1.4 Охорона праці на підприємстві

Система управління охороною праці – це сукупність взаємозв’язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та управлінських рішень, спрямованих на запобігання аваріям, нещасним випадкам, професійним захворюванням та створення безпечних умов праці на виробництві.

В сучасних умовах існує три центри управління охороною праці: державне управління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства.

Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням ухвалених нормативно-правових актів з охорони праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

Працівники повинні відповідально ставитись до охорони праці, знати та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією. У сучасних умовах кожен працівник повинен постійно підтримувати високий фізичний, психологічний та фаховий рівень, програмувати шляхи здорового довголіття, запобігати виникненню випадків травматизму та профзахворювань.

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організовує проведення аудиту охорони праці;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

Роботодавець організовує всі заходи з охорони праці та несе безпосередню відповідальність за порушення нормативно-правових актів.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці – одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов’язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

Планування робіт по охороні праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов’язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Фінансування робіт з охорони праці в лісгоспі здійснюється за рахунок коштів підприємства. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, та за рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Згідно 19 статті Закону України «Про охорону праці»: фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.

На підприємстві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Фінансування охорони праці в ДП «Полтавське лісове господарство» здійснюється в розмірах , передбачених законодавством тобто не менше 0,2 % від фонду оплати праці штатних працівників. Зміни затрат на охорону праці за 2011 – 2013 роки подано в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Затрати на охорону праці в ДП « Полтавське лісове господарство » за 2011 – 2013 рр.

З таблиці 1.4 видно, що в ДП «Полтавське лісове господарство» затрати на охорону праці дорівнювали 2% від фонду оплати праці працівників, а отже вимога законодавства була виконана. У 2013 році порівняно з 2011 загальна сума витрат на охорону праці зросла на 42232 грн., номенклатурні затрати зросли на 30183,84 грн., витрати на засоби індивідуального захисту складають на 2013 рік 55560,67 грн., затрати на лікувально-профілактичні заходи 14758,21 грн. В період напружених робіт із заготівлі деревини у 2012 та 2013 роках працівники лісу забезпечувались обідом, чим і пояснюється поява в ці роки затрат на лікувально-профілактичні заходи. Водночас за 2011 – 2013 роки частка номенклатурних затрат охорони праці в загальній їх кількості зросла з 62% до 64,4 %, на що вказує показник розподілу матеріальних затрат. Загалом можна сказати, що прослідковується позитивна динаміка зростання затрат на заходи пов’язані з охороною праці. Отже підприємство виконує умови законодавства, і створює максимально безпечні умови праці та проводить лікувально-профілактичні заходи для своїх працівників.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установках, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

В ДП «Полтавське лісове господарство» служба охорони праці діє, як одна з основних виробничо-технічних служб. Оскільки на підприємстві чисельність працюючих 268 чоловік, то службу охорони праці представляє один спеціаліст з охорони праці, Романенко Олександр Сергійович. Він має інженерно-технічну освіту та очолює службу охорони праці та техніки безпеки, самостійний структурний підрозділ підприємства.

Служба охорони праці комплектуються спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.

Для працівників служби охорони праці проводяться інструктажі та перевірки в установленому порядку, до початку виконання ними своїх функціональних обов’язків та періодично, один раз на три роки.

Служба охорони праці на підприємстві призначена для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та аваріям у процесі праці.

ДП «Полтавське лісове господарство» звітує про стан і умови праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:

1) форма №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за 20__рік». Ця форма містить тільки два розділи: «Стан умов праці» та «Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах». Форма заповнюється один раз на два роки.

2) форма № 7-ТНВ «Звіт про травматизм на виробництві у 20_році». Форма містить п’ять розділів: «Чисельність працюючих», «Потерпілі та нещасні випадки на виробництві», «Окремі матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві», «Розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, що призвели до нещасних випадків», «Розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними причинами нещасних випадків». Форма заповнюється один раз на рік.

Проведений аналіз доповнюється показниками стану виробничого травматизму та захворюваності в ДП «Полтавське лісове господарство». Розглянемо показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань по підприємству за три роки в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Показники стану виробничого травматизму та захворюваності в ДП «Полтавське лісове господарство» за 2011 – 2013 рр.

За даними таблиці 1.4 можна зробити висновок про існуючий стан охорони праці на підприємстві. На підприємстві в 2013 році порівняно з 2011 роком коефіцієнт тяжкості травматизму знизився на 24,5%, коефіцієнт частоти травматизму знизився на 47,4%, коефіцієнт частоти захворюваності теж знизився на 40,7%. Динаміка наведених показників говорить про те, що на підприємстві за останні три роки відбулось поліпшення умов праці. Це відбулось за рахунок збільшення фінансування заходів з охорони праці та реорганізації служби охорони праці на підприємстві.

Також, надзвичайно важливим заходом у покращенні охорони праці в господарстві є впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем з охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, систем автоматизованого контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного програмного забезпечення та електронних баз з охорони праці у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

Дотримання вимог нормативно – правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОП, тобто шляхом планомірного виконання спеціальних і загальних функцій управління охороною праці.

