19.3. Небанківські фінансово-кредитні установи
Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які і здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити (переважно довгострокові). У своїй діяльності вони мають багато спільного з банками:
функціонують у тому самому секторі грошового ринку, що й банки, - у секторі опосередкованого фінансування;
формуючи свої ресурси (пасиви), вони випускають, подібно до банків, боргові зобов'язання, які менш ліквідні, ніж зобов'язання банків, проте теж можуть реалізовуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент;
розміщуючи свої ресурси в дохідні активи, вони купують боргові зобов'язання, створюючи, подібно до банків, власні вимоги до інших економічних суб'єктів, хоч ці вимоги менш ліквідні і більш ризиковані, ніж активи банків;
діяльність їх щодо створення зобов'язань і вимог ґрунтується на тих самих засадах, що й банків: їх зобов'язання менші за розмірами, більш ліквідні і коротші за термінами, ніж власні вимоги, внаслідок чого їх платежі за зобов'язаннями менші, ніж надходження за вимогами, що створює базу для прибуткової діяльності. Перетворюючи одні зобов'язання в інші, вони, як і банки, забезпечують трансформацію руху грошового капіталу на ринку - трансформацію строкову, обсягову і просторову, а також трансформацію ризиків шляхом диверсифікації.
Разом з тим посередницька діяльність небанківських фінансово-кредитних установ істотно відрізняється від банківської діяльності:
вона не пов'язана з тими операціями, які визнані як базові банківські. Якщо законодавство окремих країн і дозволяє виконувати подібні операції окремим з таких установ, то рано чи пізно останні підпадають під вимоги банківського законодавства і набувають статусу банків. Підтвердженням цього є доля американських позичково-ощадних інституцій, які до 80-х років хоч і виконували традиційно банківські депозитні операції, з правового погляду вважалися небанківськими фінансовими посередниками. Розпочате у 1980 р. дерегулювання банківської діяльності в США привело до розширення операцій цих інституцій і підпорядкування їх ФРС у всьому, що стосується створення чекових депозитів. Сьогодні в американській літературі їх стали відносити до категорії банківських посередників;
вона не зачіпає процесу створення депозитів і не впливає на динаміку пропозиції грошей, а отже немає потреби контролювати їх діяльність так само ретельно, як банківську, насамперед поширюючи на них вимоги обов'язкового резервування. Тому законодавство всіх країн дає їм інший статус, ніж банкам;
вона є вузько спеціалізованою.
Спеціалізація небанківських посередників здійснюється за двома критеріями:
1) за характером залучення вільних грошових коштів кредиторів;
2) за тими додатковими послугами, які надають фінансові посередники своїм кредиторам.
Формування грошових ресурсів небанківських фінансово-кредитних установ має ту особливість, що воно не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно скористатися, як банківськими чековими вкладами. Як правило, ці кошти вкладаються на тривалий, заздалегідь визначений строк. Чим довший цей строк, тим з більшими ризиками пов'язане таке розміщення і тим вищі доходи воно повинно приносити.
Недепозитне залучення коштів може здійснюватися двома способами: на договірних засадах та шляхом продажу посередником своїх цінних паперів (акцій, облігацій). Звідси всі ці посередники поділяються: на договірних фінансових посередників, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (інвестором), та на інвестиційних фінансових посередників, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.
У середині кожної з цих груп фінансові посередники класифікуються за видами послуг, які вони надають своїм кредиторам понад доходи на залучені кошти. У середині групи договірних посередників за цим критерієм можна виокремити:
страхові компанії;
пенсійні фонди;
ломбарди, лізингові та факторингові компанії. Усередині групи інвестиційних посередників за цим критерієм можна виокремити:
інвестиційні фонди;
фінансові компанії;
кредитні товариства, спілки тощо.
Вузька спеціалізація, різноманітність інструментів, умов та методів мобілізації і розміщення грошових коштів роблять сферу функціонування небанківських фінансових посередників дуже сприятливою для фінансових новацій, для розроблення, випробування і запровадження нових фінансових інструментів. Досить сказати, що багато з розглянутих вище структур виникли і набули широкого розмаху лише в XX ст. І цей процес не закінчився. Динамічний розвиток економіки, грошового ринку і фінансового менеджменту зумовить появу нових фінансових інструментів та посередників.
Процес розвитку традиційних фінансових посередників і поява нових неминуче зачепить і Україну. Проте це стане можливим лише за умов:
прискорення ринкової трансформації економіки;
підвищення монетизації економіки до рівня розвинутих країн; *суттєвого підвищення рівня і якості життя основної маси населення;
досягнення реальної макроекономічної стабілізації та постійної стабілізації національних грошей.
