88.Форми безготівкових розрахунків за чинним законодавством.
Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом записів за рахунками в банках, коли гроші списуються банками з рахунку платника і зараховуються на рахунок одержувача.
Правова форма безготівкового розрахунку — це правила документообігу, які встановлені законодавством і банківською практикою.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ № 22 від 21 квітня 2004 р., встановила такі правові форми безготівкових розрахунків:
— платіжне доручення;
— платіжна вимога-доручення;
— платіжна вимога;
— розрахунковий чек;
— акредитив;
— банківські платіжні картки;
— вексель.
Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку вказаної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача. Платіжне доручення приймається банком протягом 30 календарних днів з дати його виписки, не рахуючи дня виписки, у разі, якщо сума доручення не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Серед реквізитів слід відзначити дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення (дата валютування – зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи), та призначення платежу.
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, що складається з 2 частин — верхньої та нижньої. На верхній частині одержувач вписує свої вимоги до платника про сплату певної суми коштів і відсилає це безпосередньо платнику. Платник (за згодою сплатити суму, виставлену одержувачем) заповнює нижню частину документа і передає в банк, який його обслуговує.
Розрахункові чеки використовуються тільки у безготівкових розрахунках. Чеки брошуруються у чекові книжки (готуються банкнотно-монетним двором Національного банку України). Оплата по цій формі розрахунків завжди гарантована. Клієнт банку подає у банк-емітент 2 заяви: на видачу чекової книжки і доручення на бронювання суми коштів, на яку клієнт одержує чекову книжку.
Чекодавець видає чек під час здійснення платежу за отримані товари чи послуги. Банківські правила вимагають, щоб чекодержатель одержував чек безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого оформлені документи про отримання продукції або послуг.
Акредитивна форма розрахунків регулюється нормами Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в національній валюті» й Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 р., у частині, що не суперечить законодавству України.
Акредитив — договір, що містить зобов'язання банку-емітенту, згідно з яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара (особи, якій призначається платіж) чи доручає іншому (виконуючому) банку здійснити платіж на умовах, визначених в акредитивній заяві.
Отже, в акредитиві є 4 учасники: платник, банк-емітент (між ними укладається договір про акредитив, що захищає права платника, який доручає банку здійснити платіж на користь бенефіціара в обмін на вказані в договорі документи), виконуючий банк, бенефіціар (по суті, отримувач).
Види акредитиву:
відкличний (банк може анулювати/змінювати умови без попереднього повідомлення бенефіціара) і безвідкличний (не може);
покритий (платник гроші резервує) і непокритий (банк-емітент гарантує оплату за рахунок банківського кредиту).
Залік взаємної заборгованості — це розрахунки, коли взаємні зобов'язання погашаються в рівнозначних сумах, а за різницею здійснюється платіж на загальних підставах та за національним законодавством — Законом України «Про обіг векселів в Україні», Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», а також законами України про приєднання України до відповідної Женевської конвенції 1930 р. й Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, затвердженим Женевською конвенцією 1930 р., з урахуванням застережень, обумовлених додатком II цієї конвенції; Женевською конвенцією 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі та Женевською конвенцією 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Вексель — це цінний папір, який підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити векселедержателю певну суму коштів після настання певного терміну.
Банківська платіжна картка — стандартизований пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого клієнту надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги й отримувати готівкові кошти.
- 1. Поняття фінансової діяльності держави, її методи та принципи здійснення.
- 2. Джерела фінансового права.
- 3. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами. Співвідношення фінансів з грошима та грошовими відносинами.
- 4.Фінансова система України: поняття та структура.
- 5.Система фінансового права як галузі.
- 6.Поняття, предмет і метод фінансового права як галузі.
- 7.Місце фінансового права в системі права України.
- 8.Наука фінансового права.
- 9.Фінансово-правові норми: поняття, класифікація та структура.
- 10.Фінансово-правові відносини: поняття та характерні риси.
- 11.Підстави виникнення, зміни та припинення фінансово-правових відносин.
- 12.Поняття, значення і правові основи фінансового контролю в Україні.
- 13.Види фінансового контролю.
- 14.Форми та методи фінансового контролю.
- 15.Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність України. Розподіл повноважень між представницькими та виконавчими органами.
- 16.Функції органів державної податкової служби в Україні.
- 17.Основні завдання та повноваження державної контрольно-ревізійної служби України (Держфінінспекції).
- 18.Функції та правовий статус Рахункової палати України.
- 19.Функції Державного казначейства України
- 20.Основні напрямки діяльності податкової міліції в Україні.
- 21.Недержавний фінансовий контроль та його роль у забезпеченні законності фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.
- 22.Поняття та структура бюджетної системи України. Зведений бюджет.
- 23.Поняття й роль бюджету у функціонуванні держави. Склад бюджету.
- 24.Принципи бюджетної системи.
