Розділ 1. Акцизний збір у системі оподаткування України
Одним з невідємних елементів податкових систем країн світу є сьогодні індивідуальний (нетоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний збір.
Повсюдне поширення акцизного оподаткування пояснюється, передусім, високим фіскальним потенціалом даного податку. Так, ще у XVII столітті французький економіст Ф.Демезон відзначав, що акциз "здатен один принести казні стільки і навіть більше, ніж усі інші податки". При цьому одним з інструментів, за допомогою яких реалізується фіскальна функція акцизу, є законодавче визначене коло підакцизної продукції і ставка податку. У сучасних податкових системах він звичайно займає наступне місце після податку на додану вартість і за значенням, і за обсягом надходжень до бюджету. Акцизним збором оподатковуються товари, які, як правило, не належать до речей першої потреби і рівень рентабельності при виробництві яких досить високий.
Походження терміну "акциз" пояснюється по-різному:
1) excidere - робити надрізи на клеймах, що означає сплату податку;
2) ciseaux - ножиці, які визначають відмінності у ціноутворенні;
3) assidere - відсікання, відрізання частини ціни товару при акцизі;
4) assidere - накладати, встановлювати [15, 133].
Акцизний збір був введений в Україні в 1992 p. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Сучасне трактування акцизного збору визначає його як непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів (продукції). Як і інші непрямі податки, акцизний збір в остаточному підсумку збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери.
Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно до визначених цілями, серед яких, окрім фіскальної, можна виділити наступні:
необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);
необхідність обмеження виробництва і споживання "соціальне небезпечних" товарів, використання яких приносить шкоду здоровю людини і стану навколишнього середовища. У звязку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби. У деяких країнах застосовується так званий "екологічний акциз" (наприклад, акциз на хімікати фреонового типу - в США);
необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані "предмети розкошів", попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби [7].
В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній податковій системі, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:
"соціально небезпечні" товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарети, цигарки);
"предмети розкошів" - мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності);
деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки (деякі види пально-мастильних матеріалів).
Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:
алкогольні напої;
спирт етиловий;
тютюнові вироби;
транспортні засоби;
пиво солодове;
бензини, дистиляти, паливо [15, 134].
Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Склад підакцизної продукції поряд з іншою складовою - податковою ставкою, визначає потенціал акцизу як фіскального інструменту. У цій ролі акциз виконує роль функції наповнення державного бюджету грошовими засобами, займаючи одне із важливих місць у системі державних податкових доходів. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування (через слабкий розвиток виробництва, низькі доходи населення тощо). Так, на сьогодні за рахунок акцизу формується близько пятої частини податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща.
Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:
вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;
вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;
регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.
Обмежуючий вплив акцизів на обсяги виробництва (і як наслідок - на обсяги споживання) застосовується, як правило, щодо "соціально небезпечних" товарів, головним серед яких є алкоголь. Механізм обмежувального регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий результат діяльності підприємства, зменшуючи його зацікавленість у виробництві підакцизної продукції. Скорочення виробництва (а отже, і ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стимулює зростання цін і при інших рівних умовах - падіння попиту. Однак ефективність даного напрямку регулюючого впливу акцизу суттєво залежить від того, наскільки ефективно здійснюється державний контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподаткування акцизом.
Другий напрям регулюючого впливу акцизу - стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів - на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.
Вплив через акциз на рентабельність виробництва окремих товарів дає змогу певним чином знизити інтерес виробників до входження у такі сфери бізнесу, як виробництво алкоголю, тютюну, добуток мінеральної сировини. Ці виробництва обєктивно володіють значною рентабельністю через низькі витрати і високу ринкову ціну готової продукції. Акциз вилучає в бюджет частину понаднормативного прибутку, з однієї сторони, і перешкоджає "перегріву" економіки у даних виробничих сферах - з іншої [9].
Наявність акцизного збору пояснюється також можливістю за допомогою диференціації ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслідок введення нових чи підвищення існуючих ставок даного податку.
Таким чином, акцизний збір - непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.
Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Справляння акцизного збору передбачає вирішення фінансових проблем держави за рахунок забезпечених верств населення. Воно помякшує регресивність податків на споживання в цілому.