Вимоги до списку використаних джерел та додатків
При посиланні чи цитуванні використаної літератури необхідно дотримуватися абсолютної точності і відповідності тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять у квадратних дужках за текстом після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела. Його назву наводять у списку літератури, який подають у кінці звіту. Список використаної літератури складається так:
першими до списку вносяться Конституція України, Податковий кодекс України, закони України, укази Президента України, рішення та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств, інструкції, виступи та доповіді державних діячів України;
далі література розміщується в алфавітному порядку;
при наведенні літературного джерела /книги, брошури/ інформація має подаватися в такому порядку: прізвище та ініціали авторів, назва джерела, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок;
при внесенні до списку статті, опублікованої у збірнику, журналі, газеті, дані про неї вказуються в такому порядку: назва статті; назва збірника, журналу газети; рік видання; номер журналу/газети/, у яких надрукована стаття;
у переліку літератури повинні бути тільки ті праці, які дійсно використовувались при написанні звіту;
у переліку біля журнальних статей не пишеться слово «журнал». Його замінює загальноприйнятий символ «//». Коли ж вказується, під чиєю редакцією вийшла книга, застосовується символ «/». Не потрібно писати зайвих слів - таких, як «книга», «стаття», «газета» тощо;
посилання на літературу робляться тоді, коли в тексті використовуються цитати чи вислови, переказується своїми словами думка того чи іншого автора, наводяться цифри і факти чи використовуються таблиці або схеми із певного джерела.
Режим посилань може бути різним. Після закінчення відповідної думки чи цитати, на які автор хоче послатись, посилання здійснюється прямо у тексті у дужках відповідної форми. [12, с. 474-475]. У другому варіанті, після викладу думки із певного джерела (закінчення цитати, якихось цифр чи фактів тощо) у тексті ставиться відповідна цифра (номер посилання на даній сторінці), а війну сторінки під лінією за тим же номером вказується джерело думки чи цитати. Варто тільки зазначити, що більш вживаним і зручним із них є другий варіант. Кількість посилань на літературу не повинна бути надмірною пересічно не більше 2-х на сторінку, але й не менше 15-20 на звіт. Не рекомендується також посилатись на одне і те ж джерело більше 3-х разів.
Після списку використаних джерел, відступивши на 25-30 мм., праворуч, спеціаліст вказує дату написання звіту (наприклад: 20.05.2002) і, ліворуч, особистий підпис.
Далі розміщують додатки. Оформленню додатків до звіту слід приділити увагу, оскільки їх кількість і якість свідчить про те, наскільки глибоко та конкретно спеціаліст вивчив ці матеріали і наскільки ґрунтовно підтверджено викладений у першій частині звіту матеріал. Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових реєстрів, форм звітності, графіків, схем, розрахунків.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Розміщуються додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово "Додаток ... " і велика літера, що позначає номер додатка. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) в межах кожного пункту календарного плану проходження практики. Наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток Л. Текст одного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: Л.2 — другий розділ додатка Л; В.3.1. — підрозділ перший третього розділу додатка В. Первинні документи, форми звітності та інші матеріали, що подаються як додатки, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповненні та достовірні). Роздруківки ЕОМ розміщують як і інші додатки та згортають за форматом листів звіту.
Звіт зшивається, сторінки нумеруються. Подання звіту у папках не дозволяється.
- Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- Програма переддипломної практики
- Рецензія
- 1. Загальні положення
- 1.1. Мета практики
- 1.2. Порядок проходження практики
- 1.3. Оформлення та захист звіту з практики
- Вимоги до списку використаних джерел та додатків
- 2. Зміст програми переддипломної практики в районній дпі
- 2.1. Організаційна структура районної дпі
- 2.2. Облік платників податків
- 2.3. Масово-роз’яснювальна робота серед платників податків
- 2.4. Адміністрування непрямих податків
- 2.4.1. Адміністрування податку на додану вартість
- 2.4.2. Адміністрування акцизного податку
- 2.5. Адміністрування прямих податків з юридичних осіб
- 2.5.1. Адміністрування податку на прибуток підприємств
- 2.5.2. Особливості адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності юридичних осіб
- 2.5.3. Адміністрування плати за землю
- 2.6. Адміністрування екологічних та ресурсних платежів
- 2.7. Адміністрування місцевих податків та зборів
- 2.8. Організація податкового контролю юридичних осіб
- 2.9. Адміністрування податків з фізичних осіб
- 2.10. Облік надходжень податків і зборів
- 2.11. Ознайомлення з арм, які функціонують в дпі району (міста)
- 2.12. Прогнозно-аналітична робота податкових органів
- 2.13. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
- 2.14. Претензійно-позивна робота органів дпс України
- 2.15. Робота з підбору кадрів та взаємодія з іншими органами
- 2.16. Модернізація державної податкової служби України
- Список рекомендованої літератури
- Додатки
- Графік переддипломної практики (10 тижнів)
- Характеристика
- Державна податкова служба україни
- Ірпінь 20___
- Р е ц е н з і я