5.3. Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю та інших доходів

Доходи громадян, що були отримані ними від заняття підприєм­ницькою діяльністю, підлягають оподаткуванню. Особливістю оподат­кування цих доходів є те, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, визначений у вигляді різниці між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриман­ням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені докумен­тально, то вони вираховуються податковими органами при проведен­ні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового дохо­ду, визначеними Головною державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством економіки України та Дер­жавним комітетом України по сприянню малим підприємствам і під­приємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою адміністрацією України та Міністерством економіки України.

Витрати на придбання імпортних товарів, ввезених в Україну з метою продажу, при визначенні оподатковуваного доходу вилучають­ся з одержаної виручки від їх продажу за митною вартістю, сплаче­ною при ввезенні цього товару в Україну й перерахованою в гривні за курсом Національного банку України на дату перетину кордону.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці — за міс­цем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням подат­ковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу та сплаченого податку за минулий рік.

Оподаткування доходів громадян податковими органами здійсню­ється на підставі:

• декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному ро­ці або про фактично одержаний ними протягом року дохід;

• матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податкови­ми органами;

• отриманих від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб —суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за довідкою ф. № 2.

Розрахунок суми податку з доходу підприємця проводиться в та­кому порядку:

1. Спочатку визначається на основі декларації сума чистого доходу за рік.

2. Потім розраховується середньомісячна сума доходу, і з неї по встановленою ставкою оподаткування доходів громадян нараховуєть­ся сума податку.

Приклад. Сума сукупного валового доходу за рік громадянина, який займається підприємницькою діяльністю, становила 5500 грн, а сума витрат, пов'язаних з отриманням цього доходу — 1900 грн. Тоді оподатковуваний чистий дохід за рік становить 3600 грн (5500 -1900), а його середньомісячна сума — 300 грн (3600 : 12). Сума ж податку з середньомісячного доходу становитиме 39 грн 00 коп., а річна сума податку буде дорівнювати 468 грн 00 коп. (39,00 х 12).

Податок, обчислений податковими органами, нараховується і спла­чується в такому порядку:

• протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, — 25% суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік;

• авансові платежі прибуткового податку протягом року сплачують­ся у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада;

• суми податку, сплачені протягом року у вигляді авансових плате­жів, ураховуються при остаточному розрахунку суми податку за рік.

У разі збільшення або зменшення протягом року доходу платника в межах 50% і більше, проти очікуваного, податковими органами має бути проведений перерахунок сум податку за строками сплати, що не настали.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання пові­домлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку приділяють поверненню платнику не пізніше одного місяця після прове­дення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквар­тально, у 40-денний строк після закінчення кварталу, подають до податкового органу декларацію, а після закінчення року — до 1 квітня наступного року. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи (здавання фізичним особам в оренду або в найом рухомого і нерухомого майна, зокрема житла), подають декларацію у 5-денний строк після закінчення місяця з дня виникнення джерела доходу. В ній вказується розмір фактичного до­ходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. В разі припинення існування джерела доходу протягом року декларація про одержані доходи подається у 5-денний строк з дня припинення його існування, в ній зазначається розмір фактичного доходу за період існування джерела доходу в межах ка­лендарного року.

Нарахування авансових та остаточних сум податку проводиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декла­рації.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умо­ви, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний дохід розподіляють між собою за угодою, але част­ка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційному кількості громадян, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Сплата податку громадянами, які здійснюють підприємницьку ді­яльність без створення юридичної особи, може виконуватись аван­совими платежами з оцінюючого доходу, а по окремих видах діяль­ності — з розрахункового доходу за фіксованими розмірами при­буткового податку (патентами) з подальшим перерахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1,5 раза.

Перелік видів діяльності, які можуть здійснюватись за умов фіксо­ваних сплат податку (шляхом придбання патенту), і розміри фіксо­ваної суми податку (плати за патент) за них затверджуються урядом Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мі­ськими держадміністраціями.

Патент видається в податковій інспекції. Розмір плати за нього встановлюється виходячи зі ставки, встановленій для нарахування податку з доходів, отримуваних фізичними особами за місцем основ­ної роботи, і середньої суми доходу за рік осіб, які займаються ана­логічною роботою в порядку підприємницької діяльності. Плата за патент здійснюється за діяльність у межах календарного року, але не менше ніж за місяць.

Розмір фіксованого податку для громадян, які здійснюють підпри­ємницьку діяльність без створення юридичної особи, не може бути менше ніж 20 грн і більше ніж 100 грн, а для фізичних осіб, які сплачують єдиний податок, ця ставка не може бути менше за 20 грн, та більше за 200 грн за календарний місяць.

Доходи громадян, отримані від здійснення підприємницької діяль­ності, які оподатковуються фіксованим податком, не входять до скла­ду його сукупного оподатковуваного податку за висновками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною та не вклю­чається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податків чи осіб, які знаходяться з ним у трудових відно­синах, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У випадку, коли платник податку здійснює підприємницьку діяль­ність з використанням найманої праці або за участю в підприємниць­кій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшу­ється на 50% за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50% від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу й пові­домити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповід­ні зміни в патент у строки, передбачені для його видачі.

Платник фіксованого податку, особи, які знаходяться з ним у тру­дових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у під­приємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, утримань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, податком на промисел, збором до Фонду соціального захис­ту населення, збором на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове державне пенсійне страхування та ін.