logo
ПРОГРАМА ПРАКТИКИ_ спеціалісти

Вимоги до списку використаних джерел та додатків

При посиланні чи цитуванні використаної літератури необхідно дотримуватися абсолютної точності і відповідності тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять у квадратних дужках за текстом після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела. Його назву наводять у списку літератури, який подають у кінці звіту. Список використаної літератури складається так:

Режим посилань може бути різним. Після закінчення відповідної думки чи цитати, на які автор хоче послатись, посилання здійснюється прямо у тексті у дужках відповідної форми. [12, с. 474-475]. У другому варіанті, після викладу думки із певного джерела (закінчення цитати, якихось цифр чи фактів тощо) у тексті ставиться відповідна цифра (номер посилання на даній сторінці), а війну сторінки під лінією за тим же номером вказується джерело думки чи цитати. Варто тільки зазначити, що більш вживаним і зручним із них є другий варіант. Кількість посилань на літературу не повинна бути надмірною пересічно не більше 2-х на сторінку, але й не менше 15-20 на звіт. Не рекомендується також посилатись на одне і те ж джерело більше 3-х разів.

Після списку використаних джерел, відступивши на 25-30 мм., праворуч, спеціаліст вказує дату написання звіту (наприклад: 20.05.2002) і, ліворуч, особистий підпис.

Далі розміщують додатки. Оформленню додатків до звіту слід приділити увагу, оскільки їх кількість і якість свідчить про те, наскільки глибоко та конкретно спеціаліст вивчив ці матеріали і наскільки ґрунтовно підтверджено викладений у першій частині звіту матеріал. Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових реєстрів, форм звітності, графіків, схем, розрахунків.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Розміщуються додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово "Додаток ... " і велика літера, що позначає номер додатка. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) в межах кожного пункту календарного плану проходження практики. Наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток Л. Текст одного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: Л.2 — другий розділ додатка Л; В.3.1. — підрозділ перший третього розділу додатка В. Первинні документи, форми звітності та інші матеріали, що подаються як додатки, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповненні та достовірні). Роздруківки ЕОМ розміщують як і інші додатки та згортають за форматом листів звіту.

Звіт зшивається, сторінки нумеруються. Подання звіту у папках не дозволяється.