13.Види фінансового контролю.

1) за сферами:

А) бюджетний;

Б) податковий;

В) банківський;

Г) валютний;

Ґ) готівковий;

Д) за використанням реєстраторів розрахункових операцій.

2) за зіставленням часу проведення контрольних операцій із часом проведення підконтрольних операцій:

А) попередній (планування, проекти актів, рішень, фінансових операцій; наприклад, аналіз обґрунтованості бюджетних запитів Мінфіном при розробці проекту Держбюджету; аналіз Рахунковою палатою НП актів у сфері фінансів; контроль казначейством шляхом реєстрації прийнятих бюджетних операцій розпорядниками бюджетних коштів);

Б) поточний (під час здійснення фінансових операцій; наприклад, органи казначейства під час списання коштів із рахунку бюджетних установ);

В) наступний, або ретроспективний (переважна більшість контрольних операцій. Наприклад, податкова інспекція за сплатою податків);

3) за співвідношенням контрольного та підконтрольного суб’єктів:

А) зовнішній (уповноваженими органами, аудиторами, аудиторськими фірмами);

Б) внутрішній (власником або уповноваженими підрозділами);

4) за обов’язковістю:

А) обов’язковий (вимоги законодавства);

Б) ініціативний (на розсуд власника).

Аудиторський контроль – зовнішній ініціативний, може бути й обов’язковим (річний баланс установ, чия фінансова звітність підлягає оприлюдненню – банки, страхові компанії, публічні акціонерні товариства);

5) за суб’єктами:

А) загальнодержавний (позавідомчий) – здійснюють податкові та митні органи;

Б) внутрішньовідомчий – у рамках міністерств, відомств, державних служб;

В) внутрішньогосподарський – у межах юридичної особи;

Г) аудиторський (незалежний);

6) за місцем проведення:

А) виїзний – за місцезнаходженням підконтрольного об’єкта/його власності;

Б) невиїзний, у т.ч. камеральний (невиїзна перевірка податкової декларації) – за місцезнаходженням податкового органу;

В) зустрічний – зіставлення даних пов’язаних документів контрагентів для перевірки реальності фінансових операцій і повноти/достовірності їх відображення у звіті;

7) за періодичністю:

А) плановий – згідно з планом-графіком перевірок; не частіше, ніж 1 раз на рік; повідомляють за 10 днів; тривалість перевірки не перевищує 30 (великі підприємства), 20 (середні) і 15 (малі) днів;

Б) позаплановий – неперіодичний; не повідомляють заздалегідь; після певних фактів; не частіше 1 разу на квартал (але податкові не обмежені); тривалість перевірки не більше 15, 10 і 5 днів. Підставами для позапланових перевірок є:

• неподання декларації у встановлений строк;

• виявлення можливих фактів правопорушень і якщо протягом 10 днів немає відповіді на письмове запитання податкової;

• реорганізація/ліквідація підконтрольного об’єкта.

Ревізії контрольно-ревізійної служби тривають не більше 30 (планова) та не більше 15 (позапланова)

Документами для перевірки є копія наказу про проведення перевірки, направлення перевірки та службові посвідчення перевіряльників;

8) за джерелами:

А) документальний;

Б) фактичний.