51.Податкове зобов’язання та засоби його забезпечення.
Податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Існує два способи забезпечення податкового зобов’язання:
1) податкова застава;
2) адміністративний арешт платника податків.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПодКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає у разі:
1. несплати у строки, встановлені ПодКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
2. несплати у строки, встановлені ПодКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
2. визнання податкового боргу безнадійним;
3. прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
4. відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до ПодКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, певні дії.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку.
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з:
1. відсутністю протягом зазначеного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
2. погашенням податкового боргу платника податків;
3. усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;
4. ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
5. наданням відповідному органу державної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
6. скасуванням судом або органом державної податкової служби рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про арешт;
7. прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;
8. пред'явленням платником податків документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
9. фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
- 1. Поняття фінансової діяльності держави, її методи та принципи здійснення.
- 2. Джерела фінансового права.
- 3. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами. Співвідношення фінансів з грошима та грошовими відносинами.
- 4.Фінансова система України: поняття та структура.
- 5.Система фінансового права як галузі.
- 6.Поняття, предмет і метод фінансового права як галузі.
- 7.Місце фінансового права в системі права України.
- 8.Наука фінансового права.
- 9.Фінансово-правові норми: поняття, класифікація та структура.
- 10.Фінансово-правові відносини: поняття та характерні риси.
- 11.Підстави виникнення, зміни та припинення фінансово-правових відносин.
- 12.Поняття, значення і правові основи фінансового контролю в Україні.
- 13.Види фінансового контролю.
- 14.Форми та методи фінансового контролю.
- 15.Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність України. Розподіл повноважень між представницькими та виконавчими органами.
- 16.Функції органів державної податкової служби в Україні.
- 17.Основні завдання та повноваження державної контрольно-ревізійної служби України (Держфінінспекції).
- 18.Функції та правовий статус Рахункової палати України.
- 19.Функції Державного казначейства України
- 20.Основні напрямки діяльності податкової міліції в Україні.
- 21.Недержавний фінансовий контроль та його роль у забезпеченні законності фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.
- 22.Поняття та структура бюджетної системи України. Зведений бюджет.
- 23.Поняття й роль бюджету у функціонуванні держави. Склад бюджету.
- 24.Принципи бюджетної системи.
- 25.Доходи державного бюджету України за бк України.
- 26.Витрати, що фінансуються з державного бюджету України.
- 27. Доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 28.Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 29.Витрати місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 30.Витрати місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 31.Міжбюджетні трансферти: поняття, види та значення як інструменту бюджетного регулювання.
- 32.Визначення розміру дотації вирівнювання.
- 33.Бюджетний процес в Україні: поняття та стадії. Бюджетний цикл та бюджетний період.
- 34.Поняття дефіциту, профіциту бюджету. Фінансування бюджету.
- 35.Бюджетна резолюція(Основні напрямки бюджетної політики): поняття, зміст та значення.
- 36.Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- 37.Порядок розгляду і затвердження Державного бюджету України.
- 38.Порядок виконання Державного бюджету України. Внесення змін до Закону про держбюджет.
- 39.Поняття бюджетного запиту, бюджетних призначень; бюджетних асигнувань, бюджетних зобов'язань.
- 40.Складання річного звіту про виконання державного бюджету й прийняття рішення по ньому.
- 41.Пенсійний фонд України: правовий статус, функції та роль у здійсненні фінансової діяльності держави.
- 42.Правове регулювання діяльності фондів державного соціального страхування.
- 43.Бюджетні правовідносини та їх особливості.
- 44.Бюджетна класифікація, її структура та значення у бюджетному процесі.
- 45.Бюджетні правопорушення: поняття та їх суб’єкти. Санкції, передбачені Бюджетним кодексом України, що застосовуються до розпорядників бюджетних коштів за вчинення бюджетних правопорушень.
- 46.Поняття податків, їх риси і функції. Поняття зборів.
- 47.Податкове право і податкові правовідносини.
- 48.Податкова система: поняття й структура. Повноваження органів державної влади й місцевого самоврядування зі встановлення, введення та зміни податків.
- 49.Характеристика суб'єктів податкових правовідносин. Податкове зобов’язання, податковий борг, грошове зобов’язання платника податків.
- 50.Елементи юридичного складу податку.
- 51.Податкове зобов’язання та засоби його забезпечення.
- 52.Права та обов’язки платників податків.
- 53.Повноваження податкових органів за пк України.
- 54.Принципи податкового законодавства.
- 55.Правове регулювання обліку платників податків – фізичних осіб (у т.Ч. Самозайнятих).
- 56.Облік платників податків – юридичних осіб (основне та неосновне місце обліку).
- 57.Оскарження податкових повідомлень-рішень (апеляційне узгодження сум податкового зобов’язання).
- 58.Податкова декларація: поняття, реквізити, форми, порядок та строки подання.
- 59.Податкові перевірки: види, підстави, строки та порядок проведення.
- 60.Податок з доходів фізичних осіб: платники, податкові агенти, об'єкт оподаткування, оподатковуваний дохід.
- 61.Податок з доходів фізичних осіб: ставки податку, податкова соціальна пільга, податкова знижка.
- 62.Податок на прибуток підприємств: платники податку, об’єкт оподаткування, доходи і витрати, порядок їх визнання.
- 63.Податок на прибуток підприємств: амортизаційні витрати, ставки податку, податкові періоди.
- 64.Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для смп (єдиний податок).
- 65.Податок на додану вартість: платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування.
- 66.Податок на додану вартість: ставки податку, податкові періоди, податковий кредит, бюджетне відшкодування.
- 67.Акцизний податок (платники, об'єкти оподаткування, ставки).
- 68.Визначення сум податкового зобов'язання контролюючими органами, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги.
- 69.Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за Законом n 2464-VI від 8 липня 2010 року.
- 70.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- 71.Туристичний збір, збір за місця для паркування.
- 72.Збір за провадження окремих видів підприємницької діяльності.
- 73.Плата за землю.
- 74.Відповідальність за порушення податкового законодавства (пеня, штрафні санкції).
- 75.Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- 76.Поняття і види державних і місцевих видатків. Принципи фінансування державних видатків.
- 77.Кошторисно-бюджетне фінансування: поняття та порядок здійснення.
- 78.Банківська система України. Види банків.
- 79.Правовий статус нбу, його функції і структура.
- 80.Форми державного регулювання банківської діяльності згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність”.
- 81.Правове положення, реєстрація банків, ліцензування банківської діяльності. Операції комерційних банків в Україні.
- 82.Поняття та методи валютного регулювання.
- 83.Валюта і валютні цінності, класифікації валют.
- 84.Національна і міжнародна валютна система.
- 85.Поняття, органи та механізм валютного контролю.
- 86.Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- 87.Правове регулювання відносин при відкритті рахунків у банківських установах.
- 88.Форми безготівкових розрахунків за чинним законодавством.
- 89.Правовий режим ведення касових операцій.
- 90.Правові засади регулювання грошового обігу в Україні. Грошова система та її структура.