1. Маркетингові стратегії в системі антикризового управління

Серед антикризових заходів підприємства одне з провідних місць належить маркетинговим стратегіям (рішенням), які приймаються з метою максимальної адаптації виробничо-збутового процесу до вимог ринку, визначення найбільш вагомих цілей та засобів їх досягнення у царині виробничої, цінової, сервісної, фірмової, збутової політики підприємства .Ефективна маркетингова стратегія є основою успішної санації підприємства, оскільки створює передумови формування стійких позитивних чистих грошових потоків від операційної діяльності підприємств, а отже - повного подолання кризи та неможливості її повторення у майбутньому. Як відомо, маркетингові стратегії достатньо різноманітні і можуть бути класифіковані за різними ознаками. Залежно від виду та масштабу ринку можуть реалізовуватися такі типи ринкової стратегії: розширення ринку, проникнення вглиб ринку, вихід на нові ринки, утримання позицій на опанованому ринку, вихід з неперспективних ринків. Залежно від пріоритетних засобів маркетингу можуть реалізовуватися такі стратегії: товарна - диференціація або диверсифікація продукції; цінова - підвищення/зниження цін, цінових знижок; рекламна стратегія - інформування, переконання, мотивація, нагадування; фірмова - фірмового товару, іміджу, сервісу, стилю та дизайну. Залежно від ринкової кон'юнктури можуть реалізовуватися такі різновиди стратегії попиту та пропозиції: стимулююча, креативна, підтримуюча, протидіюча. Залежно від засобів забезпечення конкурентоспроможності -стратегія цінової конкуренції, конкуренції якістю або конкуренції сервісом. Розробка маркетингової стратегії як складової антикризової програми підприємства передбачає проведення комплексу робіт, що відповідає традиційному маркетинговому циклу: аналіз та оцінка ринкових та маркетингових можливостей підприємства; відбір цільових ринків;вибір політики поведінки підприємства на окремих ринках:розробка комплексу маркетингу

2. Зовнішні методи стабілізації фінансового стану:1) формування ефективної податкової та кредитної політики;2) Формування єдиного правового поля діяльності підприємств;3) удосконалення антимонопольного регулювання;4) провадження необхідних заходів захисту і підтримки діяльності українських підприємств і підприємців на зовнішніх ринках при введенні міжнародними організаціями і урядами окремих держав нових, більш жорстких економічних, технічних та інших вимог щодо транспортної діяльності;5) узгодження інтересів і об'єднання зусиль держави і бізнесу;6) запровадження ефективних схем лізингу.

Варіант ???