Досвід сучасних підприємств показує, що підвищення ефективності охорони праці досягається шляхом забезпечення функціонування системи управління охороною праці, щорічної паспортизації цехів з охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, застосування морального і матеріального стимулювання керівників підрозділів і працівників, проведення щомісячно «Днів охорони праці» і оцінки профілактичної роботи керівників всіх рівнів управління, модернізації виробництва, уважного, сумлінного ставлення роботодавця до питань охорони праці, з якого беруть приклад керівники структурних підрозділів і працівники

Згідно Закону України «Про охорону праці» держава політика передбачає встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Тому розробка методики прогнозування та визначення мінімуму травматизму, навчання з охорони праці, підвищення стимулювання посадових осіб, стратегічного планування охорони праці мають цінний практичний характер, оскільки сприяють поступовому перетворенню системи охорони праці з фактору проблемного в один із головних факторів соціальної стабільності та економічного розвитку.

На прикладі типової задачі з охорони праці розглядається, як на здоров’я, безпеку та продуктивність праці робітників впливають шкідливі умови праці.

На робітника впродовж зміни діють п’ять біологічно небезпечних фактори:

1. Ефективно-еквівалентна температура повітря на робочому місці в теплий період року t − 26C (час дії фактора 480 хв);

2. Промисловий пил (наявність i кратність перевищення ГДК) – ГДК ( час дії фактора 360 хв );

3. Вібрація (наявність плюс кількість децибел, що перевищують ГДР, дБ) – ГДР + 9 (час дії фактора 300 хв);

4. Хімічні речовини (наявність i кратність перевищення ГДК) − 3 ( час дії фактора 480 хв );

5. Теплове випромінювання – 1950 Вт/м² (час дії фактора 260 хв ).

У результаті проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал. Визначити можливе зростання продуктивності праці робітника та категорію важкості праці до i після вжитих заходів.

1. Для початку визначаються бали небезпечних факторів до проведення профілактичних заходів:

Перший фактор – 3;

Другий фактор – 1;

Третій фактор – 5;

Четвертий фактор – 4;

П’ятий фактор – 4.

Оскільки на підприємстві є елементи, які отримали оцінки 3, 4 і 5 бали, то для визначення інтегральної оцінки будемо враховувати тільки дані елементи. Елемент, який отримав оцінку 1 бал розглядати непотрібно, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.

2. Наступним етапом розраховується величина балів розрахункових факторів входячи із їх фактичної тривалості. Результати розрахунків занесені у таблицю 1.6.

Таблиця 1.6 – Характеристика факторів умов праці

3. На основі проведених розрахунків визначається важкість праці за інтегральним показником до проведення профілактичних заходів:

Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою:

, (1.1)

де − величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів;

– арифметична сума величини рівнів усіх елементів за винятком ;

n – загальна кількість факторів.

.

Даний показник свідчить про те, що умови праці на підприємстві відповідають четвертій групі тяжкості праці.

4. Після проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал. Отже, далі визначаються бали небезпечних факторів після проведення профілактичних заходів:

• Перший фактор – 2;

• Третій фактор – 4;

• Четвертий фактор – 3;

• П’ятий фактор – 3.

Оскільки на підприємстві є елементи, які отримали оцінки 3 і 4 бали, то для визначення інтегральної оцінки будемо враховувати тільки дані елементи. Елемент, який отримав оцінку 0 та 2 бали розглядати непотрібно, оскільки вони суттєво не впливають на формування умов праці.

5. Після проведення профілактичних заходів уточняється величина балів розрахункових факторів входячи із їх фактичної тривалості. Результати розрахунків занесені у таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 – Характеристика факторів умов праці

6. Виходячи з уточнених даних розраховується важкість праці за інтегральним показником після проведення профілактичних заходів:

.

Даний показник свідчить про те, що умови праці на підприємстві відповідають третій категорії тяжкості праці.

7. За інтегральним показником важкості праці (U), рівень працездатності людини до проведення профілактичних заходів (В) визначимо у відносних одиницях за формулою:

8. Визначмо інтегральний показник працездатності до та після проведення профілактичних заходів з поліпшення умов праці. Даний показник розраховується за наступною формулою:

(1.2)

1. До поліпшення умов праці:

2. Після поліпшення умов праці:

3. Після визначення показників працездатності визначають приріст продуктивності праці за формулою:

(1.3)

де k = 0,2 – коефіцієнт, який враховує вплив зростання працездатності на продуктивність праці.

9. На основі інтегрального показника важкості праці можна зпрогнозувати рівень виробничого травматизму на підприємстві, за формулою:

(1.4)

Отже, по розраховані задачі можна зробити висновок, що за даними щодо проведення профілактичних заходів на підприємстві була четверта група тяжкості праці, після проведення заходів умови праці стали відповідати третій категорії тяжкості праці. За рахунок поліпшення умов праці продуктивність праці зросла на 6,17%. Оскільки на підприємстві третя група тяжкості праці, далека від оптимальних умов, то можливе зростання виробничого травматизму у 1,6 рази в порівнянні із першою категорією тяжкості праці.

Проаналізувавши діяльність ДП «Полтавське лісове господарство можна зробити висновок, що на підприємстві ефективно функціонує система управління охороною праці, що представлена самостійним підрозділом охорони праці та техніки безпеки, яку очолює один кваліфікований інженер з охорон праці.

За період з 2011 по 2013 роки затрати на заходи з охорони праці збільшилися на 21,5%. Рівень виробничого травматизму на підприємстві за три останні роки знизився майже в половину, що свідчить про ефективне функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

Необхідно відзначити, що у структурі планово-економічних відділів підприємства , облаштування робочих місць і умов праці відповідає вимогам норм і виду виконуваної роботи.