5.5. Плата (податок) за землю

Відповідно до Закону України «Про плату за землю» використан­ня землі в Україні є платним.

Плата за землю є прямим цільовим податком на володіння й використання землі, стягується вона у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається згідно із грошовою оцінкою земель різного призначення.

Плата за земельні ділянки, грошової оцінки яких не встановлено, визначається від обсягу таких угідь і встановлених ставок по­датку.

Ставки земельного податку, порядок нарахування і сплати цього податку встановлюється у законодавчому порядку.

Земельний податок нараховують і сплачують власники землі та землекористувачі, крім орендаторів. За земельні ділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або використанні, зокрема і на умовах оренди.

Суб'єктом плати (платником) податку за землю є її власник або землекористувач, яким може бути як юридична, так і фізична особа.

Плата за землю визначається залежно від якості та місцезнахо­дження земельної ділянки, її грошової оцінки і встановлених ставок податку.

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комі­тетом України по земельних ресурсах за методикою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України. При цьому оцінка щорічно за станом на 1.01 нового року уточнюється на коефіцієнт індексації, прийнятий у Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. На 2004 рік цей коефіцієнт встановлений у розмірі 3,03.

Середні ставки податку встановлюються Верховною Радою Украї­ни в законодавчому порядку по угіддях, виходячи з призначення їх використання, — по землях сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення та землях, які входять до складу населених пунктів.

Так, по землях сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, які мають вартісну оцінку, ставки податку встановлені у відсотках від їх вартісної оцінки. Розміри цих ставок за видами угідь надані в табл. 4.11.

Таблиця 4.11