Розділ 3. Макроекономічні передумови реформування податкової системи
2000 рік став переломним в економічній динаміці. Вперше за роки незалежності реально ВВП зріс на 6%. Виробництво зростало у всіх основних галузях економіки.
Наступний 2001 р. став роком якісних зрушень. На відміну від попереднього року, економічне зростання відбувалося при значному зниженні темпів інфляції. Це сприяло суттєвому підвищенню реальних доходів та купівельної спроможності населення. Посилилася інвестиційна складова економічного зростання. Приріст інвестицій в основний капітал досяг 21%.
У 2002 р. розвиток економіки України поступово переходив від післякризового до стабільного зростання. Інвестиції в основний капітал зросли на 9%. Іноземних інвестицій було залучено на 15% більше, ніж у 2001 році. Знизилась середня процентна ставка за кредити, значно активізувалось довгострокове кредитування, обсяги якого збільшилися на 88%, а кредити в інвестиційну діяльність - на 84%. Важливим підсумком 2002 р. було соціальне спрямування економічного зростання. Приріст реальних доходів досяг 19%. Посилилась тенденція розвитку внутрішнього ринку. Роздрібний товарооборот зріс на 17%. Зовнішній попит на українські товари і послуги вперше перевищував внутрішній попит на іноземні [6].
Загалом за 2000-2002 рр. ВВП зріс на 20%, що суттєво випереджає його приріст у країнах Європейського Союзу, багатьох країнах Центральної та Східної Європи.
У 2003 році економічне зростання суттєво прискорилося, що стало результатом концентрування зусиль усіх гілок влади на вирішення нагальних проблем розвитку економіки. Важливу роль у покращанні макроекономічної динаміки відіграла активізація інвестиційної діяльності, збільшення кредитування реального сектору. Випереджаючими темпами зростає будівництво, що створює підґрунтя для нарощування виробництва в інших секторах економіки.
Глава держави у своїх посланнях до Верховної Ради України "Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр. Європейський вибір" визначив ключові завдання на наступні роки. Це підвищення конкурентоспроможності національної економіки, подальше розширення внутрішнього ринку, поглиблення аграрної реформи, використання переваг України як транзитної держави; радикальне поліпшення інвестиційного клімату, реформування базових промислових галузей, активізація інноваційної діяльності. Розвязання цих проблем має забезпечити стабільний щорічний приріст ВВП на рівні 6-7%. Такі темпи макроекономічної динаміки повинні забезпечити реалізацію проголошеної Президентом України стратегії європейської інтеграції України [6].
Важливою умовою забезпечення такого прогресу є реформування податкової системи України, поглиблення її ринкової трансформації та адаптації до умов Європейського Союзу.