logo search
шпори макра

Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.

Мультиплікатор державних витрат дає можливість оцінити вплив витрат держави на величину ВНП (ЧНП). Для виведення його скористаємося формулою макрорівноваги: Y=C+I+G C=c’(1-t)Y , де с’- гранична схильність до споживання, t- частка податків у сукупних доходах. Y=c’(1-t)Y+I+G, I-const m G =1/(1-c’(1-t)) Ефект мультиплікатора в даному разі пояснюється так: державні витрати збільшують обсяг продажу товарів та послуг. Це спричиняє додатковий попит на фактори виробництва; зростання реалізації факторів виробництва означає збільшення доходів і споживання, що, у свою чергу, зумовлює нове збільшення обсягів продажу і збільшення випуску. Отже, ∆NNP= m G *G. Для того, щоб здійснити державні видатки, держава має знайти джерело відповідних коштів. Таким джерелом є податки. Якщо держава здійснює видатки G за рахунок коштів, отриманих внаслідок встановлення прямого (акордного) податку, вона може забезпечити зростання реального ЧНП в результаті маніпулювання державними видатками і податками. Мультиплікатор податків оцінює вплив розміру податків на обсяг ЧНП. Мультиплікатор податків відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск, а відповідно і ЧНП на більшу величину. Ефект мультиплікації спостерігається тому, що рівень споживання зменшується, а це, в свою чергу, зменшує дохід, який знову зменшує споживання, і т.д. Особливість збалансованого варіанту фіскальної політики полягає в тому, що він породжує мультиплікатор збалансованого бюджету, який точно дорівнює одиниці. Щоб в цьому переконатися, спочатку запишемо рівняння, яке відображає зміну рівноважного ВВП, викликану застосуванням як державних закупівель так і чистих податків: (12.12) Розв’яжемо рівняння (12.12) відносно : (12.13) Тепер, враховуючи, що , у рівняння (12.13) замість підставимо : (12.14) Після скорочення отримаємо, що . Оскільки державні закупівлі і чисті податки змінюються в одному напряму і на однакову величину, тобто , то на цю ж величину змінюється державний бюджет (витрати і доходи), тобто . Як свідчить формула (12.14), на таку ж величину змінюється і ВВП. Звідси мультиплікатор збалансованого бюджету можна визначити як відношення між рівнозначними величинами — між приростом ВВП (наслідок) і приростом державного бюджету (причина): (12.15) Отже, якщо абстрагуватися від впливу фіскальної політики на процентну ставку і як наслідок на інвестиції, то мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці. Це означає, що зростання державних закупівель і чистих податків на однакову величину обумовлює збільшення ВВП на таку ж величину. Тому у підсумку випливає таке рівняння: (12.16)