logo
1-40

Державний кредит. Державний борг

Державний борг-сума заборгованості держави своїм кредиторам. Державний борг складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Державний борг країни поділяють на внутрішній і зовнішній. Внутрішній державний борг-заборгованість кредиторам держави в даній країні. Державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання уряду України у грошовій формі. Зовнішній борг-заборгованість держави іноземним кредиторам, тобто громадянам та організаціям інших країн. Поточний борг-сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик Капітальний борг-загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України. Економічні наслідки державного боргу: 1) скорочення споживання населенням країни; 2) витіснення приватного капіталу, що обмежує подальше зростання економіки; 3) збільшення податків для обслуговування державного боргу виступає анти стимулом економічної активності; 4) перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій

Державний кредит-це сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта. Суб’єктами державного кредиту є: уряд; центральний банк; державні цільові фонди; уряд АР Крим та місцеві органи. Джерелами фінансування кредиту є: грошові кошти юридичних та фізичних осіб; іноземних держав; міжнародних фінансових організацій; центральних та провідних комерційних банків. Фінансові ресурси залучені шляхом використання державного кредиту, спрямовуються до державного бюджету, центрального банку або державного цільового фонду для фінансування визначених програм та покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів по них виступають: доходи державного бюджету; доходи одержані від інвестицій, проведених за рахунок позик; кредити, одержані від центрального банку; кошти, одержані від проведення додаткових емісій цінних паперів. При позичках коштів державою забезпеченням кредиту виступає все майно, що є у її власності, майно відповідної територіальної одиниці чи будь-які її доходи. Але це не справжня, а уявна застава. В дійсності майнове забезпечення кредитної угоди збоку позичальника коштів-держави не вказується.

ФУНКЦІЇ кредиту:

-ф-ція перерозподілу грошових ресурсів та інших цінностей на засадах зворотності, строковості та платності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин.

- емісійна ф-ція-створення грошей для грошового обігу. Її виконує тільки банківський кредит.

- контрольна ф-ція полягає в тому, що в процесі кредитного перерозподілу коштів забезпечується банківський контроль за діяльністю позичальника.

Форми і види державного кредиту,їх характеристика.

Державний кредит має дві форми:ощадна справа і державні позики.Ощадна справа належить до державного кредиту,якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету.Ощадні банки незалежно від форм власності діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси.Частина цих ресурсів може спрямовуватись на придбання державних цінних паперів і тому належати до державного бюджету.Державні позики є основною формою державного кредиту.За правовим оформленням розрізяють державні позики,що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів.Сьгодні найпоширенішою формою держ.кредиту є використання державною коштів позикового фонду.