5.5. Визначення процентних|відсоткових| ставок за використання кредиту

Відсоток|процент| виражає|виказує| стосунки між кредиторами і позичальниками в процесі виробництва. Джерелом позикового відсотку|процента| є|з'являється| прибуток. Кількісним виразом|вираженням| відсотка|процента| є|з'являється| його ставка.

Відсоткова ставка|процента| – це відношення|ставлення| річного доходу, отриманого|одержувати| на позиковий капітал, до суми наданого кредиту, помножене на 100. Позиковий відсоток|процент| не може бути більше прибутку, а відсоткова ставка|процента| - більше норми прибутку. Інший економічний результат для позичальника буде негативним|заперечним|.

Як же формується відсоткова ставка|процента|? Від чого залежить і чим визначається? З макроекономічної точки зору рівноважна відсоткова ставка |процента| формується через механізм попиту і пропозиції|речення| на грошові ресурси. Грошова пропозиція|речення| на сьогодні|нині| регулюється державою і залежить від його політики. Попит на грошові ресурси можна розділити на попит для сфери обігу|звертання| і попит з боку активів.

Попит для звернення|звертання| полягає в тому, що людям потрібні гроші як засіб|кошт| обігу|звертання|. Вони оплачують покупки|купівлі|, комунальні витрати, лікування, освіту|утворення|. Підприємства також оплачують працю, матеріали і так далі. Тому попит для обігу|звертання| визначається загальним|спільним| рівнем цін або номінальним валовим національним продуктом. Із|із| збільшенням загальної|спільної| кількості товарів і послуг росте|зростає| потреба в грошах для їх оплати. Попит на грошові кошти для обігу змінюється і прямо пропорційний|пропорціональний| номінальному ВНП, а також назад пропорційний|пропорціональний| швидкості обігу|звертання| грошової одиниці.

На рис. 5.5 попит на гроші для обігу|звертання| зображений|змальовувати| вертикальним відрізком До, оскільки він не залежить від процентної|відсоткової| ставки, а тільки|лише| від рівня номінального ВНП.

1а) Попит для обігу 1б|) Попит з боку активів

Рисунок 5.5 Попит на грошові кошти (млрд. грн.).

Грошові кошти використовують і як засоби|кошти| заощадження|зберігання|. Проте|однак| зберігати можна не тільки|не лише| в грошах, але і в інших активах: акціях, облігаціях. У кожному з активів є свої плюси і мінуси. Володіючи акцією або облігацією, людина отримує|одержує| на свій актив певний дохід|доход|, але|та| він втрачає|розгублює| в ліквідності, оскільки цей актив ще потрібно перетворити на гроші при необхідності. До того ж, такі активи піддаються ризику знецінення, зважаючи на|внаслідок| падіння курсу акцій або вартості облігацій. Володіючи грішми, людина отримує| абсолютну ліквідність свого активу, але|та| піддає його інфляції. Крім того, людина несе витрати у вигляді не отриманих доходів, якщо кошти нерозміщені як вклад або не вкладені в цінні папери, що приносять дохід.

Таким чином, доводиться вирішувати|рішати|, скільки активів тримати в грошах, а скільки у вкладах|вкладі| або цінних|коштовних| паперах. Вирішення даного питання насамперед|передусім| залежить від рівня процентної|відсоткової| ставки. Якщо облігація або вклад приносять 20% доходу, то володіння грішми як активами означає втрату з|із| 1000 грн. суми у 200 грн. в рік. Зрозуміло, що попит на гроші з боку активів матиме обернено пропорційну|пропорціональну| залежність. Якщо процентна|відсоткова| ставка, або тимчасові витрати володіння грішми, високі, то люди вважають за краще зменшувати кількість грошових коштів. І навпаки, якщо ставка відсотка|процента| низька, то володіння грошима не так|настільки| обтяжливе відносно поставлених витрат. Зворотна залежність між процентною|відсотковою| ставкою і кількістю грошей як активів вказана на рисунку 5.6 прямій Да|та|.

Рис. 5.6. Грошовий ринок

Загальний|спільний| грошовий попит утворився шляхом зсуву|зміщення| лінії Да на рис. 4.6 на величину попиту До на рис. 4.5, тобто|цебто| склали дві складові грошового попиту. Слід зазначити, що|слід відзначити , що| зміна номінального ВНП в результаті|унаслідок| зростання|зросту| виробництва або цін, а також зниження виробництва і цін, приведе відповідно до зміщення|зміщення| лінії попиту до Д2 і Д1 і встановлення відповідних їм процентних|відсоткових| ставок.

