logo search
шпори макра

Дискреційна фіскальна політика.

Згідно з кейнсіанською "загальною теорією" для економіки типовою є ситуація рівноваги за умов неповної зайнятості. На графіку сукупних видатків вона може бути представлена у вигляді рецесійного розриву. З метою його подолання уряд має у своєму розпорядженні варіант фіскальної політики, орієнтований на збільшення сукупних видатків за рахунок бюджету, який в економічній теорії та практиці отримав назву дискреційної фіскальної політики.

Дискреційна фіскальна політика являє собою цілеспрямоване маніпулювання з боку держави бюджетними видатками і податками з метою вплинути на реальний обсяг виробництва і зайнятість. Фіскальна політика є дискреційною в тому розумінні, що до неї уряд вдається кожного разу, коли виникає проблема подолання рецесійного розриву, що вимагає збільшення разових податкових надходжень і державних видатків.

Дискреційна фіскальна політика застосовується тоді, коли розрив між потенційним і реальним випуском (вимірюваним у ВВП) і попитом є значним, а економіка при цьому може знаходиться навіть у стані зростання. Коли рецесійний розрив є незначним або взагалі дорівнює нулю, стимулювання реального випуску шляхом здійснення державних видатків із метою збільшення сукупного попиту є недоцільним, оскільки викликає інфляцію.

Мультиплікатор державних видатків показує вплив зміни державних видатків на величину реального випуску й доходу Y (ВВП). ФОРМУЛА!!!! С 112

Мультиплікативний ефект від здійснення державних видатків можна пояснити так: державні видатки безпосередньо викликають збільшення сукупного попиту на кінцеву продукцію фірм, яку закуповує держава, що, у свою чергу, створює додатковий попит із боку галузей, у яких ця продукція виробляється, на виробничі ресурси та на продукцію фірм у суміжних галузях. Подібний ланцюг збільшення попиту викликає збільшення виробництва, реального випуску й доходу.

Уряд здійснює державні видатки за рахунок державного бюджету, який наповнюється переважно завдяки податковим надходженням і може забезпечити зростання реального випуску шляхом маніпулювання бюджетними видатками й податками, що можливо, оскільки різноспрямовані мультиплікативні ефекти від збільшення державних видатків і податків є різними за величиною.

Мультиплікатор податків: ФОРМУЛА С 114!!!!. Вираз є мультиплікатором податків. він відображає той факт, що зростання податків зменшує випуск на пвну величину /знак мінус у формулі мультиплікатора/.

Дефіцит державного бюджету, який може утворюватися внаслідок перевищення державних видатків над бюджетними надходженнями, можна розглядати як засіб створення ефективного попиту й стимулювання економіки протягом усього періоду існування рецесійного розриву.

Якщо дискреційна фіскальна політика здійснюється за умов збалансованого бюджету, коли видатки з бюджету дорівнюють податковим надходженням до нього Т=С, то для визначення кінцевого мультиплікативного ефекту внаслідок проведення дискреційних заходів у межах фіскальної політики можна використовувати мультиплікатор збалансованого бюджету mB який розраховується як різниця між мультиплікатором державних видатків і мультиплікатором податків:

mB = mG – mT

Цей мультиплікатор відображає кількісний взаємозв'язок між зміною у сукупних видатках унаслідок проведення дискреційної фіскальної політики та зміною у доході.