Суть і відтворення основних фондів

Основні фонди підприємства – сукупність засобів праці, що мають

вартість, беруть участь у виробничому процесі тривалий час, не змінюють своєї натуральної форми та властивостей і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами.

Оцінка основних фондів підприємства проводиться в натуральних показниках та вартісній оцінці.

Облік основних фондів в натуральних показниках – розмір площі, кількість одиниць обладнання, потужність обладнання.

Вартісна оцінка основних фондів – визначення розміру амортизації.

Залежно від стану основних фондів та часу визначення їхньої вартісної оцінки розрізняють вартість:

• початкову;

• відновлену;

• залишкову;

• справедливу;

• переоцінену;

• ліквідаційну;

• яка амортизується;

• середньорічну.

Початкова вартість основних фондів (В_п) підприємства формується з

фактичних витрат на їх придбання, спорудження або виготовлення, включаючи витрати на доставку, монтаж та запуск у дію, виплати комісійних посередникам.

Відновлена вартість основних фондів (В_в) – це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що і В_п, але за нинішніми цінами. В_в - сума коштів або інших форм компенсації, яку необхідно було б витратити на придбання такого самого засобу праці на дату складання звітності.

(1)

де Вп – початкова вартість основних фондів, грн;

ΔПпр – річний приріст продуктивності праці в країні, %;

t – кількість років, що пройшли від року створення діючого об’єкта основних фондів, роки.

(2)

де АВ – щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.

Залишкова вартість (Вз) – різниця між початковою вартістю та сумою зносу, накопиченою за весь період експлуатації об’єкта.

(3)

Залишкову вартість іще називають балансовою.

Справедлива вартість (Вс) – ринкова вартість об’єкта, визначена шляхом експертної оцінки, яку здійснюють професійні оцінювачі.

Ліквідаційна вартість (Вл) – сума коштів, яку очікує отримати підприємство в момент ліквідації об’єкту після закінчення періоду його використання.

Для забезпечення нормального відтворення о.ф. підприємству достатньо відшкодувати у вигляді амортизаційних відрахувань лише різницю між Вп і Вл. Ця різниця становить вартість об’єкта основних фондів, що амортизується.

В наслідок тривалого функціонування основні фонди підприємства зношуються. Для отримання об’єктивної оцінки стану основних фондів підприємства треба враховувати їх фізичний та моральний знос.

Фізичний знос – поступова втрата основними фондами своєї споживчої вартості, яка відбувається в процесі експлуатації.

Ступінь фізичного зносу о.ф. визначають за допомогою коефіцієнта фізичного зносу, який може бути обчислений такими методами:

1. На підставі термінів служби основних фондів

(4)

де Тф, Тк.в. – фактичний строк служби та очікуваний термін корисного використання об’єкта о.ф., роки.

2. На підставі співвідношення величини зносу о.ф. у вартісному виразі та їх початкової вартості

(5)

Моральний знос – являє собою передчасне знецінення о.ф., зумовлене здешевленням відтворення о.ф. або використанням продуктивніших засобів праці.

першого роду (6)

другого роду (7)

де q₁, q₀ – прдуктивність застосовуваного й нового об’єкта о.ф. або витрати на їхнє експлуатаційне обслуговування.

Підтримання, оновлення та нагромадження о.ф., нарощування виробничої потужності підприємства пов’язані з різними формами їх відтворення.

Просте відтворення – підтримання величини о.ф. у незмінному розмірі (форми попередження та усунення зносу – технічний огляд, поточний ремонт, капітальний ремонт, модернізація).

Розширене відтворення – здійснюється за допомогою таких заходів:

• Технічне переозброєння діючого підприємства (нова техніка);

• Реконструкція діючого підприємства (часткове переобладнання);

• Розширення діючого підприємства (нові цехи, комунікації);

• Нове будівництво (спорудження нових окремих виробничих об’єктів, або підприємств на нових майданчиках).