Перетин|пересічення| попиту на гроші і пропозиції|речення| грошей визначають ціну рівноваги, тобто|цебто| процентну|відсоткову| ставку, що сплачується за використання грошових коштів. Яким же чином ринок підтримує рівновагу? Що відбувається|походить| з|із| процентною|відсотковою| ставкою? Припустимо|передбачатимемо|, що пропозиція|речення| грошей зменшилася з 400 до 300 млрд. грн. (П1). При колишній рівноважній ставці 30% тепер недостача|нестача| грошей складає 100 млрд. грн. Спільними зусиллями компенсувати нестачу|нестачу| грошей за рахунок продажу активів з|із| фіксованим доходом (облігації), збільшується пропозиція|речення| облігацій і знижується їх ціна, чим забезпечується зростання|зріст| прибутковості облігацій, тобто процентної|відсоткової| ставки. Вона складе 35% і, таким чином, збільшаться тимчасові витрати, що означає зниження потреби в грошах як активі. В результаті ринок повернувся до рівноваги при грошовій пропозиції|реченні| 300 і ставці 35%. Аналогічно, збільшення грошової пропозиції|речення| до рівня 500 (П2) приведе|призводить| до надлишку грошових коштів в сумі 100. Надмірні|надлишкові| грошові кошти прагнуть розмістити в інші фінансові активи (облігації), що приведе|призводить| до підвищення попиту на них і підвищення ціни. При фіксованій ставці доходу це означає зниження прибутковості облігацій до рівня 20%. Зниження тимчасових витрат володіння грошима означає зростання|зріст| готовності володіти готівкою. Таким чином, грошовий ринок знов|знову| повернувся до рівноваги при ставці відсотка|процента| 20% і грошовій пропозиції|реченні| 500.

Отже, механізм приведення грошового ринку в рівновагу виглядає таким чином:

1. Процентні|відсоткові| ставки і активи з|із| фіксованим доходом знаходяться|перебувають| в зворотній залежності.

2. Відхилення на грошовому ринку змінюють|зраджують| ціни облігацій і міняють|змінюють| рівень процентної|відсоткової| ставки.

3. Зміна процентної|відсоткової| ставки впливає на готовність людей мати гроші в тому або іншому розмірі.

4. Змінена готовність людей зберігати гроші, відновлює рівновагу на ринку.

5. Рівноважна процентна|відсоткова| ставка зрівнює|урівнює| між собою кількість пропонованих і необхідних грошей.

Існує цілий набір макроекономічних чинників|факторів|, що роблять безпосередній вплив на рівень відсотка|процента|.

По-перше, масштаб виробництва, або ВНП

По-друге, розмір грошових накопичень.

По-третє, циклічне коливання виробництва.

По-четверте, темп інфляції. При посиленні інфляції процентні|відсоткові| ставки збільшуються. Існують номінальні і реальні (за мінусом знецінення грошей) процентні|відсоткові| ставки. Якщо темп інфляції обганяє зростання|зріст| відсотків|процентів|, то виграє позичальник, оскільки борг|обов'язок| повертається “дешевими” грошима.

По-п'яте, державне регулювання процентних|відсоткових| ставок. Держава диференціює процентні|відсоткові| ставки, виходячи із завдань|задач| регулювання економіки, програм економічного розвитку і політичних цілей. У 1981-84 рр. США проводило політику високих процентних|відсоткових| ставок з метою стримати інфляцію, підвищити курс долара, залучити|приваблювати| капітали. Це викликало|спричиняло| підвищення відсотка|процента| і в Західній Європі, яка стала жертвою протекціонізму США. З середини 80-х років, навпаки, з метою заохочення експорту товарів і зменшення дефіциту торгового|торгівельного| балансу стимулювалося зниження процентних|відсоткових| ставок.

На мікрорівні процентні|відсоткові| ставки встановлюються зважаючи на|внаслідок| наступне|слідуючий|:

1. Ступінь|міра| ризику. Чим більша вірогідність|ймовірність| неповернення позики, тим вище відсоток|процент| з метою компенсації ризику.

2. Термін кредиту. При довгостроковому кредитуванні вищий ризик зміни економічних умов і появи поставлених витрат.

3. Розмір позики. Менша за розміром позика йде під більший відсоток|процент|, оскільки|тому що| витрати на її оформлення однакові з|із| великою позикою.

4. Особа|особистість| клієнта. Найбільшим і надійнішим позичальникам забезпечується найнижча ставка.

5. Монополізація ринку. Банк, що має монопольне положення|становище| в регіоні, може стягувати вищі ставки, оскільки клієнтам незручно обслуговуватися у іншому місці.