4. Порядок формування портфеля цінних паперів
Із врахуванням інвестиційних якостей цінних паперів інвестор здійснює формування портфеля цінних паперів.
Портфель цінних паперів – це сукупність цінних паперів, які належать одному інвестору, але випущенні різними емітентами. Оптимальним вважається портфель, якщо він містить від 10 до 30 типів цінних паперів.
Формування портфеля цінних паперів є результатом диверсифікації вкладень інвестора в цінні папери, яка може здійснюватися як за видами діяльності, так і за окремими територіями, регіонами чи країнами, а також емітентами і видами цінних паперів.
Портфелі цінних паперів можуть бути різних видів:
1. Залежно від поєднання цілей інвестора розрізняють такі портфелі цінних паперів:
- Консервативний – спрямований на надійність вкладень і низький ризик зведений до мінімуму
- Поміркований – забезпечує середні доходи при середньому рівні ризику
- Агресивний (спекулятивний) –забезпечує високий дохід при високому рівні ризику
2. Залежно від способів диверсифікації портфель може бути
- Диверсифікований (збалансований) – відповідає визначеним цілям інвестора
- Недиверсифікований (однорідний)
3. Залежно від різноманітності цінних паперів виділяють
- Ринковий портфель цінних паперів
- Неринковий портфель цінних паперів
4. Залежно від способів одержання доходу розрізняють
- Портфель, орієнтований на одержання доходів у вигляді процентів чи дивідендів
- Портфель, орієнтований на приріст курсової вартості цінних паперів.
Порівняно з портфелем реальних інвестиційних проектів портфель цінних паперів має ряд позитивних моментів, а саме: можливість формування портфелю з великої кількості фінансових інструментів; більш висока ліквідність; більша можливість бути керованим. Разом із тим недоліками є: високий рівень ризику, бо існує не лише ризик на доход, але й ризик на весь інвестований капітал; відсутність можливості впливати на рівень доходності; низька інфляційна захищеність; обмежені можливості вибору окремих фінансових інструментів.
У зв'язку з цим, формування портфелю цінних паперів для більшості не інституціональних інвесторів є доцільним лише в тому випадку, якщо нема достатньо ефективних проектів реального інвестування або інвестиційний клімат не сприяє їх ефективній реалізації. Що стосується інституціональних інвесторів, зокрема, інститутів спільного інвестування та банків, то для них формування ефективного та збалансованого портфелю має велике значення. Процес формування портфелю цінних паперів здійснюється після того як конкретизовано цілі формування інвестиційної стратегії, визначені пріоритети формування інвестиційного портфелю та оптимізували пропорції інвестиційних ресурсів у розрізі окремих видів портфелів.
Основними етапами формування портфелю цінних паперів є:
вибір оптимального типу портфеля;
оцінка прийнятного співвідношення ризику та доходності;
визначення початкового складу портфеля;
вибір схеми управління портфелем.
З метою формування оптимального портфеля цінних паперів використовують два способи управління ним:
Активне управління портфелем цінних паперів, за якого утримання в портфелі видів цінних паперів залежить від строків користування (володіння) ними;
Пасивний спосіб управління базується на формування диверсифікованого портфеля із заздалегідь визначеними ступенем ризику, доходності і утримання портфеля тривалий час у незмінному стані.
- Тема 3. Фінансові інвестиції
- 1. Характеристика фінансових інвестицій
- 2. Ринок цінних паперів та його учасники
- 3. Фондова біржа та її функції
- Вимоги до фондової біржі:
- Організація торгівлі на фондовій біржі
- Правила фондової біржі
- 4. Порядок формування портфеля цінних паперів
- 5.Аналіз та оцінка фінансових інвестицій
- Методи оцінки акцій