Середні ставки земельного податку для земельних ділянок населених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена

Установлені середні ставки податку з одиниці площі застосовують­ся з обліком коефіцієнтів індексації, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. На 2004 р. цей коефіцієнт становить 3,03.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених з одиниці площі, застосовуються відповідні коефіцієнти.

Установлені середні ставки земельного податку на земельні ділян­ки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і за­тверджують відповідні сільські, селищні, міські ради по землях від­повідно до їх функціонального використання та місцезнаходження. Проте верхня межа ставки не повинна перевищувати її середню ве­личину більш ніж у 2 рази з урахуванням встановлених коефіцієнтів їх збільшення.

Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, коопера­тивними автостоянками для зберігання особистих транспортних за­собів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними коопера­тивами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського вироб­ництва, водного і лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими і господарськими будівлями та спорудами, стягується в розмірі 3% від суми земельного податку, нарахованого за ставками для земель населених пунктів.

Податок на земельні ділянки, виділені для підприємств промисло­вості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, стягується з розра­хунку 5% від грошової оцінки одиниці площі за областю.

При цьому необхідно відмітити, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі і землекористувачів.

Від сплати податку звільняються:

1. заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, пам'ятники природи, парки-пам'ятники садово-паркової культури;

2. вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3. установи органів місцевої влади і органів місцевого самовряду­вання, органів прокуратури, дитячі санаторно-курортні і оздоровчі заклади України, підприємства, об'єднання і організації товариств сліпих і глухих України, громадські організації інвалідів України;

4. вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту;

5. зареєстровані релігійні та благодійні організації, які займаються підприємницькою діяльністю;

6. пенсіонери, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи, інваліди І і II груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, і громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу, громадяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС і мають при цьому спеціальне посвідчення.

За земельні ділянки, на яких розміщенні будівлі, що знаходяться в користуванні кількох осіб, земельний податок нараховується кож­ному з них, пропорційно тій частині площі будівлі, яка знаходиться в їхньому користуванні.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встанов­люються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (влас­ником землі) і орендарем.

Юридичні особи нараховують податок на землю самостійно раз на рік виходячи з зайнятої площі відповідних земельних угідь станом на 1.01 поточного року та встановлених ставок платежу. Дані щодо суми нарахованого податку з відповідних видів земельних угідь заносяться до «Податкового розрахунку суми земельного податку» (табл. 4.13).

Таблиця 4.13