logo search
фина

30. Характеристика платіжного обороту

.Платіжна система країни – це сукупність законодавчо регульованих елементів, які забезпечують виконання боргових зобов’язань, які виникають в процесі економічної діяльності. Від її чіткої і безперервної роботи залежить загальна ефективність функціонування економічних інститутів. Реалізація ВВП, використання національного доходу і всі наступні перерозподільні процеси в економіці забезпечуються на основі потоку грошей в готівковій і безготівковій формах грошового обороту як сукупності всіх платежів, які опосередковують рух вартості у грошовій формі між фінансовими і нефінансовими агентами у внутрішньому та зовнішньому оборотах країни за визначений період. Грошовий оборот включає три складові: грошовий обіг, фінанси і кредит. Основною частиною грошового обороту є платіжний оборот, в якому гроші функціонують як засіб платежу, використовуються для погашення боргових зобов’язань. Для організації платіжного обороту використовуються: Електронні гроші – грошова вартість, яка зберігається в електронному вигляді на технічному пристрої і може використовуватись для здійснення платежів суб’єктом іншим ніж емітент, без необхідності використання банківських рахунків, але діючу як наперед оплачений інструмент на пред’явника. Платіжні системи, в яких використовуються електронні гроші: а) системи, що використовують мікропроцесорні (смарт) картки («електронні гаманці»); б) системи, що використовують програмне забезпечення («цифрові» електронні гроші). Можна спрогнозувати витіснення групою а) готівкових коштів та чеків; групою б) – кредитних карток. Платіжний обіг може існувати в таких формах: ■ готівковий - оборот грошей готівкою (що надходять до банків або ними видаються); ■ безготівковий - відбувається шляхом записів на рахунках у кредитних установах. Готівкові розрахунки здійснюються між підприємствами і населенням, між окремими громадянами, а також на незначні суми між підприємствами, організаціями, установами. Не дивлячись на те, що обсяг обігу готівки значно менший безготівкового обігу, значення готівкових платежів в організації нормальних економічних відносин в народному господарстві велике. Саме в сфері готівкового обігу відбувається кінцева реалізація створених в народному господарстві товарів і перевіряється якість зв’язку між суспільним виробництвом та особистим споживанням. Тому від стану готівково–грошового обігу багато в чому залежить нормальна циркуляція грошей в країні, стійкість їх купівельної спроможності. деякі особливості обігу готівки: Тому в багатьох країнах світу прийняті законодавчі акти, що обмежують готівкові розрахунки і передбачають особливу систему контролю за їх здійсненням. Напівготівкові платежі передбачають наявність банківського рахунку або у кредитора, або у дебітора. Безготівкові платежі. Особлива ознака безготівкового платіжного обігу полягає в тому, що для платежів використовуються тільки безготівкові гроші, а тому як платник, так і одержувач коштів повинні мати в банку рахунок. Суть способу платежів і види платежів. Структурними елементами, що визначають суть способу платежу, є платіжний засіб, присутня йому форма руху і суб’єкти платежу. В безготівковому платіжному обороті функціонують 4 безготівкові засоби платежу: Гроші безготівкового платіжного обороту відображаються в НБУ на його кореспондентських рахунках. В Україні переважна більшість безготівкових розрахунків здійснюється між юридичними установами, і незначна частка за участю фізичних осіб – (перерахування на вклади заробітну плату, пенсії, гонорару, оплата із поточного рахунку вкладника комунальних послуг, використання кредитних карток). Банківська система виступає вихідним пунктом кругообігу готівкових грошей і безготівкових платежів, а створення платіжних засобів є її важливою функцією. Організація платежів здійснюється шляхом використання встановлених наукою та практикою форм та способів розрахунків, платіжних інструментів, комунікаційних систем переводу грошей. Вони використовуються при обслуговуванні взаємовідносин в реальному секторі економіки, організуючи міжгосподарські розрахунки та фінансовому секторі – міжбанківські кореспондентські відносини.