2. Змістовна структура тренінгу

Міжпредметний тренінг за магістерською програмою «Держав­ний фінансовий менеджмент» є засобом активізації навчання студентів, який дає змогу реалізувати основні принципи сучасних концепцій викладання: проблемності, погодженості та системності, орієнтованості на наявний досвід, націленості на самонавчання, професійної орієнтованості, а також зворотного зв’язку.

Тренінг складається з основних етапів, проходження яких забезпечує формування у студентів навичок виконання спеціальних функцій, що здійснюють спеціалісти в фінансових відділах місцевих органів влади, територіальних відділах Державного казначейства, органах ДПА України.

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів під час виконання тренінгових завдань планується застосовувати наступні методи:

Семінари-дискусії — є складовою роботи у малих групах у відповідності з напрямами дослідження. Вони розвивають мислення, допомагають формувати погляди, виробляти власні погляди з врахуванням колективної думки.

Мозкова атака в малих групах дозволяє за короткий проміжок часу висловити та обговорити велику кількість ідей, здійснити їх селекцію.

Кейс-метод у малих групах використовується за матеріалами самостійної роботи над літературними та відомчими матеріалами. Це дає змогу наблизити процес навчання до практичної діяль­ності, реальних проблемних ситуацій. Цей метод дозволяє ак- тивізувати різноманітні фактори: теоретичні знання з дисцип­ліни, практичний досвід, отриманий під час проходження практики, здібність студентів висловлювати думки, ідеї, пропозиції, уміння вислухати альтернативну точку зору й аргументовано викласти своє бачення. за допомогою цього метода студенти мають можливість проявити та удосконалити аналітичні навики, навчитися працювати в групах, застосовувати на практиці теоретичний матеріал. Використання цього методу є також необхідним ще й тому, що він дозволяє побачити неоднозначність розв’язання проблеми в реальному житті.

Логічним продовженням попередніх методів є дидактичні ігри стосовно прийняття обґрунтованих управлінських рішень за результатами дослідження реальної ситуації у відповідності з програмою тренінгу, темою реферату, з напрямом дипломної роботи.

За результатами тренінгу формуються банки даних.

Крім того, під час проведення деяких етапів міжпредметного тренінгу застосовуються такі методи навчання, як алгоритмічно-дійові та самостійно-пошукові.

Алгоритмічно-дійові передбачають, що відтворення й повторення студентами засвоєних знань використовується у вигляді усних та письмових опитувань, завдань. Крім того, студенти під керівництвом викладача розбиваються на малі групи, в яких самостійно розмірковують, вирішують проблемні ситуації, аналізують, роблять висновки. Тобто, викладач ставить проблему, яку студенти намагається подолати. Робота в малих групах може проявлятися в різних формах: ігри, «мозкова атака», конференція, конкурс знавців щодо понятійного апарату та вміння правильно розраховувати та пояснювати основні аналітичні показники.

Використання самостійно-пошукового методу передбачає творче засвоєння знань, розуміння категорії проблеми. Для викладання цим методом необхідно вибирати проблему, яку студент може розв’язати для демонстрації вміння та логіки наукового розв’язання проблеми, засвоєння шляхів розв’язання даної проблеми або типу проблем. Цей метод використовується при організації самостійної роботи студентів, під час якої відбувається закріплення понятійного апарату та вироблення навичок аргументувати та доводити власну точку зору. Виходячи з вищевказаного, можна визначити завдання кожного з етапів міжпред­метного тренінгу:

Закінчення табл.

Етапи міжпредметного тренінгу:

1 етап — дисципліна «Податковий менеджмент»;

2 етап — дисципліна «Макрофінансове бюджетування»;

3 етап — дисципліна «Бюджетний менеджмент»;

4 етап — дисципліна «Управління державним боргом»;

5 етап — дисципліна «Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту».

Тривалість міжпредметного тренінгу — 72 год:

4 години — вступне організаційне заняття;

12 годин — робота студентів у малих групах по 1 етапу тренін­гу з дисципліни «Податковий менеджмент»;

12 годин — робота студентів у малих групах по 2 етапу тренін­гу з дисципліни «Макрофінансове бюджетування»;

12 годин — робота студентів у малих групах по 3 етапу тренін­гу з дисципліни — дисципліна «Бюджетний менеджмент»;

12 годин — робота студентів у малих групах по 4 етапу тренін­гу з дисципліни «Управління державним боргом»;

12 годин — робота студентів у малих групах по 5 етапу тренін­гу з дисципліни «Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту»;

4 години — презентація результатів роботи;

4 години — підсумкове заняття, оцінювання студентів.

Для проведення тренінгу студенти розбиваються на групи (5—7 студентів у кожній групі). Групи доцільно створювати враховуючи розподіл студентів по споріднених темах випускних робіт та базах практики. Група обирає керівника, який буде нести відповідальність за діяльність даної групи. Далі обираються виконавці, визначаються їх обов’язки та відповідальність.

Під час проведення тренінгу студентам потрібно використати знання з різних дисциплін, набути досвід прийняття рішень та дій у певних ситуаціях. Цей тренінг дає змогу студентам спробувати себе в ролі відповідальних осіб по прийняттю рішень, які стосуються певних напрямків діяльності організації.

У ході тренінгу студенти повинні не тільки продемонструвати та закріпити свої знання та навички, а також показати своє вміння працювати однією командою для досягнення поставленої мети, приймати реальні, обмірковані, зважені рішення.

Тренінг повинен бути організаційно підготовлений. Інформаційною базою є матеріали баз практики та дипломних робіт.