44. Правове регулювання діяльності з цінними паперами.

Закон Украины «О ценных бумагах и фондовой бирже», который был введен в действие с 1 января 1992 г., определяет условия и порядок выпуска ценных бумаг, а также регулирует посредническую деятельность в организации обращения ценных бумаг на территории Украины. Согласно этому закону, ценные бумаги - это денежные документы, которые удостоверяют право владения или отношения займа, определяют взаимоотношения между выпустившим их лицом и их владельцем и предусматривают, как правило, выплату дохода в виде дивидендов или процентов, а также возможность передачи денежных и иных прав, вытекающих из этих документов, другим лицам.

Государственно-правовое регулирование осуществляется в лице Государственной комиссией по ценным бумагам и фондовой бирже.

Функции и обязанности Комиссии определены Законом Украины "О государ­ственном регулировании рынка ценных бумаг" и Положением о комиссии, утверж­денным Указом Президента от 14 февраля 1997 года.

Комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку подчинена Президенту Украи­ны и подотчетна Верховной Раде Украины. Этим обеспечивается ее независимое по­ложение. Комиссия создается в составе Председателя Комиссии и шести членов Ко­миссии. Все они назначаются и увольняются Президентом Украины. Срок полномо­чий Председателя и членов Комиссии - семь лет. Одно и тоже лицо не может быть членом Комиссии больше двух сроков подряд.

В соответствии данным положением Комиссия выполняет следующие основ­ные функции:

1. Устанавливает требования относительно выпуска и обращения ценных бумаг и их производ­ных, устанавливает порядок регистрации выпуска и информации о выпуске.

2. Устанавливает по согласованию с НБУ дополнительные требования относитель­но выпуска ценных бумаг коммерческими банками.

3. Комиссия и ее территориальные органы осуществляют регистрацию выпусков и ведет реестр выпусков ценных бумаг.

4. Регистрирует правила функционирования организационно оформленных рын­ков ценных бумаг.

5. Устанавливает порядок и выдает разрешения на осуществление деятельности по выпуску и обращению ценных бумаг (лицензирование).

6. Устанавливает порядок отчетности участников рынка ценных бумаг и в том числе эмитентов.

7. Производит регистрацию бирж и внебиржевых торгово-информационных сис­тем (ТИС), контролирует их деятельность.

8. Производит регистрацию саморегулирующихся организаций, создаваемых лица­ми, которые осуществляют профессиональную деятельность на рынке ценных бумаг.

9. Устанавливает требования и стандарты относительно обязательного раскрытия информации эмитентами.

10. Координирует работу по подготовке специалистов по вопросам фондового рынка, устанавливает квалификационные требования и проводит сертификацию специалистов и т.д.

45. Поняття й види інвестицій.

Термін "інвестиція" походить від латинського "invest"- "вкладати". Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції розглядаються як вкладення капіталу (майнових та інтелектуальних цінностей) в об'єкти підприємницького та іншого видів діяльності з метою його подальшого збільшення, отримання соціального, економічного та ін. ефекту. Джерелом приросту капіталу і головним мотивом інвестування є одержуваний інвестором прибуток (доход).

За об'єктами вкладання коштів (майна) розрізняють інвестиції реальні й фінансові. Реальні інвестиції – це вкладання коштів (майна) у реальні активи - матеріальні й нематеріальні. Вкладання коштів у різні фінансові активи, насамперед цінні папери або інші інструменти фінансового ринку розглядають як фінансові інвестиції

Загальний обсяг інвестування , що спрямоване на нове будівництво, реконструкцію або розширення, придбання товарно-матеріальних засобів виробництва за розрахунковий період називають - валовими інвестиціями.

На відміну від них, чисті інвестиції – це сума валових інвестицій зменшена на величину амортизаційних відрахувань.

За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі й непрямі інвестиції. Пряме інвестування виконують інвестори, які безпосередньо беруть участь у виборі об'єктів інвестування та вкладанні в них коштів (майна, активів). Непрямі інвестиції здійснюють інвестиційні чи фінансові посередники.

За періодом інвестування - короткострокові інвестиції здійснюються на період до одного року( короткострокові депо­зитні вклади, придбання короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові інвестиції проводяться на період понад рік (до 2 , від 2 до 3; від 3 до 5; понад 5 років.)

За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції при­ватні, державні, іноземні й спільні. Приватніздійснюються фізичними особами, а також юридичними особами з приватним капіталом, державні

— державними й місцевими органа­ми влади, державними (казенними) підприємствами з бюджетних і позабюджетних фондів, власних і позичкових коштів, іноземні — фізичними та юридичними особами іноземних держав, спільні — суб'єктами цієї держави та іноземних держав.

За регіональною ознакою розрізняють внутрішні й іноземні інвестиції. До них належить також придбання різних фінансових інструментів інших держав — акцій закордонних компаній, облігацій тощо.