'єктом відносин у галузі державного кредиту є частина доходів і грошових фондів, що сформувались на стадії первинного розподілу - позичена частина фінансових ресурсів держави. Найчастіше ними є тимчасово вільні грошові кошти населення, підприємств і організацій, не призначені для поточного вжитку.

Фінансові відносини у сфері державного кредиту, що регулюються фінансовим правом, складаються лише з приводу формування, функціювання і погашення державного боргу.

Суб'єктом державно-кредитних правовідносин, з одного боку, виступає держава у особі органів законодавчої чи виконавчої влади, а з іншого, - учасником цих правовідносин може бути будь-який суб'єкт фінансових правовідносин. Держава у цьому випадку (найчастіше в особі уряду) виступає як одержувач позичкових коштів від сторони, на яку покладається обов'язок повернути борг та сплатити проценти за ним.

Всі правовідносини у галузі державного кредиту відзначаються державно-владним характером: держава в однобічному порядку встановлює, а інколи й змінює без згоди іншої сторони вже встановлені раніше умови державного кредиту - види, строк, платність, підстави зміни та припинення цих відносин.

Державний кредит не слід ототожнювати з банківським кредитом. В останньому випадку позичковий фонд використовується для кредитування підприємств, установ і організацій з метою забезпечення безперебійного процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Банківський кредит можуть одержувати юридичні і фізичні особи. Основною відмінною рисою банківського кредитування господарюючих суб'єктів є продуктивне використання позичкового фонду. Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати позик за рахунок збільшення виробленої вартості доданого продукту. За надання банківського кредиту як забезпечення, як правило, виступають конкретні цінності - квартира, товари на складі, незавершене будівництво і т. д.