5.7. Сплата єдиного податку

З метою реалізації державної політики з питань розвитку та під­тримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 р. застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності таких суб'єктів малого підприємництва.

Спрощена система оподаткування передбачає введення єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності, які мають відпо­відні розміри їх параметрів.

Єдиний податок — це податок, який вводиться замість кількох видів діючих прямих і непрямих податків і розраховується у встанов­леному розмірі від відповідних доходів його платників.

Відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 р. спрощену систему оподаткування та сплату єдиного податку можуть застосову­вати юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а об­сяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не переви­щує 1 млн грн.

Спрощену систему оподаткування можуть застосовувати також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без ство­рення юридичної особи, і кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не пере­вищує 10 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 500 тис. грн.

При цьому виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг вважаєть­ся сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткуван­ня за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготів­кового розрахунків коштами.

Не поширюється спрощена система оподаткування на:

• суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в частині придбання спеціального торгового патенту;

• фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують відповідний фіксований податок;

• довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

• суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам і засновни­кам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

• фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Спрощена система оподаткування суб'єктами підприємницької діяльності обирається самостійно.

Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звіт­ності суб'єкт підприємництва подає письмову заяву встановленого зразка до органу Державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду за умови сплати всіх встановлених податків і обов'язкових платежів у поточному періоді.

Податковий орган після перевірки правильності заповнення нада­ної заяви, виконання умов переходу на спрощену систему оподатку­вання заявника та сплату ним відповідних податків і платежів у по­точному році вирішує питання щодо переведення цього суб'єкта під­приємницької діяльності на спрощену систему оподаткування. У ви­падку виконання суб'єктом підприємницької діяльності всіх умов йо­му протягом 10 днів з дня подання заяви податковий орган зобов'я­заний видати безкоштовно свідоцтво на право сплати єдиного по­датку встановленої форми.

Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. По закінченні терміну дії свідоцтва на право сплати єдиного податку воно підлягає повернен­ню до органу Державної податкової служби, який його видав.

Отримане суб'єктом підприємницької діяльності свідоцтво є осно­вою для сплати ним єдиного податку.

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції, това­рів, робіт, послуг за вирахуванням акцизного збору.

Розрахунок податку проводиться за однією з наступних ставок, яка самостійно обирається платником цього податку:

• 6% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства;

• 10% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на додану вартість, крім випадку, коли платник обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

• податку на прибуток підприємств;

• плати (податку) за землю;

• збору на спеціальне використання природних ресурсів;

• комунального податку;

• податку на промисел;

• збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

• внесків до Державного Фонду сприяння зайнятості населення;

• плати за патент та ін.

За результатами господарської діяльності за звітний період (квар­тал) суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу Державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору та податку на додану вартість у разі застосування ставки 6%, а також платіжні доручення про сплату цього податку з відміткою бан­ку про зарахування коштів. Форма розрахунку наведена нижче (табл. 4.17).

Таблиця 4.17