- 25.Доходи державного бюджету України за бк України.
- 26.Витрати, що фінансуються з державного бюджету України.
- 27. Доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 28.Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 29.Витрати місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 30.Витрати місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- 31.Міжбюджетні трансферти: поняття, види та значення як інструменту бюджетного регулювання.
- 32.Визначення розміру дотації вирівнювання.
- 33.Бюджетний процес в Україні: поняття та стадії. Бюджетний цикл та бюджетний період.
- 34.Поняття дефіциту, профіциту бюджету. Фінансування бюджету.
- 35.Бюджетна резолюція(Основні напрямки бюджетної політики): поняття, зміст та значення.
- 36.Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- 37.Порядок розгляду і затвердження Державного бюджету України.
- 38.Порядок виконання Державного бюджету України. Внесення змін до Закону про держбюджет.
- 39.Поняття бюджетного запиту, бюджетних призначень; бюджетних асигнувань, бюджетних зобов'язань.
- 40.Складання річного звіту про виконання державного бюджету й прийняття рішення по ньому.
- 41.Пенсійний фонд України: правовий статус, функції та роль у здійсненні фінансової діяльності держави.
- 42.Правове регулювання діяльності фондів державного соціального страхування.
- 43.Бюджетні правовідносини та їх особливості.
- 44.Бюджетна класифікація, її структура та значення у бюджетному процесі.
- 45.Бюджетні правопорушення: поняття та їх суб’єкти. Санкції, передбачені Бюджетним кодексом України, що застосовуються до розпорядників бюджетних коштів за вчинення бюджетних правопорушень.
- 46.Поняття податків, їх риси і функції. Поняття зборів.
- 47.Податкове право і податкові правовідносини.
- 48.Податкова система: поняття й структура. Повноваження органів державної влади й місцевого самоврядування зі встановлення, введення та зміни податків.
- 49.Характеристика суб'єктів податкових правовідносин. Податкове зобов’язання, податковий борг, грошове зобов’язання платника податків.
- 50.Елементи юридичного складу податку.
- 51.Податкове зобов’язання та засоби його забезпечення.
- 52.Права та обов’язки платників податків.
- 53.Повноваження податкових органів за пк України.
- 54.Принципи податкового законодавства.
- 55.Правове регулювання обліку платників податків – фізичних осіб (у т.Ч. Самозайнятих).
- 56.Облік платників податків – юридичних осіб (основне та неосновне місце обліку).
- 57.Оскарження податкових повідомлень-рішень (апеляційне узгодження сум податкового зобов’язання).
- 58.Податкова декларація: поняття, реквізити, форми, порядок та строки подання.
- 59.Податкові перевірки: види, підстави, строки та порядок проведення.
- 60.Податок з доходів фізичних осіб: платники, податкові агенти, об'єкт оподаткування, оподатковуваний дохід.
- 61.Податок з доходів фізичних осіб: ставки податку, податкова соціальна пільга, податкова знижка.
- 62.Податок на прибуток підприємств: платники податку, об’єкт оподаткування, доходи і витрати, порядок їх визнання.
- 63.Податок на прибуток підприємств: амортизаційні витрати, ставки податку, податкові періоди.
- 64.Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для смп (єдиний податок).
- 65.Податок на додану вартість: платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування.
- 66.Податок на додану вартість: ставки податку, податкові періоди, податковий кредит, бюджетне відшкодування.
- 67.Акцизний податок (платники, об'єкти оподаткування, ставки).
- 68.Визначення сум податкового зобов'язання контролюючими органами, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги.
- 69.Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за Законом n 2464-VI від 8 липня 2010 року.
- 70.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- 71.Туристичний збір, збір за місця для паркування.
- 72.Збір за провадження окремих видів підприємницької діяльності.
- 73.Плата за землю.
- 74.Відповідальність за порушення податкового законодавства (пеня, штрафні санкції).
- 75.Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- 76.Поняття і види державних і місцевих видатків. Принципи фінансування державних видатків.
- 77.Кошторисно-бюджетне фінансування: поняття та порядок здійснення.
- 78.Банківська система України. Види банків.
- 79.Правовий статус нбу, його функції і структура.
- 80.Форми державного регулювання банківської діяльності згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність”.
- 81.Правове положення, реєстрація банків, ліцензування банківської діяльності. Операції комерційних банків в Україні.
- 82.Поняття та методи валютного регулювання.
- 83.Валюта і валютні цінності, класифікації валют.
- 84.Національна і міжнародна валютна система.
- 85.Поняття, органи та механізм валютного контролю.
- 86.Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- 87.Правове регулювання відносин при відкритті рахунків у банківських установах.
- 88.Форми безготівкових розрахунків за чинним законодавством.
- 89.Правовий режим ведення касових операцій.
- 90.Правові засади регулювання грошового обігу в Україні. Грошова система та її структура.