- Передмова
- Модуль 1.Фінанси
- 1.2. Моделі фінансових відносин
- 1.3. Соціально-економічна сутність та функції фінансів
- Тема 2. Фінансова система та фінансовий механізм
- 2.1. Фінансова система України: поняття, структура та загальна характеристика її сфер і ланок
- 2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- 2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- 2.3. Сутність та складові елементи фінансового механізму
- 2.4. Зміст і принципи фінансового планування
- 2.5. Фінансовий контроль: зміст, принципи та види
- Тема 3. Податкова система держави
- 3.3. Класифікація податків
- 3.4. Податкова політика та податкова система в Україні
- 3.5. Характеристика основних податків податкової системи України
- Пряме оподаткування
- Тема 4. Бюджет і бюджетна система держави
- 4.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України
- 4.3. Бюджетний процес в Україні
- 4.4. Принципи і форми бюджетного фінансування
- 4.5. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки
- Тема 5. Державні доходи та видатки
- 5.1. Економічна природа та класифікація доходів бюджетів
- 5.2. Склад доходів Державного бюджету України
- 5.3. Економічна природа та класифікація видатків Державного бюджету
- 5.4. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи
- 5.5. Склад видатків Державного бюджету. Таємні видатки
- 5.6. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- 11) Державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, Інформаційних агентств;
- 12) Фізичну культуру і спорт:
- 13) Державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
- Тема 6. Державний кредит
- 6.2. Форми державного кредиту
- 6.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- 6.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- 6.5. Управління державним боргом
- Змістовий модуль 2.
- 7.2. Організаційні основи функціонування фінансів підприємств
- 7.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- 7.4. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання
- Тема 8. Фінанси населення
- 8.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- 8.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- 8.3. Фінансові рішення домашніх господарств
- 8.4. Інвестиційна діяльність населення
- 9.2. Класифікація фінансових ринків
- 9.3. Інструменти фінансового ринку
- 9.4. Цінні папери як основний інструмент фінансового ринку
- Тема 10. Міжнародні фінанси
- 10.2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
- 10.3. Міжнародний фінансовий ринок
- Модуль 2. Гроші та кредит
- 11.2. Форми грошей
- 11.3. Функції грошей та їх еволюція
- Гроші як засіб обігу - у функції засобу обігу гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
- Гроші як засіб платежу - функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
- Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
- Тема 12. Грошовий оборот і грошові потоки
- Суб'єкти грошового обороту
- 12.2. Форми грошового обороту
- Міжбанківські розрахунки. Від ефективності міжбанківських розрахунків залежить безперервність нормального функціонування економіки.
- 12.3. Грошова маса та її показники
- Грошова маса
- Швидкість обігу грошей
- 12.4. Закон грошового обігу
- Тема 13. Грошовий ринок
- 13.2. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор
- Пропозиція грошей та механізм її формування. Під пропозицією грошей мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів м0, м1, м2, м3.
- 13.3. Характеристика облікового ринку та його особливості
- 13.4. Характеристика та операції міжбанківського ринку
- Тема 14. Грошові системи
- 14.2. Еволюція грошових систем
- 14.3. Форми безготівкових розрахунків
- 14.4. Створення грошової системи України
- Тема 15. Інфляція та грошові реформи
- 15.2. Вимірювання інфляції
- 15.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні
- 15.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
- Тема 16. Валютні відносини та валютні системи
- 16.2. Валютний курс і способи його визначення
- Методика визначення валютних курсів
- Зіставлення ефективних витрат виробництва
- 16.3. Валютний ринок: сутність та основи функціонування
- 16.4. Валютна система та її розвиток
- 16.5. Формування валютної системи України
- Тема 17. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- 17.2. Номіналістична теорія грошей
- 17.3. Кількісна теорія грошей
- Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- 17.4. Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей
- 17.5. Сучасний монетаризм
- Змістовий модуль 4.
- Характеристика та ознаки кредитних відносин
- 18.2. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
- 18.3. Функції кредиту
- 18.4. Форми та види кредиту
- Класифікація державних кредитів
- 18.5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- Тема 19. Кредитні системи
- 19.1. Поняття про кредитну систему
- 19.2. Банківська система України і її характеристика
- 19.3. Небанківські фінансово-кредитні установи
- Тема 20. Центральний банк та його роль в економіці
- 20.2. Функції центральних банків
- 20.3. Національний банк України та його функції
- 20.4. Грошово-кредитна політика нбу
- 20.5. Валютна політика та роль нбу в її реалізації
- Тема 21. Банківські установи як основна ланка кредитної системи
- 21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- 21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- 21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- 21.2. Класифікація та характеристика комерційних банків
- 21.3. Операції комерційних банків
- Пасивні операції банків
- Активні операції банків
- Інвестиційні операції
- Комісійно-посередницькі операції банків (банківські послуги)
- 21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- Тема 22. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
- 22.1. Визначення та функції фінансових посередників
- 1) Проблеми макрорівня:
- 2) Проблеми мікрорівня:
- 22.2. Види фінансових посередників
- Інвестиційні фінансово-кредитні установи
- 22.3. Банки і банківська система
- Список літератури