Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
Відомо, що фіскальна політика - особливо зміни податків - здатна змінювати сукупну пропозицію і впливати на зміни, які вона може викликати у співвідношенні рівень цін - реальне виробництво. Економісти - прихильники економіки пропозиції вважають, що зменшення податків перемістить криву сукупної пропозиції праворуч.Вони пояснюють це тим, що зниження податків збільшить використовуваний дохід і тим самим збільшить заощадження домогосподарств. Аналогічно зниження податків на бізнес збільшить прибутковість інвестицій і зросте норма нагромадження, що збільшить виробничі потужності країни. Друга причина переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч полягає в тому, що з урахуванням нижчих ставок податків з особистого доходу збільшиться післяподаткова з/п, отже поліпшаться стимули до праці. Виявиться багато бажаючих запропонувати свою робочу силу, а у тих, хто працює, з'являться стимули до праці, тобто працювати більше часу та скорочувати відпустки. Зниження податкових ставок є також заохоченням до ризику. Люди та фірми більше ризикують своїми грошима заради впровадження нових виробничих технологій і нових товарів, якщо нижчі податкові ставки обіцяють більший прибуток. Таким чином зниження податків переміщує криву сукупної пропозиції праворуч. Розглянемо вплив зміни податків на сукупну пропозицію.
Сукупний попит та сукупна пропозиція становлять відповідно AD1 i AS1, так, що рівноважний рівень ЧНП дорівнює qi, а рівень цін Р1. Якщо рівень безробіття надто високий, то здійснюють стимульовану фіскальну політику у формі зниження податків. Зменшення податків збільшить сукупний попит з AD1 до AD2, що збільшить і реальний внутрішній обсяг виробництва з qi до Q2 та рівень цін з рі до Р2. Якщо зменшення податків сприятливо впливатиме на пропозицію, сукупна пропозиція переміститься праворуч з положення АS1 до АS2. Це дозволить економіці досягти навіть більшого обсягу виробництва Оз проти нижчого рівня цін Рз проти Р2. Прихильники економіки пропозиції вважають, що зниження податкових ставок не обов'язково зменшують податкові надходження. Вони роблять досить парадоксальний висновок: лібералізація податкової системи може забезпечити збільшення податкових надходжень. Цей ефект був помічений американським економістом А.Лаффером і увійшов в економічну науку під назвою крива Лаффера. Крива Лаффера графічно має такий вигляд Вона є геометричним місцем точок, кожна з яких демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів бюджетних надходжень. Точка А є екстремумом функції, яка відповідає тій ставці податку tq при якій бюджет отримує найбільші надходження. При податкових ставках tb і tc бюджет отримує однаково менші надходження. Крива Лаффера (ВАС) свідчить на користь зменшення податків. Наприклад, перехід від податкової ставки tb до ставки tq, означатиме скорочення надходжень до бюджету, але в довготривалому часі збільшаться чисті доходи і зростуть заощадження. Це спричинить збільшення інвестицій, зростання виробництва, зайнятості, а отже і збільшення доходів, які є базою оподаткування. де t - податкова ставка; Іnс - доходи домогосподарств; Рг - прибутки підприємств; S- заощадження; Т - податкові надходження до бюджету. Багато економістів досить скептично ставиться до впливу зниження податків на пропозицію. Цей скепсис оснований на тому, що сподівання прихильників теорії пропозиції щодо стимулювання праці, заощаджень, інвестування та ринку не дуже вагомі. Більш того, будь-які переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч відбувається в довготривалому періоді часу, тоді як пилив на сукупний попит відчуватиметься в економіці значно раніше.
- Методологічні принципи побудови снр.
- 2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунки
- Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- Показники продукту та доходу в снр. Чисті показники.
- Інфляція. Механізм антиінфляційної політики.
- Побудова кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції. Чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- Рівновага на ринку заощаджень-інвестицій.
- Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- Неокласична модель рівноваги грошового ринку.
- Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- Кейнсіанська модель сукупних видатків.
- Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку.
- Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
- Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація.
- Графічна та математична інтерпретація рецесійного та інфляційного розривів.
- Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку.
- Неокласична модель загальної економічної рівноваги.
- Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.
- Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- Дискреційна фіскальна політика.
- Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- Автоматична фіскальна політика.
- Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- Фіскальна політика та державний бюджет.
- Механізм функціювання грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- Банківська система та грошова пропозиція.
- Грошова база, грошовий мультиплікатор та пропозиція.
- Грошово-кредитне регулювання економіки.
- Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.
- Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- Ліквідна та інвестиційна пастка у моделі is-lm.
- Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці.
- Платіжний баланс та його складові.
- Валютний курс і валютний ринок. Валютні системи розвитку.
- Регулювання валютних курсів.
- Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої функції.
- Модель економічного зростання Солоу.