logo search
tereshenko

27. Формування статутного капіталу підприємств різних форм організації бізнесу: порівняльна характеристика.

Статутний капітал, за трактовою П(С)БО 2 - це зафіксована у установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємств. З правової точки зору статутний фонд підприємства - це виокремлені підприємству або залучені іншим законним способом фінансові ресурси, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарського ведення. Статутний фонд призначений для утворення основних і оборотних активів підприємства, тому його розмір визначається специфікою галузі та масштабами бізнесу, тобто економічним бар'єром входження в галузь. Розмір статутного фонд новоствореного підприємства розраховується підсумовуванням наступних витрат: - кошторисної вартості будівництва; - вартості технологічного устаткування; - вартості запроваджуваної технології, включаючи навчання робітників; - вартості мінімальних нормативних виробничих запасів усіх видів; - запасу готової продукції; - величини витрат майбутніх періодів тощо. З іншого боку, сам розмір мобілізованого статутного капіталу впливає на господарську діяльність підприємства тим, що він, як матеріальна гарантія повернення кредиту, у значній мірі визначає можливості зовнішнього фінансування. Слід відзначити також вплив величини статутного капіталу на ділову репутацію суб'єкта господарювання, що є взагалі дуже важливим чинником підприємницької діяльності. Майном засновників підприємства, яке вноситься у статутний фонд можуть бути грошові кошти засновників; машини, устаткування, матеріали, земельної ділянки (за наявності ринку землі); права на інтелектуальну власність (відкриття, патенти, ліцензії, наукові звіти, гудвіл); цінні папери. Оцінка основних фондів, які вносяться у статутний капітал, здійснюється за залишковою вартістю за даними бухгалтерського обліку тієї організації, звідкіля надходять майно. Оцінка іншого майна здійснюється за ціною його придбання. В окремих випадках, законодавством дозволена оцінка високоліквідного дефіцитного майна за його ринковою вартістю. Цінні папери, що належать засновникам і передаються у статутний фонд, оцінюються за вартістю придбання. Нематеріальні активи передаються у статутний фонд як право користування ними і оцінюються на договірній основі між засновниками. Статутний капітал підприємства змінюється відповідно до зміни його фінансової стратегії або при приведенні у відповідність балансової вартості активів підприємства з їх ринковою вартістю. Також здійснюється рух у середині самого статутного капіталу через зміни у співвідношенні оплаченої і неоплаченої частин статутного фонду. Статутний капітал підприємства реєструється і вказується у повному розмірі за позицією пасиву балансу "Статутний капітал", але фінансова діяльність має реальним джерелом фінансування лише фактично оплачену його частину. Співвідношення оплаченої і неоплаченої частин статутного фонду характеризує власні фінансові можливості підприємства. Умова оплатності статутного фонду в певні терміни націлена на підвищення фінансової стійкості підприємства і закріплена законодавчо, зокрема Законом "Про господарські товариства". Для усіх видів товариств (AT, TOB і ін.) акції і внески повинні бути цілком оплачені протягом року після реєстрації статуту. У противному випадку засновник штрафується і недоліком українського законодавства є саме не виправдано низькі ставки штрафу. Кількісно співвідношення оплаченої і неоплаченої частин статутного фонду розраховується по пасиву балансу і стандарту бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про власний капітал». У балансі підсумкова сума власних засобів зменшуються на суму неоплаченого капіталу. Статутний фонд приватного підприємства формується коштами його власника відповідно до потреб підприємницької діяльності. Корпоративними правами (акціями, частками у статутному капіталі TOB і паями) називаються права власників підприємства на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, на отримання частини прибутку підприємства пропорційно належним правам та отримання частини активів при ліквідації підприємства також пропорційно належним правам. Емітентом корпоративних прав для формування статутного капіталу акціонерного товариства залежно від форми власності підприємства виступає або держава (для державного підприємства), або підп-риємство-юридична особа, яке формує власний капітал і від власного імені розміщує корпоративні права та приймає на себе відповідні зобов'язання. Корпоративні права (акції, паї) оцінюються за номінальною вартістю, балансовою вартістю, балансовим курсом, емісійним курсом, ринковим курсом.