Тема 2. Фінансове право України як галузь національного права України. Предмет, метод фінансового права та класифікація фінансових правовідносин (2 год)

Контрольні запитання:

1. Що розуміють під предметом фінансового права? Які групи відносин складають предмет фінансового права? У чому проявляються особливості фінансових відносин, які складають предмет фінансового права? У чому проявляються особливості фінансово-процесуальних відносин, які складають предмет фінансового права?

Предмет фінансового права – суспільні відносини, що мають вартісний, грошовий, без еквівалентний характер і виникають в процесі розподілу і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі, зокрема, національного доходу, а також деякої частини національного багатства країни, та утворення, розподілу і використання у зв’язку з цим централізованих і децентралізованих фондів грошових засобів з метою забезпечення розширеного відтворення і задоволення різноманітних суспільних потреб.

За змістом фінансово-правові норми поділяють на матеріальні і процесуальні.

Матеріальні фінансово-правові норми визначають матеріальний зміст юридичних прав та обов’язків суб’єктів фінансових правовідносин (закріплюють види і обсяг коштів, які повинні надійти у централізовані та децентралізовані фонди коштів від фізичних та юридичних осіб, та обсяги видатків, які будуть профінансовані за рахунок цих фондів).

Процесуальні фінансово-правові норми визначають процедуру діяльності органів держави з мобілізації коштів у централізовані і децентралізовані фонди та порядок реалізації обов’язків по внесенню коштів і витрачанню їх з боку іншої сторони фінансових правовідносин — юридичних осіб.

Фінансово-правові відносини називають юридичною формою вияву і закріплення фінансових відносин.

До особливостей фінансово-правових відносин належать такі: вони виникають лише у сфері фінансової діяльності держави і пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням коштів централізованих і децентралізованих коштів грошових фондів, тобто завжди мають грошовий характер; однією стороною фінансово-правових відносин виступає держава в особі її уповноважених органів, що зумовлює нерівне положення суб’єктів цих правовідносин; вони виникають, змінюються та припиняються не за волевиявленням сторін, а пов’язані з фінансово-правовими актами.

Об’єкт фінансових правовідносин — це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Об’єкт фінансових правовідносин пов’язаний з інтересом держави, яку представляє уповноважений орган.

Суб’єкти фінансово-правових відносин — це юридичні і фізичні особи, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансово-правових відносин. Суб’єктами фінансово-правових відносин є держава, адміністративно-територіальні утворення (в особі їх органів), юридичні особи (як колективні суб’єкти), фізичні особи (як індивідуальні суб’єкти).