logo search
Шкарупа Фінансове право України, 2007

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту й експорту капіталу.

Сукупність форм банківського регулювання спрямовано на створення єдиних державних стандартів банківської діяльності в Україні, що дозволяє забезпечувати рівні умови під час здійснення діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ і стабільність банківської системи України.

Сферою наглядової діяльності Національного банку України є нижній рівень банківської системи. Нагляд поширено на всі банки, їхні підрозділи, афілійовані і споріднені особи на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних і фізичних осіб у частині дотримання Закону України „Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності. Метою банківського нагляду є

стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами. У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки. Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

У разі розгляду Національним банком України питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку для надання пояснень запрошується голова правління (ради директорів) або голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку і призначення ліквідатора.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях: для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності; для перевірки права на здійснення банківської діяльності.

Відповідно до ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність" У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об' єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться:

1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов' язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4) видати розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України;

ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України;

з) реорганізації банку;

и) призначення тимчасової адміністрації.

У разі порушення Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.

Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юридичної особи - власника істотної участі, якій пред' явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України або якщо таку особу визнано винною у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.

Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 (п. 1.3), передбачено, що для ведення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку України щодо усунення допущених порушень може бути встановлено особливий режим контролю за їхньою діяльністю, що є додатковим інструментом банківського нагляду, який здебільшого використовують разом із заходами впливу в разі виникнення в банку некерованої ситуації. Рішення про встановлення особливого режиму контролю приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків або заступник Голови Національного банку України, або у виняткових випадках на строк до одного місяця для подальшого розв'язання питання щодо діяльності банку - Комісія при територіальному управлінні Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків з повідомленням про це Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України протягом трьох робочих днів.

Заходи впливу застосовує Національний банк України на підставі: а)

результатів інспекційних (планових і позапланових) перевірок діяльності банків чи їхніх філій; б) результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; в) результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, вповноваженими відповідно до чинного законодавства на їхнє здійснення.

Вибір заходів впливу, які мають бути адекватними вчиненому порушенню банківського законодавства, має здійснюватися з урахуванням характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

Відповідно до п.1.2 зазначеної Постанови Національного банку України Національний банк, окрім заходів, передбачених ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність" застосовує до банків також наступні заходи впливу - відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

У разі виконання банком прийнятих зобов'язань і покращення показників діяльності Національний банк України може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 108 від 17.03.2004 року „Про порядок накладення Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", за невиконання (неналежне виконання) банком вимог статей 5, 6, 7 та 8 Закону

України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" Національний банк України адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.Національний банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків чи їх філій.

Якщо матеріали перевірки містять також факти порушення банком банківського законодавства та/ або нормативно-правових актів Національного банку, то рішення про накладення штрафу на банк за порушення вимог Закону „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" приймається одночасно із застосуванням заходів впливу за порушення банківського законодавства та/ або нормативно-правових актів Національного банку.

Рішення про накладення штрафу на банк адекватно вчиненому правопорушенню приймає Комісія Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків або відповідна комісія Національного банку при територіальному управлінні (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні). Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на норми Закону. Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) протягом п' яти робочих днів з дня отримання (прийняття) рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу надсилає це рішення із супровідним листом, що містить пропозицію до банку-порушника щодо добровільної сплати суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання ним цього рішення.

Якщо банк протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу не сплатить штраф, то Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про стягнення з банку-порушника відповідної суми штрафу.

У разі неодноразового порушення банком вимог Закону „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про обмеження, тимчасове припинення дії або позбавлення ліцензії (дозволу) на здійснення банком-порушником банківської діяльності чи проведення окремих операцій.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте банківську систему України.

2. Особливості правового статусу Національного банку України.

3. Функції Національного банку України.

4. Ліцензування операцій комерційних банків.

5. Види банків та інших кредитних установ.

6. В чому полягають контрольні повноваження Національного банку України щодо комерційних банків?

7. Відповідальність за порушення банківського законодавства.

8. Форми регулювання діяльності банків.

9. Види об' єднань банків.

10. Зміст принципу незалежності Національного банку України.

Тести

1. Банківська система в Україні є:

а) одноступенева;

б) двоступенева;

в) триступенева;

г) полі ступенева.

2. До другої ланки банківської системи відносять: а) банки;

в) кредитні установи;

г) банки та кредитні установи;

д) інші банки.

3. До основних функцій Національного банку відносять:

а) грошова емісія;

б) регулювання діяльності комерційних банків;

в) встановлення нормативів;

г) забезпечення стабільності грошової одиниці України.

4. Процентні ставки та комісійна винагорода по операціях комерційних банків встановлюється:

а) Національним банком України;

б) Верховною Радою України;

в) Радою Національного банку України;

г) комерційними банками.

5. Страхова діяльність банків: а) дозволяється;

б) дозволяється за наявності ліцензії;

в) дозволяється за наявності ліцензії Національного банку України;

г) забороняється.

6. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше:

а) 25 відсотків капіталу банку;

б) 15 відсотків капіталу банку;

в) 30 відсотків капіталу банку;

г) 50 відсотків капіталу банку.

7. Національний банк України є:

а) особливим центральним органом державного управління;

б) органом виконавчої влади;

в) органом законодавчої влади;

г) незалежним державним органом.

8. Банківською холдинговою групою є:

а) об' єднання банківського та промислового капіталу;

б) об' єднання банківського, наукового та промислового потенціалу;

в) об' єднання, в якому доля банківського капіталу становить не менше 50 відсотків;

г) банківське об' єднання, до складу якого входять виключно банки.

9. Фінансова холдингова група складається:

а) виключно з банків;

б) виключно з установи, що надають фінансові послуги;

в) переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги;

г) з щонайменше одного банка і материнської компанії, яка має бути фінансовою установою.

10. Взаємодія Національного банку та Кабінету Міністрів України:

а) Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку;

б) Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України;

в) Національний банк України є підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України;

г) Національний банк та Кабінет Міністрів відповідають перед Верховною Радою України за виконання Державного бюджету.

Рекомендована література:

1. Фінансове право: Підручник/ (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. - X.: Фірма «Консум», 1998.-496с.

2. Фінансове право України: Підручник / Г.В.Бех, О.О.Дмитрик, І.Є.Криницький; За ред. М.П.Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320с.

3. Зриашвили Н.Д. Финансовое право: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. — 606 с.

4. Финансовое право: Учебник / О.Н.Горбунова, Е.Ю.Грачева и др.; Отв. ред. Е.Ю.Грачева, Г.П.Толстопятенко. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 536 с.

5. Латковська Т.А. Правові ознаки, що відрізняють центральний банк від комерційного банку / Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції „Другі Прибузькі юридичні читання" / Під ред. В.І.Терентьєва, О.В .Козаченка. - Миколаїв, 2006. - С. 106-108.

6. Приказюк Н. Механізм інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку іпотечних цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. -2006. - №1. - С.95-99.

7. Близнюк О. Юридичні особливості діяльності Національного банку України з управління грошовим обігом // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №4. - С.119-123.

8 .Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - №30. - Ст. 141.

9. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 року //

Відомості Верховної Ради . - 1999. - № 29. - Ст.238.

10. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 року // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 5-6. - Ст.30.